З Благовіщенням!

Свято Благовіщення вже прийшло до нас,

Вас вітаю, друзі, в цей святковий час!

Вість блага з’явилася в цей знаменний день,

А за ним настане згодом Великдень!

Свято Благовіщення одне із найбільших весняних свят і традиційно вважається жіночим святом, а саме слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. 

     Архангел Гавриїл був посланий Богом в місто Назарет до Пресвятої Діви Марії і повідомив, що Господь обрав її бути Матір'ю Божою. Ангел з'явився в будинок праведного Іосифа, коли Марія читала Священне Писання, і сказав: "Радуйся, благодатна! Господь з тобою! Благословенна ти між жонами". Далі ангел повідомив, що Марія народить сина і має назвати його Ісусом. Марія відповіла, що вона раба Господня і хай буде так, як хоче Бог.

Обряди і традиції

       У цей день славиться жіноче начало. Господині напередодні свята прибирали будинок і подвір’я, прикрашали іконостас паперовими ліліями (символом цноти

та жіночності), молилися матінці-заступниці Божої матері, просили допомоги в життя і заступництва в сім’ї. А ще напередодні пекли пісні булочкі- «жайворонки»: їх традиційно печуть на День Сорока мучеників і на Благовіщення.

      На Благовіщення наші предки ходили до церкви освячувати насіння і саджанці, які після свята висаджували в землю. Урожай, отриманий з них, вважався благословенним.

     Відразу ж після Благовіщення можна було проводити весняно-польові роботи, адже сам Господь "відкриває" землю для сівби, «благословить усяке дихання», і після цього дня можна розпочинати роботи в полі, все буде добре рости, квітнути й колоситися.

   В церкві в цей день святять проскури, а господарі в Україні випускають із хлівів тварин, щоб чули  весну.

На Благовіщення птахи гнізда не в’ють і не несуться. «Благовіщенське яйце під курку не кладуть». Вважається, що від Введення до Благовіщення треба дати землі відпочити. У це свято особливо грішно працювати на землі.

На Благовіщення дівчата біля  церкви танцюють  перший весняний хоровід - "кривий танець". Якщо на Благовіщення дівчина, йдучи по воду, знайде квітучий первоцвіт — цього ж року вийде заміж. А та, яка хоче стати гарнішою, має налити в миску холодної води, пустити плавати первоцвіт (пролісок) і вмитися цією водою.

     Символом Благовіщення є білі голуби у синьому небі – як уособлення благої

звістки. Також синій вважається кольором Богородиці, тому в цей день священники одягають блакитні ряси.

А ще на Благовіщення є одна дуже гарна традиція – випускати голубів. Її коріння сягає глибоко в давнину, ще в дохристиянські часи. Раніше ця дія була пов'язана з культом сонця і поверненням птахів. Пізніше звичай набув релігійний зміст: голуб, який символізує душу, вилітаючи з клітки, звільняється від усіх гріхів і летить назустріч божому світлу, сподіваючись на порятунок.

    Образ пташки водночас є і язичницьким символом настання весни, і християнським символом Доброї Новини. Їм приписували магічну силу «приносити на крилах» тепло, розганяти хмари, «приманювати» кохання і гасити конфлікти в родині. 

 «Жайворонків» залишають в будівлях із домашнею птицею та худобою: щоб були здорові, а корови щоб давали багато молока. Діти підкидають «жайворонків» вгору зі словами: «Жайворонки, жайворонки, летіть, з собою весну принесіть!» Дівчата дарують «жайворонків» улюбленим хлопцям — вважається, що це здатне залучити любов. «Жайворонків» дають старцям біля церкви, діляться ними із сусідами та родичами — на щастя, долю і здоров’я.

    Зі святом Благовіщення був звичай вітати всех жінок: в цей день бажають представницям прекрасної статі здоров’я, миру в сім’ї, а молодим дівчатам  вдалого заміжжя та вірного кохання.

У мистецтві

      Іконографія Благовіщення починається в ранньохристиянському епосі, можливо з фрески т. зв. катакомби  Прісцилли, III ст., та мозаїки базиліки Санта-Марія-Маджоре в Римі, V ст.

До пізнього середньовіччя місце дій — будинок Йосипа Обручника — змальовувалося символічно. Знайшла відображення й апокрифічна версія II ст., згідно з якою перша сцена відбувається в Назареті поблизу колодязя, друга — в будинку Йосипа.

Символічні предмети: тканина, перекинута між стінами будівель, біла лілія в руці архангела Гавриїла, посудина з водою в руках Марії — непорочність Богородиці; запалена свічка — духовне горіння Марії; яблуко — гріхопадіння, яке буде подолане через народження Христа; червона тканина — тканина для Єрусалимського храму або символ зароджуваної плоті Христа.

(Ель Греко. Благовіщення)

Візантійське мистецтво робило акцент на зображенні урочистої церемонії (архангел приходить до Марії з офіційним посланням), мистецтво пізнього західного середньовіччя — куртуазність (вісник Бога поклоняється чистоті й красі Дами).

Беато Анджеліко зобразив молитву архангела й Марії, цю сцену він протиставляв вигнанню з раю.

Тарас Шевченко розкрив сюжет через образ матері-страдниці.

(Майстер Федуско із Самбора: Благовіщення)

Благовіщення

Навколо все цвіте і зеленіє -

Благую вість отримала Марія.

-Ти станеш Матір'ю,- архангел їй

                                                сказав,-               

для сина Божого, Господь так побажав!

Цей день весняний люди святкували,

Цілющі проскурки у церкві купували,

Щоб зберегти від бід усю родину...

Слова молитви до небес так щиро линуть...

І звичаїв в народі є чимало:

На волю діти птахів випускали.

Дощу чекали, щоб жита родили.

А по погоді про весь рік судили.

Вдень Благовіщення Господь

                                          благословляє

Всю землю на рясні щедрі врожаї.

А птах в цей день навіть гнізда не в'є...

Весна господаркою справжньою стає!

Зі святом!

Джерело:

Інтернетджерело