Протягом перших чотирьох місяців німецько-радянської
війни було окуповано всю материкову частину України. Радянські війська до
останнього боронили Севастополь, однак вимушено звільнили місто у липні 1942
року.
Більшість областей сучасної України перебували під
німецькою окупацією від двох до трьох років.
Ключовими у поразці Рейху стали Сталінградська битва у лютому 1943 року
та події на Курській дузі у липні 1943 року, яка увійшла в історію як
наймасштабніша танкова битва Другої світової війни.
Саме після успішної
контратаки розпочалися перші спроби радянських військ звільнити українські
землі.
Харків – 23 серпня
1943 року;
Київ – 6 листопада
1943 року;
Дніпро – 23 грудня
1943 року;
Одеса – 14 квітня
1944 року;
Львів – 27 липня
1944 року.
Паралельно
здійснювалися Житомирсько-Бердичівська, Корсунь-Шевченківська,
Рівненсько-Луцька, Криворізька, Львівсько-Сандомирська та Східно-Карпатська
військові операції.
Станом на 28 жовтня 1944
року радянські війська остаточно відтиснули німців до кордону. Однак залишалося
ще одне місто – Чоп, яке
звільнили 23 листопада 1944 року. Наразі це найзахідніший населений пункт
України
Війна
в цифрах
Вважається, що
втрати України в роки нацистської окупації становлять 5,2 млн осіб.
З них 3 млн – мирне
населення, з яких 1 млн – особи єврейської національності. Решту втрат – 2,2
млн – пов’язують з катастрофічним зростанням рівня смертності.
За даними демографів,
довоєнна чисельність населення в Україні відновилася лише через 13 років, у
1959 році.
Українці брали участь не лише
у радянських битвах. Відомо про десятки тисяч українців у лавах військ США,
Великої Британії, Польщі та Фінляндії
.Пам’ятаємо
Щороку 28
жовтня в українських містах проходять масові заходи з вшанування усіх тих, хто
визволяв Україну від німецьких окупантів.
Сотні громадян приходять із квітами до могил Невідомого
солдата та до інших меморіалів, щоби згадати та ще раз усвідомити їхню роль в
українській історії.
На момент
початку Другої світової українські землі входили до складу одразу чотирьох
держав, і саме це стало головною причиною того, що зараз українці можуть
вшановувати різних героїв війни.
Важливо
усвідомлювати, що вигнання нацистів з України – це спільна перемога українців і
з лав Червоної армії, і з лав визвольного руху, навіть попри їхню боротьбу між
собою.
Безсумнівними героями є ті, хто до останнього боронив рідні
землі та не боявся дати відсіч ворогу. Ми маємо пам’ятати усіх.