2 серпня - День пам'яті жертв геноциду ромів

 2 серпня - День пам'яті жертв геноциду ромів. 

  Ця дата була установлена завдяки прокламації Міжнародної ради пам'яті геноциду ромів, яку прийняли 23 листопада 1996 року лідери ромських організацій з десяти країн Європи та Сполучених Штатів на конференції «Геноцид - Пам'ять - Надія».

  Саме цього дня, 2 серпня 1944 року, в газових камерах Освенціма-Біркенау було вбито близько 3 000 ромів та синті — жінок, чоловіків і дітей. Цей акт насильства став частиною нацистського геноциду, який тривав впродовж Другої світової війни. У той час, коли гітлерівці проводили масові вбивства євреїв, менш відомим залишався геноцид ромів і синті, хоча він не був менш жорстоким.

За оцінками дослідників, під час Голокосту було знищено близько 500 000 ромів і синті по всій Європі, але ці цифри не завжди фіксувалися у офіційних документах, що сприяло забуттю трагедії.

   Про вбивства ромів і синті вперше публічно заговорив високопоставлений

чиновник Адольф Ейхман під час суду над військовими злочинцями в Єрусалимі в 1961 році. У 1979 році синті-активісти організували демонстрацію в Берген-Бельзені, вимагаючи визнання трагедії. Того ж року в німецькому містечку сталося ще одне значуще протистояння, коли активісти вимагали уваги до цієї проблеми через демонстрації і марші.

Відомо, що нацисти використовували спеціальні символи для позначення ромів і синті в концтаборах. Зокрема, ромів часто позначали чорним трикутником на одязі, що символізував їхній статус «асоціальних елементів», поряд з іншими жертвами нацистського режиму.

   У 1980 році, після того, як їхні заклики залишались без уваги, ромські та синті активісти оголосили голодування в Дахау, протестуючи проти небажання визнавати ці факти. Це був один із найбільш виразних жестів опору.

Голодування в Дахау стало символом незламної волі та боротьби за визнання жертв. Це привернуло увагу громадськості до проблеми і дало старт новій хвилі міжнародних зусиль щодо визнання цього геноциду.

  Перше офіційне визнання Голокосту ромів і синті відбулося в 1982 році, коли канцлер Західної Німеччини Гельмут Шмідт визнав, що нацистський режим переслідував і скоював геноцид проти цих народів через їхню расову належність. Це стало поворотним моментом у міжнародному визнанні трагедії ромів.

  Цікавий факт: У 2012 році Німеччина виплатила компенсації деяким представникам ромських громад як частину моральної компенсації за пережиті страждання під час нацистського режиму.

Цей день є важливим нагадуванням про трагедію, яку пережили ромські громади, та закликом до збереження пам'яті, щоб подібне більше не повторилось.

  Головне:

*2 серпня 1944 року було знищено 3 000 ромів та синті в Освенцімі-Біркенау.

*500 000 ромів і синті загинули під час Голокосту, але їхні жертви довго залишалися непоміченими.

*Перший міжнародний протест ромів відбувся в 1979 році в Берген-Бельзені, а в 1980 році — голодування в Дахау.

*Офіційне визнання геноциду ромів і синті відбулося лише в 1982 році в Німеччині.

  Для тих, хто прагне глибше зрозуміти події тих років та вшанувати пам'ять безневинно загиблих, пропонуємо інформаційну добірку джерел та літератури:
·        «Геноцид ромів України в роки Другої світової війни» (упорядник М. Тяглий) - ґрунтовна праця про долі ромських громад на наших теренах.
·        «Неврахована жертва. Нацистський геноцид ромів» (Д. Кенрік, Ґ. Пуксон) - висвітлення трагедії в загальноєвропейському контексті.
·        Матеріали Українського центру вивчення історії Голокосту та Українського інституту національної пам’яті - архівні документи, статті та спогади свідків.
  Збереження історичної пам’яті - це наш спільний обов'язок заради мирного майбутнього.

Джерело:
https://www.dilovamova.com/

Уроки доброти та поваги від Василя Сухомлинського у бібліотеці

  

 У нашій бібліотеці відбулися щирі та повчальні літературні читання для молодших читайликів, присвячені  творчості видатного українського педагога Василя Сухомлинського. Його мудрі казки та оповідання - це справжня школа людяності, яка вчить дітей найважливішим життєвим цінностям.

  Розпочалася наша зустріч із читання чуттєвого оповідання «Покинуте кошеня». Історія про маленьке пухнасте створіння не залишила байдужим жодного з присутніх. 

   

                                               

   Разом із дітками ми обговорили, що таке милосердя, чуйність та відповідальність за тих, кого ми приручили. Захід пройшов у дуже теплій, довірливій атмосфері - сидячи колом просто на килимі серед книжкових полиць, діти із захватом та любов’ю розповідали про своїх власних домашніх улюбленців, їхні звички та кумедні пригоди.

   Другою важливою темою зустрічі стала повага до людської праці. Ми прочитали й обговорили оповідання «Хліб - то праця людська». Щоб діти краще відчули цінність кожної хлібної крихти, для них було підготовлено тематичну книжкову виставку з колосками стиглої пшениці. 

  Малеча мала змогу не лише послухати розповідь, а й потримати в руках справжні колоски, дізнавшись, скільки зусиль, сили та любові вкладають хлібороби, аби хліб з’явився на нашому столі.

  Дякуємо нашим юним відвідувачам за активність, щирі посмішки та відкриті серця! Твори Василя Сухомлинського знову довели, що доброта, турбота про тварин та повага до праці - це ті зерна, які зростають у дитячих душах найкращими людськими якостями.

Запрошуємо до бібліотеки за новими цікавими книжками та теплими зустрічами!

 

Жити з українською книгою!

 

     20 по 26 липня в Україні триває Національний тиждень читання сучасної української літератури. Цьогорічна тема акції - «З нами житиме сучукрліт». Вона нагадує, що сучасна українська книга - це голос нашого часу, історії про сьогодення, про силу, любов, пам'ять, незламність і майбутнє України.

   

Коблівська публічна бібліотека долучилася до цієї всеукраїнської ініціативи, запросивши читачів  ознайомитися з книжковими новинками та творами сучасних українських авторів. Наші виставки вже привертають увагу і дітей, і дорослих, адже кожен може знайти книгу, яка надихне, зацікавить або змусить замислитися.

  Запрошуємо всіх завітати до бібліотеки, обрати сучасну українську книгу та переконатися, що читати українське - це цікаво, актуально і важливо!