Тут лікують книгами

     Бібліотеки Коблівської ТГ знаходяться на простої, але жодна бібліотека не була закрита.  Кожного дня працівники йдуть на свої робочі місця.

    Ми розуміємо, що бібліотеки не мають право у цей непростий час стояти осторонь ситуації в державі, тому допомагатимемо, як можемо і чим можемо.

Бібліотекарі КЗ «Коблівська публічна бібліотека Коблівської сільської ради»  з розумінням та увагою відносяться до людей, які прибули до нас з місць активних воєнних дій.

     Серед наданих послуг: видача книг, користування Інтернетом, перегляд періодичних видань, ксерокопіювання та сканування документів, використання комп’ютера та Інтернету в бібліотеці,  спілкування в соціальних мережах,  отримання інформації про події в країні.

     До нас приходять і дорослі, і малеча. Дітки можуть посидіти, почитати чи помалювати.

     Люди  приходять  до бібліотеки відпочити душею,  відволіктись…

 

Казка двері відкриває...

 

Знайомство з письменником

 

     Сьогодні  день народження  всесвітньо відомого французького письменника Оноре де Бальзак. Він  народився в місті Тур 20 травня 1799.  У сім років Оноре почав навчання у Вандомському училищі, але навчався  неохоче, хоча багато читав.

    1814 родина Бальзаків оселяється в Парижі. Оноре продовжив навчання у приватних школах. У 1816 він почав вивчати право в Сорбонні, мав практику в адвокатській конторі. Але після отримання ліцензії в 1819 вирішив відмовитися від права на користь літератури.

     Живучи впроголодь на горищах Парижа, Бальзак почав писати сенсаційні романи на замовлення, публікуючи їх під псевдонімом.

   Протягом всього свого життя він працював з гарячковою активністю, спав кілька годин вечорами і писав з півночі до полудня наступного дня.

    Він виривався із боргів, які зростали швидше, ніж надходження від його ділових починань.

    Першим успіхом Бальзака була книга «Шуани » ( Les Chouans, 1829) , за нею була опублікована «Шагренева шкіра»(1831).

    У наступні 20 років він представив величезну колекцію романів і новел під назвою «Людська комедія».  Ця велика робота відтворювала французьке суспільство свого часу, докладно описуючи деталі більш ніж 2000 фігур з кожного класу та професії.

    Головними романами Бальзака є «Людська комедія», «Луї Ламбер» (1832), «Євгенія Гранде» (1833), “У пошуках абсолюту”(1834), «Батько Горіо» (1835), «Втрачені ілюзії» (1837), «Цезар Бірото» (1837 ), «Кузина Бетте» (1847 ) і «Кузен Понс» (1847).

     Непривабливий, незграбний чоловік , Бальзак мав кілька вельми відомих зв’язків. Лише за кілька місяців до смерті він одружився з польською графинею Евеліною Ганською, з якою він вів романтичне листування протягом 18 років. Саме завдяки спілкуванню з Ганськов був на Україні. Бальзак двічі відвідував Україну: у вересні 1847-січні 1848 р. і протягом останніх місяців 1849-го до квітня 1850 року. Окрім Верхівні, маєтку Ганської, він кілька разів був у Бердичеві. Україна вразила його своїми полями і родючою землею.

Помер 18 серпня 1850 року у Парижі.
  Похований  на  Pere-Lachaise Mezarlığı (цвинтар Пере-Лашез)

Пам'ятник письменнику у Бердичеві.

Докладніше познайомитися з його творчістю, шановні користувачі, ви можете відвідавши нашу бібліотеку. 

До вашої уваги твори:

   Роман «Шагренева шкіра» входить у грандіозну «Людську комедію» — епопею, що складається більш ніж з 90 романів, повістей, оповідань, пов'язаних загальним задумом та безліччю персонажів. Теми, що порушуються в цих творах, не втратить своєї актуальності ніколи. Угода з дияволом — це питання цікавило не одного письменника і не одне з них уже відповіло на нього. А раптом все можна повернути так, що ти опинишся у виграші?А раптом цього разу Доля усміхнеться тобі? А раптом ти станеш тим єдиним, кому вдасться перехитрити сили зла?.. Так думав герой роману Шагреньова шкіра. Він програвся в казино і вже готовий був звести рахунки з життям, як раптом доля дала йому шанс: молодик отримує шматок крокренової шкіри, який може виконати його будь-яке бажання. З однією умовою - при виконанні бажання шматок зменшується в розмірах і зменшуються дні його життя... Так що ж це - дар долі чи її прокляття?

    Головний герой – старий лихвар, для якого гроші були понад усе. Найбільше в житті він цінує гроші і владу над людьми, яким ці гроші позичає. Гобсек все своє життя присвятив заробітку і єдиною його метою було багатство. Проте він ніколи не задумувався, що він зробить з цими грошима, на що їх витратить, кому ж вони дістануться після його смерті. Гобсек був багатою людиною, однак жив дуже бідно. Це історія про жадібність. Твір змушує задуматися, чи варто чогось чекати все життя, чи настільки важливі гроші і як радіти того, що маєш.

 

 «Філософські етюди»  входять до так званої «Людської комедії» — грандіозної епопеї, яка складається з-понад 90 романів, повістей, оповідань, пов’язаних загальним задумом і величезною кількістю персонажів. До видання увійшли найвідоміші твори з цього циклу — «Еліксир довголіття», «Пошуки Абсолюту», «Невідомий шедевр» та інші, у яких Бальзак без будь-яких прикрас, з притаманним йому реалізмом викрив штучну мораль та лицемірні закони суспільства, змалювавши яскраву «картину звичаїв» свого часу.

   У величезному циклі Оноре де Бальзака «Людська комедія» книга «Блиск і злидні куртизанок» займає особливе місце. Глави цього блискучого роману-фейлетону з напруженою інтригою, майже детективної фабулою і великою кількістю діючих осіб друкувалися в паризьких газетах протягом десяти років. У підсумку виник нещадно-реалістичний портрет Парижа напередодні Липневої революції 1830 року з його блискучими балами і брудними, ледь освітленими жебрацькими закутках, світськими красунями і продажними жінками, лихварями і юними честолюбцями, аристократами, банкірами, поліцейськими, каторжниками. В цьому місті на продаж виставлено все, навіть любов і чеснота, а мораль тих, кого називають вершками суспільства, мало чим різниться від звичаїв кримінального світу.

 Ми запрошуємо вас, шановні користувачі, до нашої бібліотеки.

 Інтернет джерело

З Днем вишиванки!

 

Одне з улюблених свят українців – День вишиванки – щороку третього четверга травня українці по всьому світу та солідарні з Україною іноземці одягають вишиті сорочки в знак підтримки України.

В цьому році День вишиванки припадає на 19 травня.

       У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскравий приклад і підтвердження цьому. Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е. Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.

      День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане к сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Воно відзначається в третій четвер травня.

 КЗ «Коблівська публічна  бібліотека  Коблівської сільської ради» вітає всіх з Днем вишиванки.

З ювілеєм!

Колектив КЗ «Коблівська публічна бібліотека» вітає з Днем  народження    директора  КЗ “Коблівський центр дозвілля та розвитку особистості” Оксану Анатоліївну Годун.

Шановна Оксана Анатоліївна, вітаємо  Вас з Днем народження! Бажаємо вічної весни в душі, співу птахів, яскравого сонця, жіночого щастя, квітів і посмішок. Нехай у Вашому домі завжди панує мир, любов, теплота, радість, благополуччя і добро.

Ми непереможні, бо ми єдині!

Наша сила - в єдності!

 Слава Україні!

А пам'ять жива...

Доки світанками сонце встає, 

А на калині зозуля кує –

Пам’ять людська не забуде повік

Мук закатованих, попелу крик.

Минають роки, відлітаючи у вічність... Все далі і далі відходять від нас грізні та важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам’ять про тих, хто ціною власного життя захистив нашу країну від гітлерівської агресії.

   Вже восьмий рік поспіль Україна вшановує пам'ять тих, хто помер в Другу світову війну, разом з США та Європою - 8 травня. Це важливий для кожної людини день, який відрізняється сильним символізмом. Пам'ять - означає, що ми пам'ятаємо тих, хто поклав своє життя в період від 1939 до 1945 року. Примирення - символ того, що всі країни повинні об'єднатися разом.

    Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також  інших жертв війни. 

    Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних Націй) і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.

До Дня пам’яті та примирення в бібліотеці була оформлена виставка – інсталяція «Вінок безсмертя». Відвідувачі мали можливість ознайомитися з виставкою та матеріалами, представленими на ній, що розповідають про визволителів села і воїнів - односельчан, які боронили рідну землю від ворога у Другій світовій війні.

   На жаль, 24 лютого 2022 року на територію України знову прийшла війна. Ми всі віримо, що скоро будемо святкувати перемогу над окупантами. 

День пам'яті та примирення: історія дати

  7 травня 1945 року в місті Ремсі (Франція) підписали Акт про повну капітуляцію військ нациської Німеччини. Наступного дня, тобто 8 травня, його ратифікували вже у Берліні. Саме тому в більшості країнах Європи та у США щорічно на 8 травня проводять особливі заходи, спрямовані на вшанування пам'яті всіх, хто помер під час Другої світової війни.
   9 травня 1945 року на вимогу Кремля в передмісті німецької столиці Карлсхорсті підписали ще один документ - "Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини". Сталося це о 00:43 годині ночі за московським часом, але за середньоєвропейським все ще було 8 травня, а саме 22:43 години вечора.
    2004 року на 59-й сесії Генеральної асамблеї ООН 8 та 9 травня були проголошені Днями пам'яті та примирення. Була створена резолюція, в якій пропонували всім країнам-членам ООН, приватним особами та неурядовим організаціям цими днями проводити заходи, спрямовані на вшанування пам'яті загиблих 1939-1945 років.

Інтернет джерело

За живе!

Анна Василишина.

 Немає в світі більшої біди,
Ніж та, яка війною називається..
Нема печалі більшої ніж та,
Коли над тілом мама побивається...
Нема на світі більшої із зрад,
Ніж та, коли не розуміють рідні...
Коли кричим- агов, у нас війна
А чуєм вслід, що ми самі огидні...
Що ми самі себе тут убиваєм,
Їмо від голоду малесеньких дітей,
Для втіхи ми дівчат своїх гвалтуєм,
Знущаємось з українських людей!!!
Війна ця клята всіх пофільтрувала,
Багато пересіяла людей..
Родини цілі між собою посварила,
Хтось зрікся навіть всіх своїх дітей...
Вина всьому - бар'єр нерозуміння,
Невіра в ці жахіття, у війну,
По оба боки в кожного є рідні,
Хтось плаче, проклиная сатану..
Для когось сатана - свята людина,
Що визволять людей сюди прийшов..
Авжеш, ви краще нас усе це знаєте..
Не ваша ж тут рікою льється кров...
Але скажу вам рідні і знайомі:
Нема назад нікому вороття,
Війна скінчиться, сподіваюсь скоро,
Та не піде усе це в забуття!!
Ми пам'ятатимо усе що ви робили,
Ми пам'ятаємо увесь цей страшний біль,
І кожне слово, що ви говорили,
Усіх дітей, дівчат та породіль...
Як жити будете, коли прийде прозріння?
Та чи пробачите все це самі собі?
Як в вічі родичам своїм дивитись будете?
Як визнати , що ви були сліпі???
А взагалі не варто витрачати,
Свій час і нерви щоб їм доказать,
Що Путін їх убивця найлютіший
І що його вся сутність- убивать!!
Вони як ті глисти для яких дупа-
Постійне місце для свого життя!!!
Живіть в дермі, отам вам саме місце,
Хоч навіть звідти може бути вороття..
Та все ж я вірю, що ще є ті люди,
Які нам вірять, в них душа болить,
За усіх нас, за нашу Україну,
Помагають нам країну боронить!!
Ну а ви, сусіди недоруські,
Вже ніколи не станете людьми!!!
Ви назавжди для всіх всього лиш орки,
Що грабують і вбивають на війні!!!
Бачить світ, не ми війну почали,
Але нам вас ,тирани, зупинять!!!
Ми зупинимо, і більше вже ніколи,
Вам рашисти в Україні не бувать!1

Коли працює перукар...

 

  

 В бібліотеці,  в першу і четверту п’ятницю  місяця,  працює  перукар.  В ці дні багато людей похилого  віку відвідують заклад. І, щоб час не пройшов даремно, бібліотекарі проводять з ними різні заходи.

Ось і в цю п’ятницю  з відвідувачами бібліотеки провели діалог  «Сьогоденні реалії», під час якого йшла мова про події в Україні та за її межами.