З Всеукраїнським днем бібліотек!

Місце зустрічі-бібліотека

 

   Так, я – Книгар. Я – Бібліотекар!

Хоч не технар, не вчитель, не банкір.

  То все ж усім – як лікар, як аптекар,

        Потрібен я – всьому наперекір.

             П. Гоць. Ода собі, бібліотекарю.

   Щороку, 30 вересня, у день великомучениць Любові, Надії, Віри і матері їх Софії,  відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Це свято встановлено в Україні Указом Президента України від 14.05.1998 р. № 471/98, враховуючи великий внесок бібліотек України у розвиток вітчизняної освіти, науки і культури, необхідність дальшого підвищення їх ролі у житті суспільства.

      Сьогодня в Коблівській бібліотеці відбувся День відкритих дверей "Місце

зустрічі-бібліотека".

     Користувачі бібліотеки протягом дня познайомилися з фондом закладу, картотеками, тематичними папками, з новинками літератури, книжковими виставками, дізналися про історію бібліотеки та поспілкувалися у колі друзів за чашкою ароматного чаю.

   Для дітей бібліотекарі підготували та провели  гру-вікторину «Книга відкриває світ», а також поговорили про користь читання.

 Кожен взяв цікаву книгу, щоб ще багато разів відвідати книжкову країну, назва якій – бібліотека.

Зі святом, колеги і читачі!

 

Мир не кров'ю, а дружбою й любов'ю

Людина створена природою

для миру, а не для війни,

народжена для радості,

а не для горя…

        /Франсуа Рабле/

 

 

 

     Мир, яке коротке, але змістовне слово. Це слово звучить по – різному на континентах Землі, але скрізь воно означає прості й одвічні істини: яскраве сонце і блакитне небо, радісну працю і теплий хліб, радісний сміх дітей та усміхнені обличчя дорослих.
    21 вересня весь світ відзначає День миру, як день глобального припинення вогню та відмови від насильства. У всіх куточках світу проходять заходи, спрямовані на залучення уваги до того, як багато в нашому світі агресії і зла, безглуздих смертей і ненависті. 
    До Міжнародного дня миру в Україні люди ставляться з глибокою пошаною і усвідомленням того болю, який завдає війна. У наш час, коли на території  нашої  держави лунають постріли та проливається людська кров, це свято особливе. Цього дня низько схиляємо голови перед тими людьми, які   підтримують  найцінніше на цій планеті – мир, людське життя, право мати над головою мирне небо.
   В цей день, коли всі люди Землі відзначають Міжнародний день миру, Коблівська центральна бібліотека  провела День інформації «Право на мир». Користувачі дізналися про історію виникнення Міжнародного дня миру; про людей, які внесли вклад для збереження миру. Усі присутні переглянули літератури до Дня миру, а діти з любов’ю виготовляли білих голубів, символ миру,  створили плакат «Хай буде Мир у нашій  Україні!» та малювали малюнки.

Нехай усі ми навчимося розуміти і поважати одне одного, нехай почнеться на Землі нова історія — історія Людства, яке не знає війни.  З Міжнародним днем миру!

З вершини синіх гір

Чи з літака, що у політ

Прямує аж до зір,

І крикнуть: Люди на землі!

Озвіться — хто за мир?

Промчать слова — сто вітрів

За гори і ліси,

І враз з усіх країн земних

Озвуться голоси...

За мир!

За мир!

Відкажуть матері —

Не треба лити кров!

За мир!

Підхоплять школярі

На сотні різних мов.

Ми жити хочемо й рости.

Навіщо нам війна?

І, наче струмінь з висоти,

Покотиться луна.

Шахтар в підземній глибині,

На полі селянин озвуться

з гнівом...

Смерть війні!
Не хочемо руїн!
Коли ж так вимовлять усі,
Що досить слів і мук,
Зіллються сотні голосів,
Зметнуться сотні рук.
І світ од грому задвигтить,
Як пінить хвилю вир,
Доволі!..
Людям треба жить!
Землі потрібен мир!

Інтернет-джерело

У світі О.Генрі

   

Треба прагнути бути людиною, незважаючи на всю жорстокість навколишнього світу, і це можливо.

                                          О.Генрі

  11 вересня  виповнюється 160 років  від дня  народження  О. Генрі (Уїльям Сідні Портер) - всесвітньо відомого  письменника, визнаного майстра  американської новелістики.

     До цієї дати в бібліотеці підготовлена виставка - ребус "У світі О. Генрі".

  Користувачі повинні були відгадати назви книжок письменника за малюнками та предметами. Всім було цікаво. І вони активно брали участь у розгадуванні ребусу. 

   Наші постійні користувачі намалювали ілюстрації до оповідання О.Генрі "Останній листок".

Цікаві факти про письменника

  Дитинство і юність.

  Народився письменник 11.09.1862 року в родині лікаря в місті Гінсборо, штат Кароліна. Він рано втратив матір, і батько віддав дитину на виховання тітці, яка мала невелику приватну школу. З 16 років О. Генрі почав працювати. Спочатку в аптеці, потім на ранчо в Техасі, куди письменник був змушений переїхати через поставленого діагнозу - туберкульоз, потім бухгалтером, креслярем, касиром і рахівником у банку в техаському місті Остін.

Звідки взявся псевдонім?
    У в'язниці письменник вибрав собі псевдонім. Причин подібного вибору він не пояснив, сказавши тільки що буква «О» - найпростіша буква алфавіту, а «Генрі» - випадкове ім'я з колонки світської хроніки. Біографи письменника намагалися знайти інші версії вибору цього псевдоніма. Одна з них зводиться до того, що псевдонім - скорочена назва в'язниці, в якій письменник відбував термін.

Творчість
   Активно писати і публікуватися О. Генрі почав з 1904 року. На той час він уже перебрався в Нью-Йорк і став співпрацювати з декількома видавництвами. Всього їм було створено один роман і 12 збірок оповідань, куди увійшли майже 300 творів. Ще одна збірка, «Постскриптум», вийшов вже після смерті автора і включив в себе невідомі раніше гумористичні оповідання і фейлетони.У 1904 році О. Генрі був написаний його єдиний роман «Королі і капуста». Хоча деякі фахівці вважають, що визнати його повноцінним романом можна: це скоріше збірник новел, об'єднаних загальним місцем дії і загальними героями.

Особисте життя
    Письменник був одружений двічі. Перша дружина померла в 1897 році від туберкульозу. Другий раз О. Генрі одружився в 1907 році на своїй давній шанувальниці Саллі Коулмен. Від цього шлюбу у письменника була дочка Маргарет Уорс Портер. Шлюб не був щасливим. Якщо слідувати короткій біографії О. Генрі, помер письменник в 47 років (1910 рік) в Нью-Йорку, похований на одному з кладовищ Північної Кароліни.

  Ми запрошуємо вас, шановні читачі, відвідати нашу бібліотеку та познайомитися з творами відомого письменника О.Генрі.

«Вождь червоношкірих» 

    Сюжет розповідає про двох шахраїв, яким захотілось легких грошей, тому й вирішили вони викрасти дитину, щоб потім вимагати у батьків за неї викуп. Жертвою викрадачів став син місцевого багатія Дорсета, якого вони відвели до лісу і посадили у печеру. Батькові хлопця злочинці надіслали листа, у якому просили 2000 доларів викупу. Тільки не здогадувались Сем та Білл, у яку халепу вляпались, затіявши все це.

 

   «Дари волхвів» – це історія про справжні цінності. Волхви – три мудреці, які започаткували звичай дарувати різдвяні подарунки, принісши дари немовляті Ісусу. В цьому оповіданні закохані дарують одне одному подарунки, але нерозсудливо позбуваються своїх найцінніших скарбів, бо люблять одне одного. Попри це, вони є наймудрішими з-поміж усіх людей, котрі отримують чи дарують подарунки. Вони і є волхви. Любов – це єдина річ, що її можна сміливо віддати, і вона повернеться до тебе сторицею. Бережіть квітку любові, яка росте у цій книжці!

   Оповідання "Останній листок” змушує замислитися над речами, набагато важливішими за просте буденне життя з його повсякденними турботами. Ми кожного дня витрачаємо певний час на боротьбу з тими чи іншими проблемами, тому не завжди є можливість замислитися над сенсом життя, над тими речами, які повинен усвідомити кожен, – дружба, любов, доброта, людяність, гуманність. Дружба… Дві дівчини займаються живописом, прагнуть досягти успіху в нелегкому ремеслі. Так сталося, що допомоги чекати нема від кого. Але, на щастя ,вони стали одна для одної справжніми подругами. Хоча, на жаль, у житті іноді стається так, що людина, яку ти вважаєш другом, дізнавшись про твої проблеми, намагається відійти від допомоги. Це дуже прикро, але в наш час це не рідкість. “Останній листок” – чудове оповідання. Воно вчить нас, що чужих проблем не буває, а доброта і здатність співчувати – то наші чесноти.

Чекаємо вас, друзі, в нашій бібліотеці.

З Днем знань!

 

   Щорічно у перший день осені,  1 вересня,  в Україні всі школярі та студенти, а також їхні батьки та вчителі традиційно відзначають День знань. Зазвичай навчальний рік відкривають святковою лінійкою. А у вищих навчальних закладах студенти вже з 1 вересня ходять на лекції та семінари.

   На жаль, в 2022 році це світле і радісне свято проходить у воєнний час. Але навіть під час війни діти продовжують вчитися в школах, і святкування Дня знань так само актуальне.

    Колектив Коблівської  публічної бібліотеки  вітає  всіх вихованців садочків, учнів шкіл,  студентів університетів та інших навчальних  закладів  з Днем знань.

   Нехай  попереду чекає багато цікавого, кожен урок дарує відкриття, навчальний рік буде успішним, а педагоги допомагають осягати секрети наук. Бажаємо, щоб один з найголовніших днів у вересні запам’ятався трепетним хвилюванням, усмішками та радістю. Старання, терпіння, удачі!

      Також  вітаємо  вчителів, вихователів, викладачів та всіх, хто працює у сфері освіти, і, звичайно, батьків.

    Бажаємо вам неймовірних сил, здоров'я, натхнення, оптимізму, ентузіазму, сміливості, наполегливості, рішучості, терпіння, бадьорості та багато чудових ідей, щоб зробити цей навчальний рік дуже успішним і плодотворним.

Ми хочемо вас привітати

У цей святковий осінній день

Тепла і сонечка побажати

І щоб радісно вам було всім!

Бажаємо здоров’я, добра, довголіття,

Хай вистачить щастя на ціле століття!

Хай скрізь буде лад – на роботі, в сім’ї,

І радість на серці, і хліб на столі.

Хай сміхом й веселістю повниться хата,

Родина хай буде здорова й багата!

І мрій, і бажань, і наснаги творити,

Щоб серцю хотілося жити й любити!

Хай учні шанують і поважають

Злагода й мир у житті хай панують!

Інтернетджерело

 

Чарівниця-осінь

 

Красива осінь вишиває клени

Червоним, жовтим, срібним, золотим.

А листя просить: – Виший нас зеленим!

Ми ще побудем, ще не облетим!

А листя просить: – Дай нам тої втіхи!

Сади прекрасні, роси – як вино…

Ворони п’ють надкльовані горіхи.

А що їм, чорним? Чорним все одно.

Ліна Костенко

     Сьогодня перший осінній  день. А  осінь – пора романтиків. І українські митці доводять це своїми роботами!  
    Шановні друзі, до вашої  уваги  картини  українських  художників, що змусять вас полюбити українську осінь…

                                                                       Олег Щербаков

Ігор Роп’яник

Марина Лафета

Віталій Бараненко

В’ячеслав Лубенський

Олександр Приходько