пʼятницю, 8 листопада 2013 р.

Свято «Вінок дружби» у нашій бібліотеці


                   Свято «Вінок дружби» у нашій бібліотеці





Ідея свята - збереження самобутньої культури кожного народу, виховання поваги і гарного відношення до інших людей, до звичаїв,  традицій і культури інших різних народів. На нашому святі були українці і росіяни, вірмени і  грузини, азербайджанці  і білоруси, молдовани , гагаузи і болгари, німці та інші національності.
В бібліотеку на свято завітали поважні гості :  заступник голови Березанської райдержадміністрації  Галаєв М.В., заступник відділу внутрішньої політики Березанського району Погадаєва А.А., директор центру сім’ї  та  молоді Швидка Т.В., працівник соціального захисту Коблівської сільської ради Подимова Н.А.
Відкрила свято літературно-музична композиція. Потім відбулася  бесіда, під час якої гості розповідали про свої традиції та звичаї, співали пісні на рідній мови, ділилися рецептами своєї національної кухні.
У заході  взяли участь  учні Коблівської ЗОШ І-ІІІ ст., які розповідали вірші, співали пісні на своїй рідній мові, а допомагали їм в цьому директор школи Н.Д.Панич, заступник директора з виховної роботи А.А. Мушаровська та психолог школи Т.П.Козлова.
Вели свято бібліотекарі Л.В.Резніченко , М.С.Сидорчук  та директор центру сімї та молоді Т.В.Швидка.
 Це було свято добра, любові та єднання, самобутності кожної національної культури.
Літературно-музична композиція «Вінок дружби»
Бібліотекар 1:
Доброго дня шановні гості! Ми запросили вас на свято "Вінок дружби», яке присвячене  народам, які проживають на території Коблівської сільської ради.
 
 
  Читець.
  Моя Батьківщина — це вишеньки цвіт
  І верби над ставом, й калина.
   Моя Батьківщина — це мрії політ,
   Це рідна моя Україна!
   Моя Батьківщина — це наша сім’я.
   Затишний куточок і хата.
   Це мама, татусь, бабця, дідо і я,
   Всі рідні і друзів багато.
   Моя Батьківщина — це злагода й мир
  Та небо бездонне й чудове.
   Це пісня чарівна, що лине до зір,
   Й дитинство моє світанкове.
   Моя Батьківщина — ліси і поля.
   Від них в нас і радість, і сила.
   Це та найсвятіша і рідна земля.
   Що кожного з нас народила.
Бібліотекар 2 . Всі ми знаємо, що Україна  – країна інтернаціональна, на її території проживає величезне число народностей. Але що знаємо ми про них? Я думаю, що зовсім не багато. Тому, ми познайомимося сьогодні із звичаями, традиціями, культурою тих народів, які проживають пліч-о-пліч з нами на території нашого села.
Ведуча
Культура і освіта два взаємозалежних процесу. Культура зараз інтегрувалася настільки, що всяке освітній простір - це полілог культури, Поняття культура трактують як сукупність ідеалів, цінностей, вірувань, стосунків між людьми, норм поведінки, етикету. Людина живе на землі. Його рідна мова, колискову, що співала мати над ним, казки про добро і зло, безсмертні подвиги дідів і
батьків, будинок, в якому він живе, села і міста, ліси, поля і річки - це і є Батьківщина. Забути те найкраще, що створено на шими предками, значить втратити ґрунт під собою.



 
Бібліотекар 1.У нашому сучасному світі, як ніколи важлива толерантність, вона означає повагу, прийняття і розуміння багатства і різноманіття культур наших народів, їх звичаїв, головним з яких є гостинність.
Ведуча. На  нашому святі присутні гості:заступник голови Березанської райдержадміністрації Галаєв М.В., заступник відділу внутрішньої політики Березанського району Погадаєва А.А., працівник соціального захисту Коблівської сільської ради Подимова Н.А.
Просимо їх до слова.
(Виступ гостей)

 

 

 
 

Бібліотекар 2: Наше село не даремно називають багатонаціональним. Тут живуть поруч українці і росіяни, вірмени і  грузини, азербайджанці  і білоруси, молдовани , гагаузи і болгари, німці і євреї, казахи і башкіри, румуни та ін. національності.
Ведуча: Але це анітрохи не заважає нам мирно жити, розуміти один одного, вчитися і працювати на благо нашої загальної Батьківщини - Україні.

Ой, Україна, наша родина,
Тепла, як сонце, як Божий світ.
Ти – наша мати, навік єдина,
Ти – наша радість, наш небоцвіт.
Бібліотекар2: І в нашому селі нікому не тісно. Ми живемо в дружбі і злагоді
Бібліотекар1: І саме цій дружбі ми присвячуємо своє свято "Вінок дружби"
 
 
(Звучить музика)
Читець 1.
В украинском  венке – доброта и любовь,
В нём и радость труда, и горячая кровь,
В нём и гордость, и честь, и мечта на крыле –
Всё, что светлого есть в коблевской земле.
Встретились здесь украинская мова
И гагаузская речь,
Крепкое вечное русское слово,
Песни, что надо сберечь!
Здесь всех захватит молдавская хора,
Гостеприимство болгар.
Любим мы нашу культуру и слово,
Будем беречь этот дар.
Читець 2
Братерська дружба нас з Росією єднає,
Нам долю й майбутнє разом творити,
З надією і вірою святою
Ми працювати будемо і жити!
Русские
Твоя земля – наш отчий дом, Украина,
Мы черпаем в ней силу и свободу,
В ней дышат корни крепкие, живые
 И моего древнейшего народа.
Здесь для венка друзей, а не впустую,
Творит природа красоту простую.
 (Пісня про Россію)


Бібліотекар 2.
Є ще одна країна, в якій живе слов’янський народ і вона також має кордон з нашою країною.
Ах, Беловежская пуща!
 Нет тебя краше и лучше!
 Аист на крыше, озерный край,
 Белоруссия – зажигай.
Ведуча
Білорусія славиться своїми неосяжними полями. На її території проживає спокійний і доброзичливий народ. Пісні у них співучі, казки, схожі на українські.
Читець 3.
Творит природа красоту простую –
Вот Беларусь в торжественном уборе!
Здесь ясны ночи, быстры речек струи
 И медоносны утренние зори.
Залито небо беспредельной синью,
Тепло земли и солнца облик ясный.       
Білоруска   
О Беларусь, мая шыпшына,
 зялёны ліст, чырвоны цвет!
 У ветры дзікім не загінеш,
 чарнобылем не зарасцеш.
Пялёсткамі тваімі стану,
 на дзіды сэрца накалю.
 Тваіх вачэй — пад колер сталі —
 праменне яснае люблю.
Ніколі пройме з дзікім ветрам
 не развіваць дзявочых кос.
 Імкнешся да Камуны Свету,
 каб радасць красавала скрозь.
Варожасць шляху не зачыніць:
 у перашкодах дух расце.
 О Беларусь, мая шыпшына,
 зялёны ліст, чырвоны цвет!
(Пісня «Белоруссия»)
Читець 1
Під щедрим сонцем України
Працелюбністю й талантами відзначені
Живуть брати і сестри молдавани й гагаузи
Нам жити разом долею призначено.
Бібліотекар 2.
На нашому святі присутні представники молдавського і гагаузького народів, які ознайомлять нас із яскравими, емоційними, колоритними віршами та піснями  своєї нації, представники якої теж мешкають у нашому селі:
 Вашій увазі представлена гагаузька  пісня  «Ах, анажим». Слова Т.Арнаут, музика М.Колса:

Бібліотекар 1
Послухайте вірш молдовською мовою:
Читець 4
Versuri   Gr. Vieru      « LIMBA NOASTRĂ»
Читець 1
Болгарська роза  в українському віночку-
Це невід’ємна сила і краса,
Ми раді, що з народом цим слов’янським
Нас поєднали доля й небеса.

Бібліотекар 1.  До вашої уваги болгарська пісня «Приспивна песен».
Спи ми, рожбо драга,
Нанкай, нани на.
Тихо бди над прага
Кротка та луна.
Татко ти ковач е, ударник е пръв.
В теб тече, юначе,
Татковата кръв.

Ей, звезла голяма
В твоя път блести.
Ударник на мама
Порасни ми ти.
Син, бъди достоен
Ти на таз страна,
А сега спокійно
Нанкай, нани на!
Читець 2
Алмазов переливчатые грозди
Армении расписали стены,
Здесь письмена былых столетий грозных
 Салам тебе, Кавказ благословенный!
Армяне.
Сквозь солнце и сквозь снега
Века, не спеша прошли.
Живет мой народ Армения
На самой вершине Земли!

 

Читець3
Цветы в ущельях и на горных кручах.
Я к ним, они ко мне спешат с поклоном.
Я чувствую себя пилой поющей
В саду весеннем, влажном и зеленым.
Читець1
Все для венка, в котором перевиты
Дым хризантем и факел черной астры,
И даже ветки старого самшита
По-своему душисты и прекрасны.
Не здесь ли в Грузии родилась в бореньях трудных
Сама гармония в соцветьях чудных?
Грузин.
Я – человек
Свою Родину очень люблю
Ей пою и танцую.
Ребята! Хороша наша грузинская земля!
(Пісня)
Азербайджанец.
Земля азербайджанцев – солнечное соло.
Природы и труда бесценный дар,
На плечи горных разноцветных склонов
Легла, как бурка, радуга отар.
Читець 2
Венок в подарок для друзей плету я,
Что может быть земных цветов прекрасней?
Творит природа красоту простую-
Тепло земли и солнца облик ясный.
Читець 3
Снег молока, горячий иней звездный
Огни костров низины изумрудной
 Алмазов переливчатые грозди –
Сама гармония в соцветьях чудных.
Читець 1
Дрожит роса на лепестке горячем,
В долинах бродят теплой жизни соки,
Настой цветов целебный не растрачен.
Струятся ароматные потоки
 Венок земных цветов - ты символ жизни
Ты - праздничный убор моей Отчизны!
(Бесіда з гостями «Традиції та звичаї мого народу»)

 
Бібліотекар 1: Багато цікавого ми дізналися сьогодні про побут, культуру, традиції тих національностей, які вже багато десятиліть проживають на території нашої малої батьківщини пліч-о-пліч з нами. Ми дякуємо всім, хто прийшов на наше свято та запрошуємо до чаю.