Слава Україні!

 

Вікторія Сукач. Диміли гори-дощик плакав...

Легенда про калину

 

Нація, яка читає-непереможна!

 

Гвадалахара-Всесвітня столиця книги 2022 року

 Генеральним директором ЮНЕСКО Одрі Азулі за рекомендацією Консультативного комітету Всесвітньої столиці книг місто  (Мексика) було обрано Світовою столицею книги на 2022 рік. 

 Місто буде використовувати культурні цінності, такі як бібліотеки,  книжкові магазини, незалежні видавництва, а також всесвітньо відому міжнародну книжкову виставку,  щоб поліпшити політику запобігання насильству.

   Програма Гвадалахари зосереджена на трьох стратегічних напрямках: повернення громадського простору за допомогою читацької діяльності в парках та інших доступних місцях; соціальні зв'язки та згуртованість, особливо з дитячою читацькою аудиторією;  зміцнення ідентичності сусідства за допомогою зв’язків між поколіннями, розповідей та вуличної поезії. 

   Програма книжкової столиці світу включатиме літературні заходи у співпраці з латиноамериканськими письменниками, художній проєкт на Вавилонській вежі, події, що пов’язують театр і музику з літературою, а також використання місцевого радіо для читання віршів. 

Що нам відомо про місто Гвадалахара?

Гвадалахара (ісп. Guadalajara [ɡwaðalaˈxaɾa] д·і) — місто у Мексиці, на північному заході Мексиканського нагір'я, на висоті 1500 м; адміністративний центр штату Халіско.

Друге за населенням місто країни (приблизно 4400 тисяч у 2010, 1352 тисяч у 1969, 378 тисяч у 1950). Гвадалахара досить консервативне місто, з сильними католицькими традиціями. Гвадалахара — батьківщина народної музики «маріачі», яка відома далеко за межами Мексики.

 У середині XVI століття на землях теперішнього міста колоністи із Нової Іспанії заснували поселення. Місто назване на честь іспанської Гвадалахари, назва якої походить від арабського Вад-аль-Хіджара, що означає «Річка, що тече між скель». Місто дуже швидко розширювалося. Вже за 20 років сюди переїхали всі органи влади однієї з провінцій віце-королівства Нова Іспанія — Нуева-Галісії. Тут з'явилися монастирі релігійних орденів домініканців та августинців, а потім відкрився університет. У ХІХ столітті в Гвадалахарі проходили повстання, заколоти. Місто переходило у владу іспанців, мексиканців, французів. 1866 року тут встановилася влада мексиканців.
   Кінець ХІХ століття приніс місту економічний розвиток. Цьому сприяло будівництво залізниць до США та морським узбережжям. У другій половині XX століття населення Гвадалахари значно збільшилося завдяки великій притоці сільських жителів.

   Віддалене від морського узбережжя місто Гвадалахара славиться своєю історією та культурою. В історичному центрі міста і в Сапопані, що розташований неподалік, можна побачити безліч визначних пам'яток. Тут Ви знайдете музеї, парки та церкви, а також бої бугаїв, родео та футбольні змагання. Поблизу розташоване місто Текіла, де виготовляють однойменний напій, а також Тлакепаке та Тонала, де майстри створюють самобутні ремісничі вироби. У Гвадалахарі можна побачити і почути артистів, що виконують музику маріачі, що зародилася в цих краях.

   Музеї Гвадалахари є продовженням культурної інфраструктури міста, будівлі багатьох з них мають важливе архітектурне та історичне значення. У колекціях музеїв представлені практично всі жанри: картини і скульптури, ремесла, пластика, фотографія і твори мистецтва різних країн.

Бібліотеки

  У Гвадалахарі та передмістях, які її оточують, є широкий спектр державних, приватних та електронних бібліотек для пошуку і отримання інформації. Найбільш відомі з них — Іберо-американська бібліотека Октавіо Паса Університету Гвадалахари і Публічна бібліотека штату Халіско, розташована в передмісті Сапопан.

Бібліотека Октавіо Паса (Library Octavio Paz)

  Бібліотека Октавіо Пас на Університетській площі

 

  Гвадалахара – двадцять друге місто, яке отримало цей титул з 2001 року, після Тбілісі (2021 рік) та Куала-Лумпура (2020 рік).
Міста, які досі мали цей титул: Мадрид (2001 р.), Олександрія (2002 р.), Нью-Делі (2003 р.), Антверпен (2004 р.), Монреаль (2005 р.), Турін (2006) р.), Богота (2007 р.), Амстердам (2008 р.), Бейрут (2009 р.), Любляна (2010 р.), Буенос-Айрес (2011 р.), Єреван (2012 р.), Бангкок ( 2013 р.), Порт-Харкорт (2014 р.), Інчхон (2015 р.), Вроцлав (2016 р.), Конакрі (2017 р.), Афіни (2018 р.) та Шарджа (2019 р.).
Міжнародний книжковий ярмарок Гвадалахари (FIL Guadalajara) є другим за величиною у світі після Франкфуртського ярмарку.
   Згідно з даними, представленими організацією, у 2019 році він залучив понад 828 000 відвідувачів, 800 авторів, 20 000 книжкових професіоналів та 2400 редакцій із 48 країн

Інтернетресурси

Читай, як я...

    В бібліотеці відбулись голосні читання  «Читай, як я, читай зі мною, читай краще мене». Діти читали уривки зі своїх улюблених творів і кожен старався прочитати краще за свого товариша. А потім прочитали  ланцюжком та обговорили казку  Лесі Українки «Біда навчить».Цікаво було дітлахам  працювати в групах. В кінці заходу діти зробили висновок, що  важливо в житті бути мудрими та розважливими, і, що. як ніколи, казка  Лесі Українки «Біда навчить» зараз  актуальна.

Користь читання вголос

     Наукові дослідження доводять — простий ритуал читання казки на ніч дасть дитині змогу стати значно розумнішою, добрішою та кмітливішою.

    За статистикою, батьки дітей старшого віку читають їм значно менше, або й узагалі перестають це робити в початковій школі, адже дитина вже вміє читати сама.

    Але насправді рівень читання очима в дитини часто відстає від рівня розуміння тексту на слух. Самостійно часто дитина готова читати тільки прості історії, а в дорослому виконанні розуміє і «Хоббіта», і «Таємничий сад».

     Чому ж все-таки варто продовжувати робити те, що робили люди до епохи Цукерберга, в епоху Гутенберга — читати вголос?

1. Когнітивні здібності

Діти, яким читають, чують складнішу лексику порівняно з побутовими виразами «їж кашу та одягни шапку».

За даними недавнього дослідження Університету штату Огайо, вже в п’ятирічному віці розрив у кількості слів, якими володіють діти з родин, які читають і які не читають, становить сотні тисяч. При цьому порівнюють дітей, яким не читали зовсім, і дітей, яким читали по п’ять книжок на день.

Учені доводять, що кількість слів у дитячому лексиконі потужно корелює з рівнем інтелекту. Чим далі, тим більший розрив, адже ті сотні тисяч слів, які старанно постачали дитині, впливають на академічну успішність. А в початковій школі вона полягає якраз в умінні прочитати та розібратися в прочитаному. Навички аудіювання, письма та розмовної мови, фонематичного слуху і рівень розуміння того, що розповідає вчитель, — все це залежить від того, чи чула дитина в родині складнопідрядні речення.

Неможливо від дитячої забавки «в ямку — бух!» перейти до розуміння тексту з підручника. Між цими подіями повинна лежати дорога, вимощена дитячими книгами, — зауважують дослідники.

У 2014 році вчені опублікували неймовірне дослідження про близнюків від 6 до 17 років — «Навчання читання покращує інтелект?»

2. Емпатія, розуміння інших

Читання допомагає дитині отримати емоційний досвід, з яким у реальному житті стикатися не обов’язково. Уміння зрозуміти точку зору іншого, його мотиви — дитина психологічно розвивається, поки їй читають.

Досліджень тут теж достатньо: у Кембриджі, наприклад, з’ясували, що художня література — якраз той засіб, який допомагає юнацтву прокачувати цей таємний м’яз — вміння співчувати та розуміти інших. А голландські вчені опублікували роботу, яка доводить: юні любителі чарівних світів більш чуйні та терпимі до інших. Завдяки читанню «Гаррі Поттера» діти з початкових і середніх шкіл змогли позбутися забобонів до маргіналізованих груп емігрантів чи переселенців.

Якщо говорити про модний нині емоційний інтелект, то читання художньої літератури забезпечує спеціальною лексикою для розмови про почуття, пошук себе і для співпереживання іншим.

3. Образне мислення

Схвильовані американські дослідники вивчили мозок дітей за допомогою МРТ, поки ті слухали запис розповідей і фонових шумів. Виявилося, ефект зовсім різний.

Під час читання мозок проявляє сильну активність в тих частинах, які пов’язані з розповідним розумінням і візуальними образами.

Причому, чим більш сприятливе середовище створили для дітей вдома (чим більше їм читали батьки), тим активніше відгукувався мозок на історії. Хоча дослідження проводили на дітях від трьох до п’яти років, та переваги читання відстежують і у старших слухачів.

Коли дітям розповідають про єдинорога, який скакав на хмаринці, дитина вмикає уяву: уявляє хмаринку, малює подумки єдинорога і навіть створює якусь схему його танцю. Для мозку є багато цікавої роботи.

4. Соціальний розвиток, управління увагою

Багато батьків і фахівці розповідають, наскільки нині зіпсувалися діти: труднощі з увагою, гіперактивність, кліпове мислення. Хоча, можливо, замість того, щоб нервувати, ми могли б просто взяти в руки книгу. Є наукові дані, які свідчать про сприятливий вплив батьківського читання на поведінку дітей. Воно допомагає знизити ризик розвитку проблем з увагою і гіперактивністю.

Експерти не цілком розуміють, чому це працює, але в них є кілька припущень. Наприклад, є версія, що спільне читання робить всіх щасливішим і дітям потрібно менше хуліганити, щоб привернути увагу дорослого. А той, у свою чергу, отримує більше радості від взаємодії, особливо коли в книжці хороший кінець. Інший варіант: у дітей краще розвивається соціально-емоційна сфера, тому що вони отримують якісь моделі поведінки в складних ситуаціях, інструментарій, нехай навіть у формі нової лексики, для вирішення своїх завдань. Розуміння, що не ти один сьогодні тупотів ногами й не тільки тобі важко всидіти в театрі, допомагає дитині контролювати свою поведінку.

5. Поліпшення пам’яті

Слухати, як батько, який час від часу намагається задрімати, читає про пригоди — важка праця. Не тільки тому, що весь час потрібно когось будити, а й тому, що потрібно утримувати в пам’яті всіх поганих персонажів, усі можливі шляхи порятунку (щоб підказати, якщо що), ну й події попередніх восьми томів. І ця праця не проходить для дитини даремно. 

Взагалі, зв’язок пам’яті та читання вголос зафіксували в людей, які самі читали вголос. Вважають, що на пам’ять слухачів це впливає не менш позитивно.

6. Зняття стресу

Так, серед усіх занять, якими ми можемо порадувати дітей, читання — одне з найбільш чудових. Воно захоплює. Переміщує нас у просторі та часі. Дає змогу зупинятися та спілкуватися, сміятися та сумувати, обійматися або стояти на руках. А крім того, ви в процесі працюєте живою рекламою читання.

 
 

Джерело:
osvitoria.media/news

 

НАЦІЯ, яка ЧИТАЄ — НЕПЕРЕМОЖНА!

 

   Наприкінці березня  традиційно проходить  Всеукраїнський  тиждень  дитячого читання.

   В цьому, 2022 році,  він  проходить під гаслом «НАЦІЯ, яка ЧИТАЄ — НЕПЕРЕМОЖНА!»

   КЗ «Коблівська публічна бібліотека» Коблівської сільської ради  долучився  до Національної акції — Всеукраїнського тижня дитячого читання, що проходить з 23 березня по 1 квітня.

   В перший день Тижня користувачі бібліотеки здійснили захоплюючу мандрівку у світ літератури „Диво, створене людиною”. Бібліотекарі ознайомили дітей  зі славними  традиціями  проведення Тижня, провели екскурсію по книжкових виставках бібліотеки.

 А постійна користувачка бібліотеки, наша помічниця Вікторія Сукач, розповіла цікаві факти,  вірші та вислови про книгу. Дітки активно брали участь у вікторині «Усе минає, тільки книги вічні».

    «Читання-ось найкраще навчання» - стверджує народна мудрість. В цьому переконуєшся щоразу, коли мова заходить про роль книги в житті людини. Адже книга вселяє в нас любов до рідної домівки, до рідної неньки - України, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, виховує почуття патріотизму. 

 

Твори добро - подаруй бібліотеці книгу!

Не викинь книгу на смітник!
       Її віддай в бібліотеку,
Бо книга – скарб, у ній для тебе
     Думок і висловів квітник.
     У ній поета віршів море,
Кохання, радість, смуток, біль...
    А ще незвідані простори
Письменник відкриває в ній.
Тож дурно книгу не змарнуй –
       Бібліотеці подаруй!    

    З давніх-давен скарбницею духовного багатства, що поєднує минуле, сучасне і майбутнє, є книга. Але з розвитком сучасних технологій і появою інтернету вони, на жаль, втратили свою популярність. Але  не дивлячись на це, ерудовані і освічені люди розуміють, що читання книг завжди буде корисним і актуальним.

   Вже не перший рік бібліотека проводить доброчинну  акцію «Подаруй бібліотеці книгу». Акція відбувається з метою виховання бережливого ставлення до книги як до джерела знань, підвищення престижу читаючого суспільства, а також спрямована на поповнення бібліотечних фондів цікавою літературою з усіх галузей знань для наших читачів .

     Переважно читають художню літературу, детективи, романи про кохання, романтичний жанр, пригодницький жанр. Також  люблять  читати  історичні і сучасні книги.

     Дуже приємно, що на наш заклик відгукнувся  заступник Коблівського сільського голови Мезенко Денис Анатолійович.

Ми щиро вдячні йому за подаровані  книги, бо впевнені – вони обов’язково знайдуть свого  читача і стануть важливою частинкою нашого фонду.

          

                                                            

Збережемо Землю- збережем себе!

О! Скільки треба мати слів в запасі,
Щоб описати всю красу землі
У фарбах, формах, пахощах і часі...
Її річки і джерельця малі,
Її простори й небеса чарівні,
Лісів казкових музику дзвінку,
Степи квітучі, дужі гори дивні,
Одвічну мудрість і любов палку.
Багато слів... А більше ще любові,
Щоб дивуватися у сні і наяву…
                      (Надія Красоткіна)

 

       В 2022 році Всесвітній день Землі припадає на 20 березня. Наша планета Земля - наш рідний дім, в якому створені для нас особливі сприятливі умови, що сприяють нашому існуванню і життєдіяльності, що відкривають для нас досталь можливостей й достатній простір для їх реалізації. Далеко не кожна планета наділена таким унікальним потенціалом і розташована в таких унікальних умовах, які дозволили б такий бурхливий розквіт життя і її форм на такому, здавалося б обмеженому просторі у всесвіті. Адже вона така одна у всьому всесвіті.

   До цієї дати в  бібліотеці оформлено книжкову виставку – інсталяцію  «Майбутнє планети у наших руках!»,  яка знайомить  відвідувачів  з новими відкриттями і досягненнями наук про Землю. 

   Бібліотекар ознайомила відвідувачів  з екологічними проблемами України, з правилами поводження в природі та літературою про природу, провела  з дітьми  бесіду – діалог «Що я можу зробити для планети Земля?»

 

    Також в бібліотеці можна знайти  книги з охорони земель та природи рідного краю, екології, геології, географії, тощо.

 

     Але людство стало нещадно використовувати її ресурси, витрачати і споживати, розоряти і нехтувати, порушуючи порядок у своєму власному домі, виснажуючи його і не даючи йому часу для поповнення своїх власних сил.
   Так буде не завжди. Наші суїцидальні настрої коли-небудь припиняться. Суспільний настрій потрібно і можна міняти. Це доводять багато подій, які виникають іноді зовсім спонтанно, але мають позитивний настрій і добру волю. Одна з подібних подій, за даними проекту DilovaMova.com, сталася на початку 70-х років минулого сторіччя. Це була акція, котра пройшла 22-го квітня 1970-го року і була організована відомим американським активістом і політиком, сенатором Конгресу Сполучених Штатів Америки Гейлордом Нельсоном і групою студентів Гарвардського університету під керівництвом Денніса Хайеса. Метою цієї акції було привернення уваги широкої громадськості до крихкості екосистеми нашої планети. Акція мала несподіваний успіх на хвилі численних студентських рухів тих років, переросла в щорічну популярну подію і поширилася по всій Землі. У багатьох країнах вона стала відзначатися в день весняного рівнодення, який в залежності від календаря випадає на 20-е або 21-е березня.
У 1988-му році Всесвітній день Землі дійшов і до нас. Це популярне міжнародне свято стало гарною відправною точкою, на хвилі якої у багатьох країнах стали прийматися відповідні закони і державні акти, котрі безпосередньо стосуються вирішенню екологічних проблем та охорони навколишнього середовища. Надалі до Дня Землі була приурочена ще одна щорічна подія - голос Дзвонів Миру, який вперше був встановлений в Нью-Йорку, в штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй у 1954-му році. «Хай живе загальний мир у всьому світі», засвідчує напис на цих дзвонах, відлитих із зібраних монет, які пожертвувані дітьми з усіх континентів нашої планети і нагородних знаків - почесних орденів і медалей багатьох країн світу. Дзвін став своєрідним символом нашої глобальної солідарності і став встановлюватися в багатьох великих містах і країнах по всій Землі.
Ми всі відповідальні за мир і гармонію, без якої життя на нашій планеті знаходиться під великим питанням.

     Раніше, для нас, українців, мир - це була повсякденна реальність. На вулицях нашої України було спокійно: люди працювали,  діти ходили до школи і всі посміхалися. Але підкралося горе… На нашу землю напав ворог. І нам, як ніколи, потрібно усіма силами, боротися за мир, щоб нам завжди світило тепле, ясне сонечко, щоб небо було чисте та голубе, щоб завжди були посмішки на обличчях людей. Ми надіємось, що скоро на нашій українській землі припиниться  кровопролиття та закінчаться страждання  тисяч українців.

 Добра воля і добрий дух в силах зупинити всякий  помилковий напрямок і не будемо забувати про це. Будемо використовувати цю можливість, щоб зберегти перспективу життя!

З Днем Землі!

 

І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О, найстрашніше з літочислень
Війна — війною — до війни!
Л. Костенко

        Найбільшим  лихом ХХ століття  була  для України, як і для багатьох  інших країн світу Друга світова війна.

     Та не останньою вона була. Сьогодні, у ХХІ ст.  знову лунають на нашій землі вибухи і постріли.

     І думаєш: «Господи, чого людям треба? Адже світить в небі сонце, росте в полях хліб. Люди кохаються, народжують дітей, створюють симфонії і поеми, роблять наукові відкриття…» Тільки б служили ці відкриття миру, а не справі знищення!

   Не дивлячись на воєнний стан, люди продовжують займатися своїми звичними справами: ходять на роботу, працюють на городах, прибирають свої подвір’я, відвідують бібліотечні заклади.

     І хто б до нас не приходив, всі  щиро  вірять в нашу перемогу.  Адже сама віра у перемогу добра та любові до України, вірність своїм прагненням, сміливість допоможе  нам усім  у цей нелегкий час. Слава Україні!!!

«Тривожна полиця»

    А ви зібрали свою «тривожну валізу»? Тоді саме час зібрати й «тривожну полицю» з книжками й посібниками, які знадобляться вам для того, щоби не розгубитися під час воєнних дій чи інших надзвичайних ситуацій. Більшість із нас – люди цивільні, які не мають бойового досвіду, але завдяки цим виданням, ми можемо отримати надзвичайно корисні знання для виживання в екстремальних ситуаціях. 

Упор: Наталія Нечаєва-Юрійчук, Олена Танасійчук, Олексій Ноздрачов, Сергій Дмитрієв. – К: 2021. – 39cт

    Посібник в першу чергу адресований підліткам та старшим дітям прифронтових територій. Але це не означає, що він не актуальний і для решти мешканців України. Автори намагались подати текст, який розповідає про поведінку в умовах бойових дій, у легкій та доступній формі, тож книжка буде однозначно корисною і для дорослих, які не мають великого досвіду перебування у надзвичайних ситуаціях. Батьки, вчителі, всі хто працюють із дітьми та підлітками можуть брати цей посібник на озброєння у своїй роботі та спілкуванні. 

     Автори розповідають про надання першої медичної допомоги, про те, що робити, коли пролунав сигнал-попередження, як себе поводити, коли поруч гримлять вибухи, вчить, як діяти, якщо вдома залишатись небезпечно або почалась організована евакуація у населеному пункті. Також у посібнику приділили увагу й ситуаціям, коли людина опиняється у натовпі й тисняві чи під завалами, виявляє небезпечні речовини, міни,  також помічає озброєних осіб країни-агресора.

У разі надзвичайної ситуації або війни
– К: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки МКІП, 2021. – 14 с.

    Один з останніх посібників, виданий і розроблений Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки у співпраці з Державною службою України з надзвичайних ситуацій і Міністерством оборони України. В ньому стисло окреслені основні дії під час артилерійських обстрілів, а також даються поради про те, як себе поводити й чого не варто робити при обстрілах зі стрілецької зброї. Автори приділили увагу підготовці «тривожної валізки», аптечки і, як і в попередьому посібнику, поділилися методами протидії дезінформації.

   Можна сказати, що цей посібник за інформативністю трошки програє попередньому, але це не значить, що він не вартий уваги. Основні підказки та поради, які викладені коротко та по суті, мають на меті зберегти ваше життя і здоров’я. А в критичній ситуації у вас не буде часу читати довгі інструкції, тож це видання також буде не зайвим зберегти у себе на смартфоні.

 Без паніки! Як вижити, боротися й перемогти під час бойових дій: Порадник для цивільного населення
–  Укл. Олександр Дєдик, Михайло Слободянюк і Олег Фешовець; проілюстр. Дзвенислава Подляшецька. — Львів: Видавництво «Астролябія», 2018р.

    Книжка містить інформацію, яка допоможе вам вижити та дає практичні поради щодо того, як підготуватися до небезпечної ситуації. Вона розрахована на цивільне населення міст, тому найкраще підійде мешканцям великих українських мегаполісів, які постали перед загрозою вторгнення.
   Тут є інформація про дії під час обстрілів та бомбардувань, про «тривожну валізку» і аптечку, вихід із зони бойових дій, але це не просто посібник, а повноцінна книжка із великими обсягами тексту, який містить багато детальної інформації. Це своєрідний підручник з виживання, в якому більш ніж сто сторінок. Тут ви дізнаєтеся не лише про всі обов’язкові нюанси, про які варто згадати у подібних виданнях, але й, наприклад, про те, як шукати та здобувати воду, де можна поповнити її запаси й скільки рідини вам потрібно для добової норми. Не менш важливий розділ і про запас їжі. Зокрема у ньому можна дізнатися про те, які продукти мають довгий термін зберігання, вичитати рецепти самостійного приготування м’ясної чи рибної консерви, а також визначити добову норму споживання харчів. 

 100 життєво важливих навичок
— Клінт Емерсон; пер. з англ. Н. С. Лавська ; худож. Т. Слампяк. — Київ: КМ-БУКС, 2018. — 256 с.
 

     Ця книжка, можливо, і не потрапила б до огляду, бо вона більше нагадує таку собі «гру в шпигунів», яким потрібно залишатись не поміченими, замітати сліди. Але навіть з такими розділами, як «Підготовка до місії», «Стеження, спостереження», «Таємний злам і проникнення», «Збір розвідданих: прослуховування та відеоспостереження», «Замітання слідів своєї присутності», інформація в цьому виданні не позбавлена користі при виживанні під час бойових дій.

    Подана тут інформація і поради можуть стати у пригоді, якщо ви впритул стикаєтесь з ворогом та небезпечним людьми. Особливо в місті, особливо під час окупації. Наприклад, як відірватись від переслідування, або звільнитись від клейкої стрічки чи кайданок, інформація про відмички, як самостійно зробити бронежилет чи поради щодо того, як розблокувати дверцята за допомогою мотузки. 

Ці хитрощі хоч і межують з фантазіями про шпигунські пригоди, але ознайомитись з ними вам буде не зайвим. Ілюстрації, які детально візуалізують конкретні ситуації, тут також є.

 Більш докладніше  познайомитися з книжками та їх прочитати можна  на сайті 

https://chytomo.com/tryvozhna-polytsia-knyzhky-iaki-dodaiut-vpevnenosti-pid-chas-vijny/

 

А ви зібрали свою «тривожну валізу»?

 

  Тривожна валіза», або Список речей, які повинні бути у вас на випадок …

    Екстрений або тривожний чемодан - це узагальнена назва базового набору речей, які можуть вам знадобитися за будь-якої екстреної ситуації. Цивільна «тривожна валіза», як правило, являє собою укомплектований рюкзак об"ємом від 30 літрів, в якому знаходиться мінімальний набір одягу, предмети гігієни, медикаменти, інструменти, предмети самооборони і продукти харчування. Всі речі в тривожному рюкзаку повинні бути новими (і періодично оновлюваними) і не повинні використовуватися в повсякденному побуті. Цивільний тривожний рюкзак призначений тільки для одного - максимально швидкої евакуації з небезпечної зони. Небезпечною зоною називають землетрус, потоп, пожежа, підвищена криміногенна обстановка, епіцентр військових дій тощо.

    Тривожний рюкзак повинен бути в кожній родині. У першу чергу потрібно визначитися з самою «валізкою». Для цієї мети краще всього використовувати рюкзак. Уявіть ситуацію, в якій вам доведеться йти пішки, а не їхати на автомобілі. Невеликі і експедиційні рюкзаки потрібно укладати не за принципом «важке внизу», а розподіляти вагу в ньому рівномірно. Добре, якщо у вашому рюкзаку буде нижній відділ - «підвал» або клапан. Укладайте речі так, щоб можна було легко знайти те, що вам потрібно. Добре, якщо рюкзак поставляється з накидкою від дощу. Якщо її немає, то можна купити її окремо. І звичайно, рюкзак повинен бути якісним, щоб не розвалився після 30 хвилин носки у важких умовах. 

    Список речей А тепер розглянемо більш докладно список речей і продуктів, які повинні бути в рюкзаку. Список частково заснований на рекомендаціях Нью-Йоркської служби з надзвичайних ситуацій. Можливо, для вашої родини, список доведеться скоротити або розширити. Наприклад, для людей похилого віку чи дітей. Отже, для надзвичайних ситуацій, описаних вище, у вас повинен бути напоготові якісний надійний рюкзак з такими речами і продуктами.

1) Копії важливих документів у водонепроникній упаковці. Заздалегідь зробіть копії паспортів, автомобільних прав, документів, що доводять ваші права на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи укласти потрібно так, щоб їх легко можна було дістати. Бажано покласти з документами фотографії рідних і близьких.

 2) Кредитні карти і готівку. У вас завжди (в будь-який час) повинен бути запас грошей. 3) Дублікати ключів від будинку та авто.

4) Карта місцевості і доведений до відома всіх членів сім"ї спосіб екстреного зв"язку і місце зустрічі.

5) Пристрої зв"язку і доступу до інформації. Невеликий радіоприймач з можливістю прийому УКВ / FM діапазону. У продажі є недорогі приймачі з динамо-машинкою для живлення. Приймач дозволить бути в курсі, що відбувається. Запасні батарейки для приймача. Можна взяти недорогий мобільний телефон із зарядним пристроєм.

 6) Ліхтарик, а краще декілька, із запасними батарейками і лампочками для нього.

7) Компас і годинник. Купуйте водонепроникні.

8) Мультитул - багатофункціональний інструмент. Зазвичай він виглядає як складні пасатижі, в ручках якого заховані додаткові інструменти (ніж, шило, пила, викрутка, ножиці і багато іншого).

9) Ніж і топірець.

10) Сигнальні засоби (свисток, фальшфейєр).

11) Пакети для сміття ємністю 120 л. Штук п"ять. Може замінити тент, якщо розрізати. 12) Рулон широкого скотчу.

13) Упаковка презервативів (12 штук без коробки, без мастила і ароматизаторів). Придатися може в багатьох ситуаціях.

14) Шнур синтетичний, діаметр 4-5 мм, довжина - 20 м.

 15) Блокнот і олівець.

16) Нитки та голки.

17) Аптечка першої необхідності. Кількість ліків розрахована на надання допомоги не тільки собі, а й оточуючим: • бинти, лейкопластир, йод, вата; • активоване вугілля (інтоксикація); • «Парацетамол» (жарознижувальний); • «Супрастин» (алергія); • «Іммодіум» (діарея); • «Фталазол» (кишкова інфекція); • «Альбуцид» (очні краплі); • антибіотики в порошках.

18) Постійні ліки, які приймаються вами на постійній основі, готуються на тиждень із зазначенням дозування та способу застосування. Імена та телефони ваших лікарів. Слідкуйте за терміном придатності ліків (при упаковці забийте в календар дату ревізії препаратів).

 19) Одяг. Нижня білизна (2 комплекти). Шкарпетки бавовняні (2 пари). Запасні штани, сорочка або кофта, плащ-дощовик, в"язана шапочка, рукавиці, шарф. Надійне і зручне взуття.

20) Міні-палатка, килимок-пінка, спальник.

21) Гігієнічні засоби: зубна щітка і паста, невеликий шматок мила, рушник (продаються спресовані в супермаркетах), туалетний папір, кілька упаковок сухих хусток, кілька носових хусток, вологі серветки. Жінкам - засоби особистої гігієни. Можна взяти бритву і манікюрний набір.

22) Товари для дітей.

23) Посуд: казанок, фляга, ложка, кружка (краще металева 0,5 л), розкладний стаканчик. 24) Сірники (краще туристичні). Запальничка.

25) Запас їжі на декілька днів. Все, що можна їсти без приготування і що займає мало місця, довго зберігається. Питна вода на 1-2 дні, яку потрібно періодично оновлювати. Висококалорійні солодощі (дуже хороший для цього «Снікерс», який досі використовується тактичними військовими групами). Пригорща льодяників.

 26) Продукти: • 2 банки з гарною тушонкою; • галети; • супові пакети; • м"ясні чи рибні консерви. • якщо є місце: будь-яка крупа, макарони, сухі овочеві напівфабрикати.

 27) Горілка або медичний спирт.

28) Сімейні цінності, реліквії, але тільки після упаковки найнеобхіднішого.

 Намет, карімат, спальник - не обов"язкові, але бажані. Без них об’єм рюкзака складе не більше 30 літрів.

 

 

Символ боротьби

 

Тихо плаче Україна сльозами і кров'ю...
Кат будує своє "завтра" на горі людському.....
Гірко плаче Україна і тяжко ридає ...
Своїх синів, що померли, сльозами вмиває....
Плаче ненька Україна ...
Плаче кожна мати, та що сина відпустила,
 волю здобувати.
Тарас Шевченко

    9 березня в Україні традиційно відзначають день народження Тараса Шевченка, українського поета, прозаїка, мислителя, живописця, графіка, етнографа та громадського діяча.

     Тарас Шевченко був і досі є символом опору російській експансії.

Сьогодні йому  виповнюється 208 років від дня народження.

    Шевченко став символом боротьби багатьох поколінь українців за свободу та незалежність, як у ХІХ та ХХ століттях, так і у ХХІ столітті, коли нова російська імперія вкотре намагається знищити все українське. 

    Прикладом Шевченка надихається багато людей, його пророчі слова дають сили новим героям - захисникам. Зараз творчість Шевченка надихає українців під час війни, яку почала Росія.

10 висловів Тараса Шевченка, які допомагають боротися за Україну:

1. Боріться – поборете, Вам Бог допомагає! За вас правда, за вас слава, І воля святая!;
2. Вогонь запеклих не палить;
3. Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть;
4. Наша дума, наша пісня, Не помре, не загине. Ось де, люди, наша слава, слава України!;
5. Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Й неситий не виоре На дні моря поле;
6. Любіться, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі – чужі люди, Роблять лихо з вами;
7. Якби ви вчилися так, як треба, то й мудрість була б своєю;
8. Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю!;
9. В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля;
10. І возвеличимо на диво І розум наш, і наш язик…

Заповіт

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу... отойді я

І лани і гори —

Все покину, і полину

До самого Бога

Молитися... а до того

Я не знаю Бога.

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

Джерело:
Інтернетресурси