Великдень – одне з найдавніших релігійних свят...

    Великдень – одне з найдавніших релігійних свят, найважливіший і радісний день для християн.

У наш час Великдень символізує день воскресіння Ісуса Христа, очищення від гріхів. Але це свято відзначали ще раніше – до народження Ісуса. Великдень був символом позбавлення ізраїльського народу від єгипетського рабства. Багатьом відома історія про те, як Мойсей навів на Єгипет десять страт за те, що вони відмовилися звільнити Ізраїль. Фараон здався, і відпустив народ Ізраїля. Свято назвали Песах, і його євреї відзначали з особливою пошаною обідом у вузькому сімейному колі, приносячи в жертву ягнята. 

    Православні і католики відзначають це свято в різні дні. Католики – 31 березня (неділя), а православні – 5 травня (неділя). Справа в тому, що вони живуть за різними календарями – григоріанським та юліанським....

   Кожен народ має свої традиції, пов’язані з цим найважливішим днем ​​православного календаря. Але єдиними символами Великодня є символи життя (яйця, паски та зайці), світла (вогні) та струмки як символ оновлення.

   Великий піст передує Великодню і триває 40 днів. Це час фізичної та духовної помірності, стільки днів Ісус молився в пустелі. Необхідно утримуватися від вживання алкоголю, солодощів та м’ясної їжі, а також молитися та духовно очищатися.

   Останній тиждень перед Великоднем називають Страсним. У ці дні необхідно упорядковувати будинок і готувати святкову їжу. У четвер потрібно купатися і прибирати в будинку.

     Також у четвер господарки починають готувати страви до свята. Обов’язково на столі повинні бути яйця — символ нового життя. Як описано в Біблії, Магдалина подарувала Тиберію яйце як символ воскресіння Христа. Імператор не повірив послідовниці і сказав: “Як біле яйце не може стати червоним, так і людина не може повстати з мертвих”. І яйце відразу ж змінило колір. З того часу існує звичай фарбувати яйця на великодній стіл.
    Ще одним атрибутом є артос – хліб, освячений останній тиждень перед Воскресінням. Його можна їсти протягом року при хворобі, а також просто натще. Пасхальну їжу святять у ніч із Суботи на Неділю.

  На Великдень з самого ранку прийнято христосуватися. Прийнято, щоб молодші словами "Христос Воскрес!" вітали першими, а старші відповідали їм: "Воістину Воскрес!". При цьому потрібно триразово поцілуватися.
   Ранок у Світле Воскресіння прийнято починати з трапези. Під час святкового сніданку на Великдень за столом збиралися лише члени родини. При цьому одне з освячених яєць нарізали на стільки частин, скільки присутніх сидить за столом. 

    Крашанками "христосались" - розбиваючи по черговості різні кінці, так само як люди цілувалися тричі на щоки. Діти влаштовували "покатушки", тобто у кого крашанки далі впадуть. Крашанки катали по землі, щоб вона була родючою.
Крім того, на столі обов'язково горіла свічка, яка нагадувала про світлості воскресіння Христа.
  Також необхідно спробувати калач або паску, а потім вже переходити до м’ясних та рибних страв.
І, звичайно ж, за традицією в ці дні було прийнято дарувати подарунки, особливо бідним родичам, і займатися благодійністю. Особлива увага приділялася жебраком мандрівникам.

Чого не можна робити православним у Великдень

  Ø Не можна лихословити, лаятися, сваритися, битися.
Ø Не можна напиватися.
Ø Погані вч  инки не потрібно здійснювати і в звичайні дні, але затьмарювати ними світле свято - тим більше.
Ø Існує думка, що на Великдень не можна працювати, однак церква не забороняє в цей день працювати тим, хто в силу обставин знаходиться на своєму робочому місці. Незважаючи на те, що строгих обмежень на роботу у Великдень немає, священнослужителі рекомендують відкласти домашні справи на інший день.

У це свято прийнято ходити в гості до хрещених, відпочивати та радіти

Вербна неділя

 

Завтра Вербна неділя.

   Вербна неділя належить до двунадесятих свят - найбільш значущих у церковному календарі.

  Вербну неділю - свято Входу Господнього в Єрусалим - традиційно відзначають за тиждень до православного Великодня. Це одна з найсвітліших і найблагодатніших урочистостей у році. Розповідаємо про її традиції та заборони.

Що таке Вербна неділя 

Вербна неділя - це остання неділя перед Великоднем. У західній традиції її називають пальмовою, а в православній - вербною. У неї є і друга офіційна назва - Вхід Господній до Єрусалиму.

  Цього дня Ісус Христос верхи на віслюку виїхав із селища Віфанія - там, за переказами, він воскресив із мертвих Лазаря, а потім вирушив до Єрусалима. У місті його й апостолів зустрів радісний народ, який на знак поваги встелив дорогу перед Спасителем пальмовим гіллям. Зустрічаючі сподівалися, що Ісус звільнить їх від рабства Римської Імперії, і не розуміли, що він готується дарувати їм не земне, а небесне спасіння.

  Назва свята пішла від пальмових гілок, у нас замість пальмових головними атрибутами стали гілочки верби, тому неділя називається Вербною.
   Ісус зайшов до Єрусалимського храму і, побачивши там торговців, звинуватив їх у тому, що вони перетворили святе місце на "вертеп розбійників", а потім вигнав їх. Ніхто не посмів перечити Христу, побоюючись народного гніву, але священнослужителі задумали погубити Спасителя, який продовжував силою молитви зцілювати людей.
  Наступні дні, які назвали Страсний тиждень, будуть останніми і страшними в земному житті Ісуса.
   Вербна неділя належить до перехідних свят - залежить від дати Великодня. Тому щороку свято припадає на різні дні, але обов'язково на шосту неділю Великого посту.
   У 2024 році свято Вербну неділю відзначають 28 квітня. Ця дата однакова як для нового, так і для старого церковного календаря.

Що не можна робити у Вербну неділю
Вербна неділя - велике свято, тому слід відкласти всі мирські справи. У цей день суворо заборонено:
·       сваритися, вступати в конфлікти;
·       злитися, ображатися, лихословити;
·       веселитися і надмірно їсти;
·       працювати, займатися прибиранням та іншими домашніми справами - час необхідно присвятити духовному, а не мирському.
Чи можна садити у Вербну неділю город? Цього дня нічого не садять, оскільки вважається, що все посаджене буде погано рости і, як кажуть у народі, - "піде у вербу".
Що можна робити у Вербну неділю - традиції свята

  У свято добре піти на службу до церкви. Віряни несуть до храму гілочки верби, щоб освятити їх - вони символізують перемогу життя над смертю, тобто, Воскресіння Господнє. Освячену вербу потім зберігають удома протягом року - гілочками прикрашають іконостас.
  Тим, хто дотримується Великого посту, цього дня є послаблення: можна їсти рибу та рибні страви.
  У народній традиції існує звичай освяченою вербою злегка бити домочадців, примовляючи "Не я б'ю - верба б'є" - щоб були здорові та захищені від недоброго. Гілочки верби також ставлять біля узголів'я хворого.

Прикмети на Вербну неділю
За прикметами дня судять про погоду та врожай:
·       ясна і тепла погода стоїть - урожай буде хорошим;
·       вітряна погода - до прохолодного літа;
·       заморозки цього дня - буде багатий урожай пшениці;
·       якщо на березі вже є листочки, а на вільсі немає - літо буде сухим; а якщо навпаки - дощовим.
За однією з народних прикмет, якщо у Вербну неділю з'їсти одну бруньку освяченої верби, то зможеш знайти щастя.
 Тож будьте щасливі, друзі.

З днем народження!

  

   Сьогодні святкує свій день народження  чудова жінка, наша колега, завідуюча Новофедорівською бібліотекою – філією  Зінаїда Юріївна Караульна.

Дорога наша  Зінаїда Юріївна !

В цей прекрасний день хочемо привітати  Вас з днем ​​народження!

Зичимо   Вам міцного здоров’я, достатку,  миру, добра,  жіночого  щастя, успіхів в житті та натхнення, а також  фінансового  благополуччя!

Бажаємо, щоб рідні дарували радість, тепло та ласку, друзі оточували зі щирим розумінням та підтримкою, колеги поважали та цінували.

 Ще, звичайно ж, хочеться побажати, щоб завжди Ви залишалися такою ж неповторною і чарівною. З Днем народження!

З повагою, колектив Коблівської ЦБ.