Ми атомні заложники прогресу.
Вже в нас
нема ні лісу, ні небес.
Так і
живем од стресу і до стресу,
Абетку
смерті маємо - АЕС.
Л.Костенко
26
квітня - це найтрагічніша дата в історії нашого народу, це день чорнобильського
лиха, болю і суму. Забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо.
2016-й
оголошено роком
вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і
пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи.
До 30-річчя від Дня Чорнобильської трагедії в бібліотеці відбулися перегляд відеопрезентації
«Чорна спадщина
Чорнобиля» та бесіда-діалог «Під полиновою зорею».
Ця
катастрофа не тільки викликала численні жертви, але й суттєво змінила якість
життя населення України. Чорнобильська катастрофа на атомній станції завжди
буде займати особливе місце в історії людства.
Людина і суспільство
повинні докорінно змінити своє ставлення до природи та її ресурсів.
Колись славилась
чорнобильська земля щедрими врожайними
садами, лісами, багатими на ягоди, гриби, горіхи, чудовими краєвидами, прекрасними
місцями відпочинку. Але тільки до жахливої ночі 1986 року. Відтоді ця земля
почала називатися «зоною».
У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1 год. 23 хв. 40 с, коли всі
спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної
електростанції несподівано розірвало нічну темряву велетенське полум'я. Почався
новий відлік українського часу. Болісний. Гіркий. Печальний...
А на квітучій українській землі з'явились пусті
міста і села, мертвий ліс, до якого не можна підходити, сади з яблуками,
насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, ріки, в яких не
можна ловити рибу, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом.
Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної
сколихнули весь світ.
На сьогоднішній день два з половиною
мільйони людей проживають у забрудненій зоні, з них вісімсот тисяч дітей.
Смерть понад 35 тисяч людей пов'язана з аварією на ЧАЕС та її наслідками.
Впала з неба додолу потривожена ангелом
зірка,
Покотилась до обрію, збурила зоряну синь;
На душі стало сумно, на устах стало
солоно-гірко,
Бо чорнобиль-трава — не полин.
(/. Притика)
Чорно́бильська катастро́фа — техногенна, екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням
четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції
в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на
території Української РСР. Руйнування
мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля
було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний
викид потужністю в 300 Хіросім.
Чорнобильська
АЕС (51°23′22″ пн. ш. 30°05′59″ сх. д. / 51.38944° пн. ш.
30.09972° сх. д. / )
розташована в Україні поблизу міста Прип'ять, за 18 кілометрів від міста Чорнобиль, за 16 кілометрів від білоруського кордону і за 110
кілометрів від Києва. До аварії на станції використовувалися чотири реактори РБМК-1000
(реактор великої потужності канального типу) з електричною потужністю 1000 МВт
(теплова потужність 3200 МВт)
кожен. Ще два аналогічні реактори будувалися. ЧАЕС виробляла приблизно десяту
частку електроенергії України.

Ситуація
погіршувалася в зв'язку з тим, що в зруйнованому реакторі продовжувалися
неконтрольовані ядерні і хімічні реакції з виділенням тепла (від горіння
запасів графіту), з виверженням з розлому протягом багатьох днів
продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих
територій. Зупинити активне виверження радіоактивних речовин із зруйнованого
реактора вдалося лише до кінця травня 1986 року мобілізацією
ресурсів усього СРСР і ціною масового
опромінення тисяч ліквідаторів.
У ці дні ми привертаємо увагу як української, так і світової
громадськості до страждань людей, які зазнали і продовжують зазнавати дії
радіації, — наших співвітчизників і жителів інших держав. Серед них і ті, хто
захистив світ від страшної біди ціною свого здоров'я, а інколи й життя. Ми
схиляємо перед ними голову.
Джерело:
uk.wikipedia.org
Інтернетресурси