Одна країна — один біль — одна надія

 
 26 лютого -день, який розділив історію сучасного Криму на «до» та «після». Сьогодні ми відзначаємо День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Це день пам'яті про тисячі кримчан, які у 2014 році вийшли під стіни Верховної Ради АРК, щоб заявити всьому світові: Крим - це Україна!»

   Історія пишеться не лише на полях битв, а й на сторінках книг. До Дня спротиву окупації Криму в нашій бібліотеці розгорнуто виставку «Одна країна - один біль - одна надія». Ми зібрали видання, які допомагають зрозуміти правду про анексію, згадати хронологію спротиву та відчути нерозривний зв’язок півострова з материковою Україною.

 

 

  

Спротив на тимчасово окупованих територіях Криму та Севастополя — це щоденний подвиг тисяч українців, які зберігають вірність державі попри тиск та небезпеку. Пропонуємо вам зануритися у світ незламного півострова через сторінки книг. Ця література про: боротьбу журналістів, долі політв’язнів та глибинну культуру корінних народів. Ознайомтеся з історіями тих, хто чекає на повернення додому та наближає його щодня.
Література:
1. Добірка книг про окупацію Криму та про її вплив на півострів: http://cutt.ly/Fe4CEDNj.
2. Добірка книг про культуру Криму https://cutt.ly/se4CEUH8.
3. Добірка книг про історію Криму https://cutt.ly/ttQqzrgy.
4. Перша у світі манґа про Крим “Помах крил метелика”.
5. “Моя депортація” – Осман Аріфметов.
6. “Анексія: Острів Крим. Хроніки гібридної війни” – Тарас Березовець.
7. “Who we are: indigenous peoples and national minorities of Ukraine” (“Хто ми: корінні народи та національні меншини України”) – Ukraїner. Книжку також можна знайти кримськотатарською.
8. «За Перекопом є земля», Анастасія Левкова
9. “Книга Історія Криму. Коротка оповідь великого шляху” – Гульнара Абдулаєва
10.“Вільні голоси Криму. Історії кримських журналістів — бранців Кремля”, Олеся Яремчук, Мустафа Джемілєв, Інна Березніцька, Анастасія Левкова, Олександра Єфименко, Ірина Славінська, Рустем Халіл, Євгенія Генова, Єва Райська, Марія Глушко
11. Збірка “Кримський інжир. Куреш”

З Днем української жінки!

 

 Сьогодні день народження жінки, яка навчила нас, що «хто визволиться сам, той буде вільний». Леся Українка — це не про кволу дівчину, це про неймовірний інтелект, волю та модерновість. Саме тому сьогодні ми святкуємо День української жінки — свято не про «весну і квіти", а про характер, глибину та незламність.

   Українська жінка сьогодні — це поєднання неможливого. Вона може тримати на руках дитину і водночас закривати мільйонні збори. Вона створює бізнес під обстрілами та лікує душі словом. Ми — нащадки княгинь та козачок, і наша суперсила в тому, що ми ніколи не здаємося.

Леся Українка: IT-інтелектуалка XIX століття

  25 лютого 2026 року виповнюється 155 років з дня народження видатної української поетеси, драматурга та громадської діячки Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач). 

1. Вона була справжньою «поліглоткою» та євроінтеграторкою

  Леся Українка знала понад 10 мов: українську, французьку, німецьку, італійську, латину, грецьку, польську, білоруську, російську та англійську. Вона не просто читала ними, а й вільно перекладала.

Завдяки їй українці могли читати Гюго, Байрона та Гейне рідною мовою. Вона буквально «прорубала вікно в Європу» для нашої культури, доводячи, що українська мова здатна передати найскладніші світові сенси.

2. Створила слова, якими ми користуємося щодня

Мало хто знає, що до родини Косачів багатьох звичних нам слів просто не існувало. Леся та її мати (Олена Пчілка) активно займалися «словотворенням».

   Слова-новотвори: Саме Лесі ми завдячуємо появі слів «промінь» та «напровесні». А її мати ввела у вжиток слова «мистецтво», «переможець» та «палкий». Без цих слів важко уявити сучасну українську мову.

3. Музика — її найбільша нездійснена мрія
Леся була надзвичайно талановою піаністкою. Вона почала грати у 5 років і мала неймовірний слух. На жаль, через туберкульоз кісток і операцію на руці мрію про професійну музичну кар'єру довелося залишити.
    Свій біль вона вилила у вірші «До мого фортепіано». Проте музика нікуди не зникла — вона залишилася в ритміці її поезії, яку літературознавці називають надзвичайно мелодійною та «симфонічною».

4. Вона була «Digital Nomad» свого часу (мандрівниця мимоволі)

Через хворобу Леся була змушена більшу частину життя проводити в дорозі, шукаючи теплого  клімату. Вона жила в Єгипті, Грузії, Італії, Криму, Німеччині та Австрії.

  В Єгипті вона була настільки вражена історією, що це надихнуло її на написання циклу «Єгипетські пісні». Вона була справжньою громадянкою світу, яка привозила європейські ідеї додому в Україну. 

5. Перший український «краудфандинг» для порятунку культури

Леся Українка була не лише поеткою, а й етнографинею. Вона організувала експедицію для запису співу кобзарів на фонограф (тогочасний диктофон), щоб зберегти український епос для нащадків.

Оскільки грошей у родини було небагато, вона з чоловіком Климентом Квіткою витрачала власні кошти та залучала меценатів, щоб викупити фонограф і зафіксувати голоси, які інакше були б назавжди втрачені для історії.

6. Вона дуже любила  вишиванки. (сама розробляла візерунки) та європейські капелюшки. Леся була іконою стилю свого часу.

7.Головні шедеври

«Лісова пісня»-драма-феєрія про Мавку та Лукаша.
«Кассандра» - про трагедію пророчиці, яку ніхто не чує.
«Бояриня» - єдина її драма на тему української історії.
«Камінний господар» - власна інтерпретація легенди про Дон Жуана.

 

   В бібліотеці представлена книжкова виставка-діалог «Життя і слово Лесі Українки», присвячена дню народження великої поетеси.

   Ми не просто гортали сторінки книг, а разом з читачами заново відкривали для себе Ларису  Косач. Обговорювали її неймовірну силу волі, її «Лісову пісню», що досі звучить сучасно, та листи, в яких вона постає живою, емоційною та незламною жінкою.

Дякуємо всім, хто долучився до обговорення! Леся Українка — це справді про кожного з нас.