2 лютого - Всесвітній день водно-болотних угідь

 2 лютого відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь (World Wetlands Day), встановлений на честь прийняття Рамсарської конвенції 2 лютого 1971 року в Ірані. Його мета — підвищити обізнаність про критичну роль боліт, озер, річок та заплав у підтримці біорізноманіття, очищенні води та боротьбі зі зміною клімату. 

Ось кілька цікавих та маловідомих фактів про українські водно-болотні угіддя

1. «Легені» та «печінки» України
Болота Полісся виконують роль гігантських природних фільтрів. Вони очищують воду та поглинають вуглекислий газ значно ефективніше, ніж ліси. Один гектар болота може поглинути з атмосфери стільки ж вуглекислого газу, скільки 10 гектарів лісу.
2. Скарбниця Рамсарських угідь
В Україні налічується 50 водно-болотних угідь міжнародного значення (так звані «Рамсарські угіддя»). Їхня загальна площа складає понад 930 тисяч гектарів. Це величезна мережа, що включає не лише болота, а й заплави річок, озера та прибережні зони морів.
3. Найбільше болото Європи
Саме в Україні, на Рівненщині, знаходиться частина одного з найбільших боліт Європи — Сира Погоня. Це унікальний масив, який зберігся у майже первісному стані.
4. Білецьке озеро та його «жива» вода
На Волині є болота, що оточують озера з надзвичайно м'якою водою, багатою на гліцерин. Вважається, що вода там має цілющі властивості, а екосистема навколо є домівкою для рідкісних видів орхідей (так, в Україні ростуть дикі орхідеї!).
5. Рай для перелітних птахів
Наші лимани та заплави (наприклад, у дельті Дунаю чи на Сиваші) — це головні «станції дозаправки» для мільйонів птахів, що летять з Арктики до Африки. Без цих територій багато видів просто не змогли б здійснити свій переліт.
6. Скарби торфовищ
Торф, який накопичувався тисячоліттями, є справжнім «архівом» природи. У шарах торфу ідеально зберігається пилок рослин, що росли тисячі років тому, завдяки чому вчені можуть реконструювати клімат минулого.

До вашої уваги, друзі,  також вікторина «Вгадай птаха і рослину Тилігульського лиману». Перевірте свої знання

1ч. Птахи Тилігульського лиману

1. Великий білий птах із довгою шиєю, який часто плаває парами.
2. Рожевий птах із довгими ногами, який час від часу з’являється на лимані під час міграцій.
3. Великий птах із мішком під дзьобом, занесений до Червоної книги України.
4. Сірий або білий птах, що стоїть нерухомо у воді й полює на рибу.
5. Стрункий птах із довгими червоними ногами та тонким дзьобом.
6. Невеликий птах, що бігає по узбережжю та шукає їжу в мулі.
 2 Ч. Рослини Тилігульського лиману
7. Висока прибережна рослина, що утворює густі зарості вздовж берега.
8. Рослина з коричневими «сигарами» на верхівці.
9. Солелюбна рослина, яка росте на солончаках і має м’ясисті стебла.
10. Яскраво-жовта квітка, що росте на вологих луках біля водойми.

                                     Бліц-запитання
*Що таке Рамсарські угіддя?
*Чому Тилігульський лиман має міжнародне значення?
*Чому важливо охороняти водно-болотні території?
 

300 гімназистів проти 4-тисячної армії: битва за майбутнє

 На Аскольдовій Могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних молодих...

П.Тичина. Пам’яті тридцяти. (1918)

   

29 січня — день, коли час зупиняється, щоб ми могли згадати тих, хто не злякався. Бій під Крутами — це не про поразку, це про неймовірну силу духу київських студентів, які стали стіною на захист нашої соборності.

У нашій бібліотеці на виставці ви знайдете книгу Костянтина Тур-Коновалова «Крути 1918». Це не просто сухі факти, а жива історія про героїзм українських юнаків, які хотіли кохати та жити, але обрали захист Батьківщини.

 Запрошуємо прочитати цей драматичний твір та вшанувати пам'ять полеглих.

День пам'яті жертв Голокосту

    27 січня світ вшановує пам’ять жертв Голокосту. Це дата звільнення в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау. Ми не можемо змінити минуле, але ми зобов’язані про нього знати.

   Напередодні цієї дати в бібліотеці відбувся перегляд культової стрічки Стівена Спілберга «Список Шиндлера» з подальшим обговоренням.

Чому ми обрали саме цей фільм? Це не просто кіно про жахи війни. 

  

     Це історія про те, як серед темряви та жорстокості одна людина обирає світло. Оскар Шиндлер не був ідеальним, але він врятував 1200 життів, довівши, що індивідуальний вибір має значення. Після перегляду фільму, ми виясняли, як звичайна людина стає героєм або катом, де існує межа між добром і злом, чому важливо помічати несправедливість, поки вона не стала катастрофою?

Присутні зробили висновок, що Голокост почався не з газових камер, а зі слів, принижень та байдужості суспільства.

Як ви думаєте, шановні друзі,  які уроки ми можемо винести з цієї історії для нашого сьогодення, щоб не допустити подібного знову?

  Пропонуємо всім бажаючим ознайомитися з виданнями, написаними на основі реальних подій – Томас Кініллі «Список Шиндлера», Марта Холл Келлі «Бузкові дівчата», Гізер Морріс. "Татуювальник з Аушвіцу", "Бабин яр. Історія і пам'ять",