День відкритих дверей

Бібліотека... Тиша.. Століття...

Тут книги розумні спокійно живуть

 У тихій величній світлиці,

А двері широко відкриті ведуть

 До знань золотої скарбниці.

                             М. Павлова
                                                                                                             

Є багато див на Землі, створених природою і зроблених людиною. Та чи не найбільше диво з див – книга. У ній весь неосяжний світ. Тому зовсім не випадково, у рік тисячоліття літописання і книгодрукування (1998) Президент України своїм указом проголосив 30 вересня Всеукраїнським днем бібліотек, відзначення якого свідчить про глибоку повагу народу до скарбниць духовних надбань людства, зібрання інтелектуальних і культурних цінностей української нації, підкреслює історичну роль друкованого слова в житті суспільства.

 

 

З нагоди свята в бібліотеці відбувся День відкритих дверей «Ласкаво просимо в світ книг»,  коли кожен може прийти і познайомитися з нашою бібліотекою і книгами.

 

 

  На екскурсію до бібліотеки прийшли дошкільнята  дитячого  садка  «Сонечко». Свої перші кроки в бібліотеці діти почали зі знайомства з бібліотекарями та бібліотекою, їх здивувала величезна кількість книг. Їм було цікаво дізнатися, що у кожної книги є своє місце, всі герої книг живуть тут дружно і чекають, коли до них прийдуть маленькі читачі, а також  про те, що у книг та їх авторів, є дні народження та ювілейні дати, яким присвячуються виставки.

 

 

 

 Був зроблений огляд виставок «Планета казок», «Цікавинки країни Журналії», «Все про все розкажуть книги» та перегляд і обговорення мультфільму «Літаючі книги».

 

 

 

 

 Через книгу ми намагаємось відкрити малюкам дивовижний світ, світ краси, гри, казки, музики, фантазії. Малята відгадували загадки, брали участь у казковій вікторині «Ми із казки, ти нас знаєш... Якщо згадаєш – відгадаєш», гортали барвисті дитячі журнали.

 

 

 

 

 

  Здійснили подорож у країни, в яких жили відомі дитячі письменники.                             Всі дітки виявили бажання записатися до бібліотеки.

 

 

 

 Бібліотеку відвідали і учні старших класів. Вони переглянули відео-ролик «Історія книги» та відповіли на питання літературної  вікторини «Книга – твій друг».

 

 

 

 

 

 Всеукраїнський  день бібліотек – це  не тільки професійне  свято  бібліотекарів, це свято всіх читачів, свято – книги.

Зі святом Вас, шановні колеги і наші користувачі.

 

Творець історії і літописець

У вересні 2016 року відзначається  150-річчя від дня народження видатного українського державного та політичного діяча, Голови Центральної Ради Української Народної Республіки, першої у ХХ столітті незалежної Української держави, історика і організатора української науки Михайла Грушевського.

 До Дня народження Грушевського в бібліотеці відбулися відео-екскурсія до історико-меморіального музею Михайла Грушевського «Сторінки великого життя»  та книжкова виставка «Творець історії і літописець», під час яких  користувачі дізналися про цікаві факти з  біографії українського діяча.

  Груше́вський Миха́йло Сергі́йович народився 29 (17 )вересня 1866 року у м. Хелмі (Польща). Виростав на Кавказі – спочатку в Ставрополі, а потім у Владикавказі. Навчався у Тифліській гімназії, Київському університеті (історико-філологічний факультет). Працював в університеті під керівництвом Володимира Антоновича.

   Грушевський М.С. - український історик, громадський та політичний діяч. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки (1917–1918). Член Історичного товариства імені Нестора-Літописця, дійсний член Чеської АН (1914), почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв (1917), член-кореспондент ВУАН (1923) та АН СРСР (1929), багаторічний голова Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові (1897–1913), завідувач кафедри історії Львівського університету (1894–1914).

 Помер у Кисловодську 25 листопада 1934 року. Похований на Байковому кладовищі у Києві.

Михайло Грушевський – це вчений світового рівня, творча спадщина якого вражає своїм тематичним діапазоном, енциклопедичністю, універсальністю.

  Його перу належать близько 2000 праць з історії, соціології, літератури, етнографії, фольклору. Ще й досі неповною мірою досліджено його публіцистику, епістолярний доробок. Та насамперед він увійшов у вітчизняну історію як її великий літописець, автор фундаментальної „Історії України — Руси”, справедливо названої метрикою нашого народу. 

Створена ним цілісна концепція українського історичного процесу увібрала в себе кращі здобутки сучасної йому української науки, була осяяна високою свідомістю і тому стала стрижневою ідеєю українського відродження.

Очоливши Центральну Раду, він був глибоко переконаний, що нова українська державність має базуватися на принципах демократії і закону. Своєю працею М.Грушевський закладав міцні підвалини української державності. Пам’ять про нього вічна, наукові праці – невичерпне джерело мудрості.

 

Джерело:

uk.wikipedia.org

dovidka.biz.ua

Презентація досвіду роботи бібліотекаря Резніченко Л.В.

 

Забуттю не підлягає

…Великий боже, ми з твоєї згоди

Проходимо дорогу в Бабин Яр,

Де смертно ти поєднуєш народи,

Щоб зберегти життя й свободи дар…

                 Дмитро Павличко

  Тема трагедії Бабиного Яру сьогодні дуже актуальна, оскільки вона тісно пов’язана з питаннями патріотизму, самопожертви в ім’я високої ідеї, єдності нації, її політичної свідомості.

  В бібліотеці відбулися  перегляд і обговорення презентації «Трагедія Бабиного Яру»  та  книжкової виставки  «Бабин Яр: забуттю не підлягає», присвячених 75-й річниці вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру (29-30 вересня 1941 року), під час яких ознайомилися з   хронологією  цих страшних подій.

  Бабин Яр  став всесвітньо відомим через масові розстріли  під час німецько ­ -фашистської окупації Києва у 1941–1943 роках мирного населення , переважно євреїв,  циган, радянських військовополонених , а також партійних та радянських активістів, «саботажників», порушників комендантської години та людей, що не схилили голови перед ворогом. 

Ми звернули увагу користувачів на необхідність збереження миру у всьому світі.  на  непримириме  ставлення до нацизму як ідеології, ворожої самому  життю,  що несе страшні наслідки для всього людства.

Сьогодні ми розділяємо біль єврейського народу, який зазнав непоправних втрат під час німецької окупації України, та схиляємо голови в пам'ять за кожною жертвою Бабиного Яру.

День партизанської слави

Пам’ятаєш, Земле, сорок п’ятий,

Стихле небо, підняте салютом?

Пам’ятаєш, Земле, сорок п’ятий.

Земле, сорок перший не забудь !

  Щорічно 22 вересня згідно з Указом Президента України від 30 жовтня 2001 року №1020 в Україні відзначається День партизанської слави.

  До Дня партизанської слави , з метою розширення знань  учнів про партизанський рух в Україні, героїв партизанського руху,  виховання патріотичних почуттів, гуманізму, любові до України, пошани до тих, хто боровся за батьківщину, в бібліотеці  провели медіачас «Пам’ять, якій не буде забуття» та переглянули виставку - огляд «Вічний вогонь партизанської слави».

 Нехай і надалі з покоління в покоління передається День партизанської слави, нехай зберігає у наших серцях такі поняття як Батьківщина, честь, обов'язок і пам'ять.

Ми не діти війни,

Лихоліття страшного не знаєм.

 Із книжок про війну, про бої читаєм.

Ми не діти війни,

Ми дітьми її пітьми не були.

Ми у мирі, у щасті, у тиші росли.

Але пам’ять про те, що творила

Кривава війна,

В наших душах ожива

Родом з дитинства

 На дворі 21 століття, століття наукового прогрессу, і я пригадую , як  раніше  нам добре було у дворі, бігати з друзями, грати в піжмурки, хованки та інші дитячі ігри на вулиці, а батьки не могли нас загнати додому, щоб поїсти, а зараз, ми не можемо вигнати дітей на вулицю, щоб подихати.
  Комп'ютер і телевізор міцно увійшли в життя сучасної дитини, витісняючи живе спілкування з однолітками та дитячі дворові ігри, адже ігри важливі для дітей, не тільки в якості розваг.


Дитячі дворові ігри виховують у дітей важливі якості: кмітливість, комунікативність, вміння працювати в команді, вміння дотримуватися правил, спритність і т. д. Але ті ігри, в які ми грали в дитинстві, забуті. А це: "Класики", " Квач" "Хованка", " Вибивний", " Кішки-мишки",  "Резинка",  "Море хвилюється», "Камінь, ножиці, бумага",  "Скакалка", "Зіпсований телефон" та ін..

Ось і ми провели  арт-моб «Родом з дитинства» та дали завдання нашим  користувачам - дізнатися у батьків, в які ігри вони грали  в дитинстві.
    

Та батьки не тільки розповідали  про ігри свого дитинства, а й разом з дітьми весело проводили сімейне дозвілля: грали  у веселі та розважальні дитячі ігри на вулиці.

 

   

  

 

 

 

Так, всі ми родом з дитинства.