Свято
Благовіщення вже прийшло до нас,
Вас вітаю,
друзі, в цей святковий час!
Вість блага
з’явилася в цей знаменний день,
А за ним
настане згодом Великдень!
Свято Благовіщення одне із найбільших весняних свят і традиційно вважається жіночим святом, а саме слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті.
Архангел
Гавриїл був посланий Богом в місто Назарет до Пресвятої Діви Марії і повідомив,
що Господь обрав її бути Матір'ю Божою. Ангел з'явився в будинок праведного
Іосифа, коли Марія читала Священне Писання, і сказав: "Радуйся, благодатна!
Господь з тобою! Благословенна ти між жонами". Далі ангел повідомив, що
Марія народить сина і має назвати його Ісусом. Марія відповіла, що вона раба
Господня і хай буде так, як хоче Бог.
Обряди і традиції
У цей день
славиться жіноче начало. Господині напередодні свята прибирали будинок і
подвір’я, прикрашали іконостас паперовими ліліями (символом цноти
та
жіночності), молилися матінці-заступниці Божої матері, просили допомоги в життя
і заступництва в сім’ї. А ще напередодні пекли пісні булочкі- «жайворонки»: їх
традиційно печуть на День Сорока мучеників і на Благовіщення.
На
Благовіщення наші предки ходили до церкви освячувати насіння і саджанці, які
після свята висаджували в землю. Урожай, отриманий з них, вважався
благословенним.
Відразу ж
після Благовіщення можна було проводити весняно-польові роботи, адже сам Господь
"відкриває" землю для сівби, «благословить усяке дихання», і після
цього дня можна розпочинати роботи в полі, все буде добре рости, квітнути й
колоситися.
В церкві в
цей день святять проскури, а господарі в Україні випускають із хлівів тварин,
щоб чули весну.
На Благовіщення
птахи гнізда не в’ють і не несуться. «Благовіщенське яйце під курку не
кладуть». Вважається, що від Введення до Благовіщення треба дати землі
відпочити. У це свято особливо грішно працювати на землі.
На
Благовіщення дівчата біля церкви
танцюють перший весняний хоровід -
"кривий танець". Якщо на Благовіщення дівчина, йдучи по воду, знайде
квітучий первоцвіт — цього ж року вийде заміж. А та, яка хоче стати гарнішою,
має налити в миску холодної води, пустити плавати первоцвіт (пролісок) і
вмитися цією водою.
Символом
Благовіщення є білі голуби у синьому небі – як уособлення благої
звістки. Також
синій вважається кольором Богородиці, тому в цей день священники одягають
блакитні ряси.
А ще на Благовіщення
є одна дуже гарна традиція – випускати голубів. Її коріння сягає глибоко в
давнину, ще в дохристиянські часи. Раніше ця дія була пов'язана з культом сонця
і поверненням птахів. Пізніше звичай набув релігійний зміст: голуб, який
символізує душу, вилітаючи з клітки, звільняється від усіх гріхів і летить
назустріч божому світлу, сподіваючись на порятунок.
Образ пташки
водночас є і язичницьким символом настання весни, і християнським символом
Доброї Новини. Їм приписували магічну силу «приносити на крилах» тепло,
розганяти хмари, «приманювати» кохання і гасити конфлікти в родині.
«Жайворонків» залишають в будівлях із домашнею птицею та худобою: щоб були
здорові, а корови щоб давали багато молока. Діти підкидають «жайворонків» вгору
зі словами: «Жайворонки, жайворонки, летіть, з собою весну принесіть!» Дівчата
дарують «жайворонків» улюбленим хлопцям — вважається, що це здатне залучити
любов. «Жайворонків» дають старцям біля церкви, діляться ними із сусідами та
родичами — на щастя, долю і здоров’я.
Зі святом
Благовіщення був звичай вітати всех жінок: в цей день бажають представницям
прекрасної статі здоров’я, миру в сім’ї, а молодим дівчатам вдалого заміжжя та вірного кохання.
У мистецтві
Іконографія Благовіщення починається в
ранньохристиянському епосі, можливо з фрески т. зв. катакомби Прісцилли,
III ст., та мозаїки базиліки Санта-Марія-Маджоре в Римі, V ст.
До пізнього середньовіччя місце дій — будинок
Йосипа Обручника — змальовувалося символічно. Знайшла відображення й
апокрифічна версія II ст., згідно з якою перша сцена відбувається в Назареті
поблизу колодязя, друга — в будинку Йосипа.
Символічні предмети: тканина, перекинута
між стінами будівель, біла лілія в руці архангела Гавриїла, посудина з водою в
руках Марії — непорочність Богородиці; запалена свічка — духовне горіння Марії;
яблуко — гріхопадіння, яке буде подолане через народження Христа; червона
тканина — тканина для Єрусалимського храму або символ зароджуваної плоті
Христа.
(Ель
Греко. Благовіщення)
Візантійське мистецтво робило акцент на
зображенні урочистої церемонії (архангел приходить до Марії з офіційним
посланням), мистецтво пізнього західного середньовіччя — куртуазність (вісник
Бога поклоняється чистоті й красі Дами).
Беато Анджеліко зобразив молитву
архангела й Марії, цю сцену він протиставляв вигнанню з раю.
Тарас Шевченко розкрив сюжет через образ
матері-страдниці.
(Майстер
Федуско із Самбора: Благовіщення)
Благовіщення
Навколо все
цвіте і зеленіє -
Благую вість
отримала Марія.
-Ти станеш
Матір'ю,- архангел їй
сказав,-
для сина
Божого, Господь так побажав!
Цей день
весняний люди святкували,
Цілющі
проскурки у церкві купували,
Щоб зберегти
від бід усю родину...
Слова
молитви до небес так щиро линуть...
І звичаїв в
народі є чимало:
На волю діти
птахів випускали.
Дощу чекали,
щоб жита родили.
А по погоді
про весь рік судили.
Вдень
Благовіщення Господь
благословляє
Всю землю на
рясні щедрі врожаї.
А птах в цей
день навіть гнізда не в'є...
Весна господаркою справжньою стає!
Зі святом!
Джерело:
Інтернетджерело
Немає коментарів:
Дописати коментар