Цікаві факти про Великдень

       Великдень, Воскресіння Христове або Пасха – свято зі свят і торжество всіх торжеств. З усіх великих християнських свят церковного року воно найбільш давнє, урочисте й радісне.

     Великдень символізує перемогу над смертю Ісуса Христа, котрий прийняв смерть за гріхи людей і спасіння людського роду від страшних бід. До цього світлого дня християни готуються заздалегідь та з великим трепетом. 

    Віряни дотримуються Великого посту, обмежуючи        себе у   харчуванні та інших задоволеннях, аби очиститися й гідно зустріти Світле Христове Воскресіння.      

   Для, українців, Великдень – це не тільки різнокольорові писанки і смачна паска. Це особливе свято, коли слідують традиціям і вірять у диво. Існує безліч повір'їв і застережень на Великдень. В Україні їх дотримуються з давніх-давен. За традицією, Великодню передує серйозна підготовка.

Великий семитижневий піст – очищення думок, душі і тіла

   Піст починається відразу після Масляної. Сім тижнів віруючі не їдять продукти тваринного походження, у певні дні повністю відмовляються від їжі або вживають лише сиру їжу. Вважається,  що, дотримуючись міри в їжі, людина вчиться утримуватися від інших спокус і гріхів.  Великий або Чистий четвер – прибирання перед Великоднем.

Великий Четвер (Чистий Четвер) — перший з трьох днів яких називають «Велике тридення» в християнстві. Цього дня Ісус Христос в знак покори омив ноги своїм учням та встановив Таїнство Євхаристії на Таємній Вечері. Також цього дня Ісус молився у Гетсиманському саду, був зраджений Юдою Іскаріотом, заарештований первосвящениками і вкинутий в темницю.

У цей день людина повинна повністю очистити себе і оселю: зробити прибирання у будинку, скупатися до сходу сонця у відкритій водоймі або прийняти контрастний душ. Тим, хто постує, дозволені хліб і червоне вино. Згідно великодньої традиції, у цей день потрібно ставити тісто для пасок і фарбувати яйця. Заборонено шуміти, співати, веселитися і скандалити.

Страсна п'ятниця – день розп'яття і смерті Ісуса

Це найсуворіший і найсумніший день тижня. Люди моляться, відвідують церковні служби і утримуються від їжі. Під суворою забороною домашня робота, веселощі і пісні, кажуть: «хто пісні у Страсну П'ятницю співає – на Великдень сльози проллє». Не можна брати у руки гострі і ріжучі предмети. 







Заборонено протикати землю залізом, тобто працювати на дачі – до біди. Згідно з повір'ям, білизна, випрана у цей день, покривається кров'ю. У п'ятницю дозволено лише пекти паски і хліб. Воскресіння Христове 

Воскресіння Христове

      У ніч на неділю, після опівночі, дзвін сповіщає про Воскресіння Христове і початок великодньої служби. Богослужіння проводяться особливо урочисто й тривають вони до ранку. Кульмінацією служби стає обряд освячення пасок, яєць, вина та інших. Частину принесених страв залишають у церкві для знедолених.

«Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!»

     Традиції христування вже 2000 років: весь період святкування при зустрічі люди вітають один одного словами: – «Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!», триразово цілуються і обмінюються писанками. Обмін писанками міцно увійшов у великодню традицію. З цим символом пов'язано таке повір’я: Марія Магдалина вирішила принести радісну звістку про воскресіння Ісуса римському імператору Тиверію. До нього не можна було приходити без дарів і Марія вибрала у подарунок куряче яйце, яке символізує життя. Почувши звістку, Тиверій розсміявся і сказав: «це так само неможливо, як і твоєму білому яйцю перетворитися на червоне»... але не встиг він закінчити фразу, як яйце стало червоним.

      Православні християни України та греко-католики (які, по суті, зберегли православний обряд) Великдень святкують, шануючи давні українські традиції. 

Цікаві факти про Великдень

Паска – це "сонячний" слов’янський калач

     Ще в давнину мешканці Русі, святкуючи перемогу світла над темрявою у рівнодення (або Дажбожий Великдень), пекли спеціальний коровай, який був своєрідною жертвою божествам. Чим калач був вищим та кращим – тим був більшим урожай та приплід худоби. Цей давній український звичай, який із запровадженням християнства дещо трансформувався, насправді не має нічого спільного із випіканням пісної паски, як багато хто вважає.

     Але охрестивши Русь, князь Володимир повинен був забезпечити не лише номінальний, а й фактичний перехід до нової релігії. Християнські храми будувались на місці колишніх капищ, а багато язичницьких звичаїв трансформувались на новий лад.

    Дажбог шанувався предками як Бог сонця, який на зиму ховає живильні промені, а навесні знову посилає їх на землю, чим несе благо, саме життя. Він - вважався богом добра, світла, життєвої сили. Він не тільки зігріває землю, а й стежить за тим, як на ній дотримується порядок.

Писанки малювали ще до хрещення Русі

     Не можна стверджувати, що традиція писанкарства прийшла до нас із християнством, адже найдавніша керамічна писанка, знайдена археологами, датується ІХ століттям. А це майже за 100 років до хрещення Русі. Яйце для людей було символом сонця та народження нового життя, тому і дарували його одне одному саме на Великдень. А орнаменти, якими прикрашали писанки, мали дуже важливе значення й несли в собі зашифрований зміст.

   Гаївки – язичницька традиція прославляння природи

      Усім нам знайомий ще з дитячих років звичай водити гаївки (або ж по-іншому веснянки) насправді не має нічого спільного із християнством. Хоч і підтримується в Україні як греко-католицькою, так і православною церквою. В жодній з традиційних гаївок нема слів про Христа, про Бога, про воскресіння. Натомість постійно згадується природа, сонце, весна, пробудження всього живого і т.д. Це збереглося ще з давніх часів, коли слов’яни святкували прихід весни й звертались до божеств з проханням про родючі землі та багатий урожай.

Освячення великоднього кошика – жертвоприношення божествам

    Принаймні, походження цієї традиції саме таке. В давнину язичники задобрювали своїх богів, влаштовуючи різні ритуали із жертвоприношенням їжі. Тепер замість цього ми освячуємо великодній кошик, стравами з якого розпочинаємо святкову неділю. До слова, його наповнення не дуже й змінилось. Яйця, святковий калач (паска), м'ясо, хрін, сир – всі ці продукти входили у звичний для наших предків раціон.

Обливання водою – давній обряд очищення

   Бешкетна традиція обливаного понеділка, яка, щоправда, збереглась переважно на Західній Україні, насправді ж має серйозне підґрунтя. В давнину хлопці на наступний після Дажбожого Великодня день також обливали дівчат  водою. Це вважалось побажанням краси та здоров’я, адже воду наділяли магічними властивостями, і вона мала змити із собою всі хвороби та біди. Щоправда, тоді дівчата тішились таким обливанням і в знак подяки дарували хлопцям писанки.

    Як бачите, дуже багато знайомих нам великодніх традицій, які на перший погляд здаються християнськими, насправді мають стародавнє язичницьке походження. Втім, це не заважає нам поєднувати їх із відзначенням Пасхи, а лише навпаки – урізноманітнює святкування та вносить в нього колоритні елементи української культури.

Як святкують Великдень в різних країнах

    ГРЕЦІЯ. Жителі цієї країни, з якої до нас прийшло православ’я, також ходять на нічну святкову службу до церкви. Але опівночі вітають один одного не словами  «Христос Воскрес», а «Христос анесте», що в принципі означає одне й те саме. До речі, якщо вам буде цікаво: у багатьох українських храмах на Великдень можна почути святкову молитву на … грецькій мові.

Святковий стіл: пофарбовані в червоний колір яйця, суп магріца і смажений на рожні баранчик.

   ПОЛЬЩА. Наші найближчі сусіди відзначають свято два дні: в перший, зрозуміло, служба в церкві і святкове застілля. А в другій поляки зазвичай поливають один одного водою, бажаючи здоров’я і успіху. До речі, подібний звичай існує до цих пір і в деяких регіонах України, у нас він називається «Поливаний понеділок».

Святковий стіл: паска, ковбаси, м’ясо, крашанки і хрін.

  ВЕЛИКОБРИТАНІЯ. Великодні свята особливо люблять в Англії діти. Адже в цей період закриваються школи на 2 тижні. І можна не тільки піти з батьками на пасхальну службу, а й взяти участь у пошуку шоколадних яєць, які дорослі ховають в саду. Справа в тому, що в Англії не прийнято фарбувати яйця, їх замінюють шоколадними сувенірами.

Святковий стіл: традиційною стравою у англійців в цей день є торт, який печеться з використанням фруктів, родзинок, цукатів, мигдалю.

   ФРАНЦІЯ. У цій країні, так само як і в Англії, діти полюють за шоколадними яйцями. А батьки на Великдень крім церковної служби ще й беруть участь в змагання з ловлі … сирих яєць.

Святковий стіл: французи навіть на Великдень не обходяться без великої сирної тарілки. А також на застілля готується запечений баранчик.

  ІТАЛІЯ. Темпераментні італійці на Великдень зазвичай влаштовують святкові ходи, з використанням фігури Ісуса Христа і пальмових гілок.

Святковий стіл: засмажений баранчик, сирні паски, крашанки і неаполітанський пиріг.

  НІМЕЧЧИНА. Великодні ярмарки і прикрашання будинків, вулиць з використанням крашанок – це ознака наближення Великодня в Німеччині. Також тут прийнято на свято дарувати шоколадних зайців.

Святковий стіл: смажене ягня або баранина, приготована у вигляді торта. А також неодмінно повинен бути пасхальний пиріг у вигляді «коси».

І нам час готуватися до Великолня.

Джерело:

Інтернетресурси