Не щезне в пам'яті людській

Буяють мирно квіти на могилах,

До сонця красного метелики летять.

А ті, кому війна зламала крила,

Священним вічним сном в могилах сплять.

Це було 76 років  тому. Для нас - це історія, але для наших дідусів та бабусь - це части­на   життя та найчорніша смуга долі, що й досі озивається  у серці  смутком і болем. Не щезне в пам'яті людській, не піде  в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над нацизмом.    

 

Сьогодні День визволення Коблеве і ми віддаємо данину пам’яті тим, хто визволяв наше село, хто загинув на фронтах Другої Світової війни, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо. Ми повинні ті події не забувати, а пам'ятати, бо в того народу, що не знає своєї історії, не може бути і майбутнього. 

Ніхто не забутий, ніщо не забуто!

Джерело:

Інтернетресурси