Я хочу, щоб у мирній творчій праці
Квітчались села й кращали міста,
Щоб син мій будував ясні палаци,
Щоб колосилась нива золота…
Н.Забіла
5 березня улюбленій українській письмениці усіх малюків України Наталі Забілі виповнилось б 120 років. Її цікаві вірші, казки, оповідання знають всі діти.
Народилася Наталя Львівна 5 березня 1903
року у Петербурзі. У ії родині любили мистецтво
– живопис, музику, літературу. Мати часто читала дітям вірші, які знала
напам'ять. Тому Наталя змалку цікавилася літературою. У 1917 році майбутня
письменниця разом із сім'єю переїхала в Україну, до селища Люботина, що на
Харківщині. Тут пані Наталя працювала вчителькою. У 1924 році, коли Наталя
Забіла ще вчилася в Харківському інституті народної освіти, вона надрукувала
свої перші вірші.
В цьому ж році в Кам’янці-Подільському в
газеті «Червоний кордон» її чоловік Сава Божко надрукував перший вірш Наталі на
тематичній сторінці «Війна — війні».
Після закінчення інституту працювала в
редакції журналу «Нова книга», в Українській книжковій палаті.
А згодом вийшли друком і перші її
книжки. Майже всі книги Наталі Забіли написані для юних читачів, але і
старше покоління із задоволенням читає-перечитує її чудові твори.
У роки війни Наталя Забіла жила й
працювала в Казахстані. Повернувшись до України, очолювала Харківську
письменницьку організацію, до 1947 року редагувала журнал «Барвінок». Близько
двохсот книжок для дітей, переважно для дошкільного та молодшого шкільного
віку, видала Наталя Забіла за час своєї літературної діяльності. Великою
популярністю у юних читачів користуються збірки: «Під ясним сонцем» (1949),