Походження
свята
1
гіпотеза
На думку деяких дослідників, традиція жартувати 1 квітня походить ще від
античного фестивалю Деметрія, який відбувався на початку квітня, і в основі
якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри — Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не
призвели — адже її крики були лише обманною луною.
2 гіпотеза пов'язує святкування Дня сміху з весняним
рівноденням за Григоріанським
календарем
3гіпотеза у день, що відповідає сучасному 1
квітня, відбулося Воскресіння Христове, а римська варта могили, поширивши
неправдиві відомості про те, що тіло ніби-то було вкрадене учнями Христа, стала зачинателем звичаю поширення
неправдивої інформації (розіграшу) у цей день.
Як відзначають День сміху за кордоном
Звичай
веселитися, жартувати й обманювати один одного саме 1 квітня існує в дуже
багатьох країнах.
Одразу ж
після весняного рівнодення давні римляни відмічали свято на честь божества сміху (Risus).
Свято це поєднувалося з різними жартівливими обманюваннями. Римський письменник Апулей, автор «Метаморфоз», писав з цього приводу: «Забави ці, які ми щороку
влаштовуємо на честь Сміху, завжди мають які-небудь вигадки. Ми єдині з усіх
народів, що умилостивляє забавами, веселощами та жартами божество, яке
називається Сміхом».
Ісландські саги також
розповідають, що звичай обманювати 1 квітня існує з дуже давніх часів та
введений самими асами (богами).
Цей звичай поширений у Данії, Швеції,Норвегії та в багатьох інших країнах.
