Молодіжна
субкультура - це міст між залежністю дитинства і незалежністю дорослості,
а також деякий різновид ритуального переходу по ньому…
Толкотт
Парсонс
В останні
десятиріччя в Україні відбувається демократизація суспільного життя. Зараз люди
цікавляться субкультурами. Вони прагнуть змінити себе, не хочуть бути схожими
на інших. Нерозуміння дорослих примушує молодь віддалятися, об’єднуватися та
створювати власний світ. Перш за все, це і зумовлює формування неформальних
молодіжних об’єднань та молодіжної субкультури в цілому. Активно залучається до
цього процесу молодь, зокрема учнівська.
В квітні
бібліотекою для учнів 10-11класів був запланований захід, присвячений особливій молодіжній субкультурі, але карантин перешкодив нашій зустрічі. І , все ж таки,
ми хочемо познайомити вас, наших користувачів, з молодіжними організаціями та
їхньою культурою.
Що
ж це
за субкультура? Які вони - неформали?
Неформали
– це ті, хто вибивається з формалізованих структур
нашого життя; вони не вписуються в звичні правила поведінки, прагнуть жити
згідно з своїми особистими, а не чужими, нав’язаними ззовні інтересами.
Як
кожна система, субкультура має свої ознаки:
специфічний набір ціннісних орієнтацій,
норм поведінки, картин світу, взаємодії та взаємовідносин її носіїв, а також
статусну структуру; набір джерел інформації яким надається перевага; своєрідні захоплення, смаки та способи
вільного проведення часу; нонконформізм,
протиставлення себе решті суспільства; ініціативний центр; специфічний стиль життя і
поведінки, політичні погляди; мода, музика, жаргон, фольклор та ін.
Основними
факторами формування субкультури являються: вік,
етнічні походження, релігія, соціальна група, місце проживання. З цього
виходить ціла низка типологій молодіжних субкультур. Так, Б. Єрасов пропонує
такі: субкультура
бідних та заможних, класова, гендерна, міська, сільська та периферійна, девіантна, кримінальна субкультура, молодіжна, елітарна.
Субкультури
- це, звичайно, самовираження особистості, але не
завжди воно буває позитивним. Діти не завжди бачать межу між хорошим і поганим,
розставляючи крапки над "і", щоб довести власну думку. Багато
злочинів вчиняються під впливом приналежності до тієї чи іншої неформальної
групи.
Молодіжна субкультура є досить новим
поняттям. Вона вперше з’явилася в Америці та Західній Європі приблизно в 50-ті
роки. Ще в 40-ві роки молодь купляла ті ж самі речі. що і їхні старші батьки,
танцювала у тих самих клубах, що і їхні батьки. У 50-ті роки країни Заходу
вступають в етап економічного підйому. Виросли матеріальні статки батьків і вони стали виділяти своїм дітям більше грошей на кишенькові витрати. На це
моментально відгукнулися підприємці, і як наслідок розширилася мережа
молодіжних клубів, барів, виросли тиражі книг та журналів для молоді, в обіход ввійшло поняття молодіжної моди.
Базою
для виникнення молодіжної субкультури став середній клас.
Молодіжна субкультура різко відмінна від
субкультури дітей, дорослих чи старих людей. Першим і самим відмінним виступає
класова належність.
У
кінці 80-х – початку 90-х років в Україні спостерігався "субкультурний
бум", проте на сьогоднішній день він вже стих.
Найбільш
відомі субкультури:
У кінці 50-х років в США з’явилися бітники – попередники хіпі та панків. Назву винайшов Джек Керуак (1922-1969) – один із засновників цього
руху. У 1952 році газета The New York Times вперше написала про «бите
покоління», що вийшло з останньої світової війни не тільки спустошеним, таким,
що розгубив всі відчуття, але і «вимотаним», відбитим в біфштекс. Журналісти
стали зараховувати до «битого покоління» і тих американських письменників, яких
раніше об'єднували поняттям «Загублене покоління»: Е. Хемінгуей, Д. Пассос, Е.
Каммінг і Ф.С. Фітджеральд. У своїх книгах вони описали душевне сум'яття,
невіру в буржуазну мораль, відсутність перспектив. Вони відчував себе відторгнутими
суспільством.
Хіпі
– з’явилися на зламі 60 - 70 років ХХ століття в Америці, а 1972 року – в
Україні. Приводом до появи цього угруповання став британський гурт
«Beatles». Хіпі – це своєрідний протест проти індустріального суспільства того
часу, прихильники музичного стилю панк - рок. Виділяються довгим волоссям,
саморобними прикрасами – «фєнічками», розірваним одягом, романтикою автостопу,
можливістю втекти від реалій життя. Девіз угрупування – «Відмовся від всього
соціального – помри молодим». Тому вони не жили в будинках, не дотримувались
особистої гігієни, вживали алкогольні і наркотичні речовини, їздили на великих
швидкостях. Нова течія хіпі звертає більшу увагу на зовнішню атрибутику, ніж на
ідеологію – втечу від соціуму.
У молодіжній культурі 80-х – 90-х роках
появився толкіністський рух. Він
пов’язаний з іменем відомого
англійського письменника Дж. Толкіна (на слензі – професора). Його книжки
"Володар кілець", "Сільмаріліон" та інші відносяться до
жанру фентезі – казкової фантастики. Толкін майстер особливої атмосфери
розповідей, при якій читач уявляє себе героєм книжки. Цей фактор викликав
соціально- культурний феномен – рольові ігри по книжкам Толкіна. Рольова гра
дуже близька до сценічної постановки. Розприділяються ролі, готується реквізит, ігроки проходять так би мовити
екзамен на знання фантастичного світу.
Байкери (рокери) – віддають перевагу романтизації подорожей та вираженню своєї
індивідуальності в зовнішньому вигляді, володінні мотоциклом – байком. Найбільше
цінують швидкість. Зовнішній вигляд – шкіряна куртка «косуха», бандана, шкіряні
штани, ланцюги на шиї, пірсинг, каблучки, татуювання, довга борода.
Хакери
(комп’ютерні фанати) – молодіжна субкультура, яка знаходиться в процесі
формування. Чисельна кількість хакерів поки що є незначною. Вони спілкують
через комп’ютерну сітку. Їх пік ще не настав.
Металісти
– молодіжна субкультура в стилі метал (екстремальна музика, що зародилась в
другій половині ХХ століття, є напрямком
рок-музики, одним із стилів гітарної музики). Типова мода металістів: довге
волосся, шкіряна куртка «косуха», пасок з великою кількістю заклепок, джинси
або шкіряні штани, чорні футболки з логотипом гурту, ланцюги на шиї і зап’ясті,
короткі чоботи з ланцюгами або армійські чоботи.
Рейвери - (від англ. незв’язна мова), із субкультур гедоністично - відпочинкових. Вони
виникли у 80- х в США, а у нас отримали
поширення лише в 90-х. В музичному змісті стиль рейв – наслідок злиття стилю
техно - і
ейсид - хаус. Для цієї субкультури є характерними нічні дискотеки з гучним
звуком, промені лазарів. Для одягу характерні яскраві фарби з використанням
штучних матеріалів. Поширення цієї культури йшло паралельно із поширенням
наркотиків, зокрема "екстазі". Прийняття наркотичних речовин з метою
"розширення свідомості" стало невід’ємною частиною рейверської
культури.
Панки
відносяться до радикально - деструктивних, проте вони ніколи не були сильно
впливовими. Оксфордский словник дає
визначення слову «панк»: «зотліле, гниюче дерево, знецінений матеріал, сміття,
жерсть, нісенітниця; у переносному значенні: морально, що розклалася людина,
покидьок, мерзота, незначність». У панк - культурі добре те, що дозволено,
а дозволено все, крім «нормального і традиційного» - «надягнемо те, що
безглуздіше, огидніше й брудніше!». Одяг панків - рвані куртки й штани з візерунком під тигра або зебру, чорні
шкіряні чоботи, чорні сміттєві пакети із пластику часто заміняли їм майку, білі
нейлонові сорочки й вузькі шкіряні краватки, панчоха - сітка, дамські підв'язки й
прогумовані штани - так було, принаймні, раніше в Західній Європі.
Аксесуари:
пояса в заклепках, собачі нашийники, ремені, мотузки, леза, значки й різні
ґудзики, нашивки, на яких значаться заклики й символи. Шпильки прикрашають не
тільки одяг панків, їх устромляють у вуха, щоки, ніс. У пошуках символу
ненависті й огиди панки зупинилися на пацюку, взявши її як живий талісман.
Макіяж: кобальтово - сині, чорні,
малинові тіні навколо очей, темна губна помада. Специфічна зачіска: скроні
виголені, посередині голови розташовується різнобарвний ірокез.
Їхній пік припадав на 90-ті роки.
Готи
– представники готичної субкультури, натхненні
естетикою готичного роману, естетикою смерті, готичної музики й відносять себе
до готики - сцени. З’явилися в 1979 році на хвилі пост - панка. Характерний
зовнішній вигляд готів: чорний одяг, чорне довге волосся, високі шнуровані
черевики, чорний корсет, облягаючи чорні нарукавники, шипований нашийник,
срібні прикраси окультної тематики, чорний макіяж і в дівчат, і в хлопців.
Місце зборів – цвинтар вночі. Готи люблять ту літературу, що дає чинність до мислення й можливість зрозуміти себе й свої інстинкти (Бодлер, Ремарка, Камю, Сартр), кіно (від німих монстрів Носферату й епохи Метрополіса до незрозумілості Лінча, Тарковського, Кубрика, Параджанова й т.д., фільми - "Ворон", "Соляриус"), мистецтво.
Емо
– (від «емоції») – субкультура, основним змістом якої є прояв емоцій. Емо - кіди
ніколи не приховують свого емоційного
стану. Вони вважають світ занадто жорстоким, тому відгороджуються від нього
довгим косим, рваним чубом, який закриває одне око та фарбують очі і нігті в
чорний колір, і хлопці також. Кольорова гама одягу – поєднання чорного з
рожевим.
Скінхеди (скіни)- сучасна субкультура, яка з’явилася 1968 року в
Лондоні. Це представники робітничого класу, які бунтували проти ліберальної влади та виступали проти негрів з Ямайки та вихідців з Азії, які були дешевою робочою силою. Згодом рух поширився в інші країни. В Україні з’явилися ще наприкінці 80-х рр. ХХ ст. На сьогоднішній день скінхеди поділяються на течії нацистів та пацифістів. Зовнішній вигляд: побрита голова, татуювання, важкі черевики зі стальними вставками фірми «Doc Martens», дута куртка без комірця зі змійкою та резинками на рукавах, підтяжки темного кольору, вузькі джинси чи камуфляжні штани.
Ролерами
називають любителів роликових ковзанів. Вони люблять спортивний одяг яскравих
кольорів. В основному до них належать старшокласники, але є і студенти. Цікаво,
що переважну більшість ролерівських компаній очолюють дівчата. До них належать
молоді люди із заможних сімей.
Кримінальна
молодіжна субкультура (гопники, мотальники, любери),
розквіт якої припадав на 80-ті роки. Будь-яка молода людина, що не належала до
цих угрупувань могла бути побитою, пограбованою чи навіть піддатися
сексуальному ґвалтуванню.
Гопники - (слово
походить з рос. мови – ГОП – городское общество презрения) - територіальні
корпоративні самодіяльні угрупування
«пацанів», переважно вихідців з робочих сімей, що фізичною силою «очищають»
міста від «неформалів». Орієнтуються на систему цінностей дорослої кримінальної
субкультури, культ сили, земляцтва, взаємовиручки та взаємозалежності. Властива їм інтелектуальна нерозвиненість, агресивність. Можуть вимагати гроші чи цінні
речі від інших людей, ходять групами по декілька осіб. Носять «кепку» та
спортивні штани. Носії
цих субкультур тримали в страху цілі міста, як правило, індустріальні центри й
спальні райони. Зараз ця субкультура виродилася в чисто карну культуру «бригад»
і «понять». Зараз представники пацанів (гопніків) стали не такими
організованими й численними, як раніше.
Але не всі течії молодіжної субкультури є
суспільно - прийнятими, такими, щоб їхню діяльність можна було б дозволити.
Вплив молодіжних субкультур має як негативні, так і
позитивні сторони. Тому формування особистісного «Я» кожної молодої людини буде
залежати від того, яку течію молодіжної субкультури вона обере та що
визначатиме зміст її діяльності в даній субкультурі. Також, відповідно до
типів, на які діляться молодіжні субкультури за характером своєї діяльності,
можна визначити їхні позитивні сторони, такі як творчість, спілкування тощо.
Негативних сторін у змісті діяльності молодіжних субкультур найбільше в
деструктивних течій, або ж – розправно - самосудних. Найбільшим фактором
негативного впливу майже всіх течій молодіжних субкультур є нездоровий спосіб
життя.
Дорогі друзі, ми
продовжимо нашу цікаву
тему під час зустрічі після карантину.
Джерело:
http://bdpu.org:8080/bitstream
https://works.doklad.ru/view/OKeoEIJ2mog.html
http://aboutmodernyouth.blogspot.com/2011/04/blog-post_20.html
https://www.google.com/
http://hangercheap.blogspot.com.br/2012/07/musical-inspiration-for-hanger_20.html
https://delo.ua/
Немає коментарів:
Дописати коментар