Елексир здоров'я

 

Вчора травка зеленіла,
А кульбабок не було,
А сьогодні, гляньте, скільки
Їх жовтеньких розцвіло.
Ах, які вони м’якенькі,
Як притулиш до щоки!
Зробимо ланцюг великий
І на голови вінки.
 Катерина Перелісна. Кульбаби

  З приходом весни всі клумби, галявини, пустирі та газони покриваються жовто-сонячними кольорами. Все навколо ніби вкрито яскравим простирадлом. Ці дивовижні квіти схожі на сонечко. 

    Хто з нас в дитинстві не зривав пухнасті білі квіти, щоб здути з них насіння, а дівчата не плили віночки?
А назва у рослини дуже приваблива – кульбаба.
   Розквітають кульбаби в квітні-травні, а дозрівання насіння відбувається в червні - липні. Ростуть кульбаби не лише в Україні, а й в багатьох країнах Європи, Азії, Америки, Австралії та Північної Африки.

   Ці багаторічні квіти красиві і коли цвітуть, і коли пелюстки з них осипаються, поступаючись місцем насінню.
  І хоч, вважається ця квітка бур’яном, вона має не лише здатність створювати настрій оточуючим, але і володіє численними корисними властивостями.
Кульбаба активно застосовується в традиційній медицині.

Цікаві факти про кульбабу.

  ·             Кульбаби мають багато різних вітамінів та корисних речовин.

·             Стародавні китайці і перші поселенці Америки вживали кульбабу в їжу.

·      Вчені нарахували більше 2000 видів кульбаб, але в Україні зустрічаються лише 20.

·             З квіток кульбаби виготовляють вино і варення.  

   ·       Листя кульбаби застосовується в            косметиці: з нього готують маски, воно живить, зволожує і омолоджує шкіру.

• У кульбабі міститься: кальцій, залізо, фосфор, калій і вітаміни A, B, C , Е, також білки до 5 %.
•             Корінь кульбаби застосовується в якості лікарської сировини. Сушений корінь використовується як жовчогінний засіб, який зміцнює і оздоровлює печінку. Настоянка кореня володіє проносними і кровоочисними властивостями.
• ·             Молоді стебла і листя кульбаб містять вітамін B2, з них готують салати й борщі.
•             У коренях деяких кульбаб міститься каучук (з каучуку виготовляють шини для транспортних засобів). Перші два види кульбаби, «коксагиз» і                    «кримсагиз» вирощували для отримання каучуку.·
• Бельгія є однією з рідкісних країн, яка культивує кульбабу у великих кількостях. У бельгійському місті Оі з кульбаб варять пиво. Тут же ці квіти додають навіть в паштет.·       Кульбаба корисна у садах, оскільки вона покращує якість грунту, збільшуючи вміст азоту та інших корисних копали

·       Під час Другої Світової війни німецьким солдатам через дефіцит кави видавали його замінник — обсмажені коріння кульбаб. Напій, заварений на них, досить схожий на нормальний кави.

·       У традиційній італійської кухні кульбаба застосовується досить широко, служачи інгредієнтом в самих різних блюдах. Кульбаби в Італії продаються навіть в магазинах — їх спеціально вирощують для того, щоб використовувати їх потім в їжу.

·       Насіння кульбаб здатні пролітати по повітрю сотні кілометрів, перш ніж угнездиться в грунті.

· У передгір'ях Кавказьких гір зустрічається незвичайний вид кульбаб , з пелюстками пурпурного кольору.

·       За кульбаби можна звіряти годинник. Вони розкриваються о шостій годині ранку, і закриваються о третій годині дня, плюс-мінус кілька хвилин.

·       У США, штат Огайо, кожну першу суботу травня святкується День кульбаби. У цей день люди прикрашають одяг кульбабами і готують з цих квіток різні страви.

·       Життєвий цикл кульбаби близько 2 років.
·       Позбутися від кульбаб непросто — ця рослина має вражаючими здібностями до регенерації, і може відновити популяцію навіть з частини сильно пошкодженою кореневої системию

Друзі, на вас чекають нові книги в нашій бібліотецію

Рей Бредбері.  Кульбабове вино.

Літо у неіснуючому містечку Ґрін Таун 1928 року... Веселі пустощі чотирьох безтурботних хлопчаків... І кульбабове вино, яке готує дідусь... Воно — як чарівна капсула часу, що вбирає у себе досвід минулих літ, воно — як ностальгія за дитинством, у яке зможе хоча б на мить повернутися кожен, хто візьме до рук фантастичну повість Рея Бредбері «Кульбабове вино». Ця книга — острівець, на якому зупиняється час. Її сторінки дихають далекими дитинно-безмежними спогадами — теплими, п’янкими, вічними, проте яких нам не спіймати ніколи.

   Галина Корицька. Кульбаба: дід чи баба?

  Казкові враження дитинства, залюбленість у слово, знання народних повір’їв надихнули на створення замальовок, оповідок, есе, в яких живуть Просьо, Білочка, Бузько, Кульбаба, Стеблинка, Дзюркачик… Не тільки живуть, а й до Сонця прагнуть, створюють гармонію, тягнуться до Людини, бо лиш вона зможе допомогти кульбабі прорости, стеблинці – дати ріст, дзюркачику – дзюркотіти…

Книга “Кульбаба: дід чи баба” – філософське осмислення світу навколо нас.

 Квітка Налада. Кульбаба 

Кожна людина бодай раз зазнавала дежавю — стану, за якого ми почуваємося так, начебто вже опинялися в певній ситуації або ж добре знаємо особу, хоча в цьому житті не могли з нею перетинатися. Примарно впізнавані запахи, звуки, предмети й обставини часом поєднують нас із далекими епохами і людьми, долі яких невловно переплітаються з нашою теперішністю, немов чудернацькі квіти на дерев’яних кубиках геніального майстра, що їх хоч яким боком поверни, а вони однак утворять цілісний і довершений візерунок.
Цей неймовірно поетичний текст пронизує візія кульбаби — як образ різних етапів земного життя і тієї пам’яті, яку зберігає кожна душа.

 

Джерело:
 dovidka.biz.ua
faktypro.com.ua
  

Разом йдемо до перемоги!

 

26 квітня 2023 р. відбулось  засідання Ради керівників бібліотечних закладів Миколаївської області за темою «Бібліотеки  у сучасних  реаліях: реагуємо на виклики та долаємо труднощі». 
    Наша бібліотека також долучилась до заходу.
 Учасники Ради зійшлися на думці, що бібліотеки як соціальні загальнодоступні інституції реагують  на виклики часу і потреби суспільства, що бібліотеки – це  центри підтримки та згуртування громади під час війни.

                      Наслідки російських обстрілів.
                 Постраждалі бібліотеки Миколаївщини

     В умовах воєнного  часу бібліотеки, як і раніше,  залишаються відкритими до співпраці та допомоги усім, хто цього потребує.
     Разом йдемо до перемоги!

 

Без права на забуття...

    26 квітня 2023 року відзначаються 37-і роковини аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою в історії катастрофою в ядерній енергетиці. Аварія забрала життя сотень людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. З того часу в цю дату в Україні щороку вшановують усіх людей, хто загинув чи постраждав від цієї катастрофи, а також шанують ліквідаторів наслідків аварії.

    В бібліотеці до Дня Чорнобильської трагедії  оформлена книжкова виставка «Чорнобиль – біль душі…», на якій представлені документи і матеріали щодо історії будівництва ЧАЕС, її експлуатації, аварії та події після Чорнобильської катастрофи.

Під час російського вторгнення в Україну Чорнобильська АЕС була окупована російськими військами. Станцію звільнили 31 березня.

Аварія на Чорнобильській АЕС: історія трагедії

  26 квітня 1986 року сталася аварія на четвертому енергоблоці. З різницею в дві секунди відбулися два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Обвалилася частина будівель, почалася велика пожежа. Величезна кількість радіоактивних речовин було викинута в атмосферу.
  Багатоденну пожежу намагалися загасити сотні пожежників та працівників аварійних служб. Багато з них згодом померли від променевої хвороби. Понад 100 тисяч жителів найближчих населених пунктів були евакуйовані після аварії.

 Щоб запобігти подібним аваріям у майбутньому, наприкінці 1986 року четвертий реактор накрили спеціальним "саркофагом" і Чорнобильську АЕС знову ввели в експлуатацію. У наступні роки через великі пожежі відключили інші три реактори.
   У 2019 році над станцією запустили новий "саркофаг", оскільки старий був уже непридатний. У наш час Чорнобильська АЕС готується до повного зняття з експлуатації.

Жертви та наслідки Чорнобильської трагедії

   Аварія на Чорнобильській АЕС викликала катастрофічне забруднення навколишнього середовища. Територія міста Прип'ять досі вважається непридатною для життя. Аварія сильно підірвала довіру громадськості до ядерної енергетики. З 1986 по 2002 рік у світі не було побудовано жодної атомної електростанції.

Точне число жертв аварії встановити не вдалося, оскільки багато людей вмирали через роки. За приблизними розрахунками, від аварії на ЧАЕС померло близько 4000 осіб. 30 співробітників АЕС померло в перші дні і тижні аварії, ще сотні тисяч людей померли в наступні кілька років від онкологічних захворювань і променевої хвороби.

Джерело:
unian.ua

 

Цікава зустріч

   

 Сьогодні, 24 квітня, бібліотекарі Коблівської ТГ взяли участь  у віртуальній зустрічі з творчим подружжям, неодноразовими переможцями міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» – поетесою, прозаїком, публіцистом Надією Гуменюк та письменником, журналістом, володарем відзнаки «Золотий письменник України» Володимиром Лисом.        

   Захід  провела Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Під час заходу, що проходив у рамках циклу «ЛітСвіт: про літературу і не тільки…», ми  мали  можливість поспілкуватися з  зірковими гостями, задати запитання щодо їх творчості.

  Дякуємо організаторам  заходу за цікаву зустріч з талановитими письменниками Надією Гуменюк і Володимиром Лисом.

 

  Шановні друзі, ми запрошуємо вас до наших бібліотек  познайомитися з  творами наших українських письменників Надією Гуменюк і Володимиром Лисом.

Христос воскрес!

Наш край в веснянім маєві чудес,
Звучить медово мова солов'їна.
Христос воскрес! Воістину воскрес!

  

Шановні друзі. Вітаємо вас зі Світлим Христовим Воскресінням! Світла і добра, благоденства і процвітання, віри і любові вам. Миру і щастя дому вашому, вам, рідним і близьким. Христос воскрес!

Свято проситься у хату...

Свято Пасхи недалечко,
Люди звичай бережуть, –
Розмальовують яєчка,
Пишні пасочки печуть.

(Н. Б. Куфко)

  Воскресіння Христове, або Великдень — одне з найважливіших християнських свят. Дата Великодня на відміну від Різдва чи Трійці у кожному році своя. Вона залежить від дати першого повного Місяця після дня весняного рівнодення.
   У 2023 році Воскресіння Христове православні святкують 16 квітня.
Великдень є державним святом в Україні. Через те, що його завжди святкують у неділю, зазвичай наступний понеділок є вихідним днем. Проте це правило скасовується під час дії воєнного стану.

 Християни західного обряду відзначають Великдень 2023 на тиждень раніше — 9 квітня.
  Українці дуже люблять Великдень і готуються до нього наперед. До свята прибирають будинок та накривають багатий стіл, на який обов'язково ставлять фарбовані яйця та здобні паски.

Великдень - перехідне свято, дата якого залежить від місячного календаря, але він завжди відзначається в неділю.  

Традиції на Великдень, Великій піст, Страсний тиждень

   Святкуванню Великодня передує Великій піст, який триває сім тижнів. В цей час віруючі відмовляються від їжі тваринного походження — м’яса, яєць, масла, молока тощо. Особливе значеня для християн має останній тиждень перед Великоднем. Він має назву Страсний — протягом цих семи днів згадують Страсті Христові і його останні дні земного життя.

Кожен день Страсного тижня має своє значення:

ü У Великий понеділок церква згадує старозавітного патріарха Йосипа, а також прокляття смоківниці. У понеділок також покладають початок мироварінню. Миро готують лише раз на рік — з понеділка по середу Страсного тижня, у четвер його освячують.
ü У вівторок Страсного тижня віруючі згадують, як Христос навчав у храмі Єрусалимському і народ вважав Його пророком.
ü Велика середа (Страсна середа) — день віддання Ісуса на страждання і смерть. У цей день в службі прославляється «грішниця», що вилила миро на голову Ісуса, і засуджується зрада Юди.
ü У Чистий четвер віруючі згадують становлення таїнства причастя Тіла і Крові Христових — євхаристії.
ü Велика п'ятниця — найскорботніший день, тому що саме у п'ятницю Ісуса розіп'яли і він помер, викупивши людські гріхи. Цей день прийнято проводити спокійно у міркуваннях і згадках життя та вчення Христа.
ü У суботу згадують, як згідно з біблейським вченням, Ісус душею зійшов у пекло і вивів з нього душі праведників. Ввечері суботи в храмах розпочинають святкове богослужіння.
ü Освятити паски і крашанки потрібно до сходу сонця. Після освячення великодніх страв, потрібно роздати милостиню нужденним. За віруваннями, це допомагає залучити в дім достаток.
ü Після півночі в храмах і церквах проходить урочисте богослужіння — Великодня заутреня.
ü У неділю на Великдень сім'я збирається разом за одним столом, щоб розговітися. Починати трапезу прийнято з яєць.

Вірші українських поетів про Великдень, які можна використати в кості привітання.

Святкування йде віками, –
Це такі чудові дні:
В гості йти, під рушниками
Страви нести запашні.
Доброзичливо, з любов’ю
Мати щирі почуття,
Людям зичити здоров’я
І щасливого життя.
Святість – це чарівне слово,
Тільки треба так зуміть
Щоб життя своє святково
У труді й добрі прожить.
             (Н. Б. Куфко) 

                                                                                 
                *  *  *
 Великдень
На столі – духмяна паска
А круг неї – писанки.
Уділи нам, Боже, ласки
На всі дні, на всі віки!
Немала у нас родина,
Та молитва всіх єдина:
Хай розквітне Україна,
Як в погожі дні – весна.
Платон Воронько

 

Писанка

Я писанка-красуня,

Вся в рисках і квітках.

Красу митців несу я,

Їх славлячи в віках.

Щоби моїм убранством 

Втішалися малі,

Мене кладуть на свято

На пишному столі.

Без мене наше свято

Не буде тим, чим є,

Бо писанка багато

Всім радості дає.

Олександр Олесь

Готуємось до свята Пасхи

 

 Джерело:
chas.news/news
tsn.ua/ukrayina
osvitanova.com.ua
 

          

Великдень крокує громадою

 

Великдень крокує громадою

 З нагоди святкування Великодніх свят  комунальний заклад "Коблівський центр дозвілля і розвитку особистості" вніс пропозицію у кожному населеному  пункті громади створити   святкову фотозону. 

        До створення зони можуть  долучитися усі бажаючі.  У цей складний для країни час, коли російський агресор тримає в напрузі наше суспільство, постійно обстрілюючи територію України,  внесемо позитив в життя громади!   

 

 

с.Коблеве біля будинку сільської ради;
с.Анатолівка біля будинку культури;
с.Червонка дитячий майданчик біля будинку культури;
с.Новофедорівка біля будинку культури;
с.Рибаківка біля будинку культури;
с.Тузли шкільний майданчик;
с.Лугове біля адмін.будівлі;
с.Морське біля магазину.

Забуттю не підлягає!

 

    Сьогоні, 11 квітня - Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів, який відзначається   за ініціативою ООН.    Щорічно, 11 квітня, Україна разом з усім світом вклоняється людям, які пройшли крізь жахіття фашистських катівень.
   Біографії цих людей - це справжні уроки мужності для молодого покоління.

  До цієї дати,  з  метою вшанування пам'яті жертв фашистських таборів, нагадування трагічних подій в історії людства, викликаних насильницьким втручанням в життя, національну приналежність і віросповідання; утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства, в бібліотеці оформлена книжкова виставка – пам'ять  «Забуттю не підлягає».

   Здається, так давно це було. Але тільки не для тих, хто пройшов крізь жахіття фашистських катівень. 
    Не обійшли жахіття війни  і нашу громаду.
  В роки Другої світової війни на території нашої  Коблівської громади в с. «16 жовтня» (нині с.Виноградне)  в 1941   діяв концентраційний табір.

   На кінець жовтня фашисти нагодилися в село уособлювати тут нову владу: залишилося 16 румунів та двоє німців - старшими над ними.

    Десь  у листопаді,   загнані  перед  очі  нових  хазяїв,  місцеві  жителі одержали  наказ: прибрати в корівниках, бо привезуть сюди військовополонених - концтабір буде.                       

    Встигли вичистити та настелити соломи лише в кількох корівниках. Фашисти не чекали, поки робота буде закінчена. В'язнів загнали на брудну голу підлогу. 

   За колючий дріт потрапили 500 радянських бійців, полонених у перші дні окупації  під Очаковом.       

  Листопад був холодним, а в'язні напівроздягнені. Годували їх запареним зерном. Пшениця чи ячмінь - що було. Щодня в'язнів ганяли на роботу - бити молотами каміння. Фашисти мостили бруківку від Коблевого до Федорівки.  
   Годували  їх  запареним зерном.
- Серце   кров'ю  обливалося, як подавали миски з тією кашею.  Рідко коли пшеницю видавали, все більше овес та ячмінь, - пригадує Н.П.Кокошко, яку разом з іншими жінками німці примусили варити  їжу полоненим.
  Підгодовувати полонених забороняли  і жорстоко  били тих, хто не виконував наказ. Але місцеві жителі, жаліючи полонених, виходили на дорогу, якою гнали їх з роботи, хто з куснем хліба, хто з кухлем молока. В'язні були такі голодні, що кидалися на їжу, калічачи один одного.   

 Через якийсь місяць-два їх залишилось удвічі менше. Помирали в'язні десятками.   Щодня з воріт табору виходила навантажена трупами підвода.  Трупи і напівживих румуни вивозили десь у кар'єр.  Останніх чомусь вирішили поховати на кладовищі.                  -На кладовищі  була  вирита велика яма, куди і скидали мерців, присипаючи  землею.  І не заривали, доки яма не наповниться до верху. Потім  викопували  іншу,-згадував М.М.Дибчук, свідок тих подій, житель села Виноградне. 

Влітку 1943 року в'язнів залишилося 50 чоловік з 500.
22 в'язні  поховані в кінці кладовища.

До вашої уваги, шановні наші відвідувачі,  видання, які найбільше розкривають дану тему.

  "Бузкові дівчата", Марта Холл Келлі.
Це не просто книга про нацистські концтабори, а нетипова історія про перипетії жіночих доль у воєнні часи й бажання виживати попри все. Працівниця Французького консульства у Нью-Йорку Кароліна Феррідей, польська дівчина Кася Кужмерик, молода німецька лікарка Герта Оберхойзер — здавалося б, що може об’єднувати ці жіночі постаті під час Другої світової війни? Їхні долі переплітаються так тісно, а поміж тим авторка показує ставлення до війни одразу трьох представниць різних націй: американки, польки та німкені, яких немилосердний час закидає у веремію страшних подій та перевіряє на міцність.

Маркус Зузак . Крадійка книжок.  Це книжка гіркого відчаю, неможливості змінити усе довкола, книжка боротьби та втрат. Книжка про силу слів. Книга розповідає про Голокост часів Другої Світової війни, вплив тоталітарного режиму Гітлера на людей, про Другу світову війну, книги. Читач задумується над проблемами ставлення до людей під час тоталітаризму, особливостями сімейного та державного виховання. Читач на собі переживає емоції людей, які загнані в глухий кут, які не мають виходу, відчувають тваринний жах і бажання вижити. Книга торкається загальнолюдських тем: що таке дружба, кохання, сім'я, милосердя.

Томас Кініллі «Список Шиндлера»
Оскар Шиндлер — мільйонер, успішний комерсант, запальний гравець, автогонщик, авантюрист, «справжній арієць» та… праведник світу, який урятував від смерті в газових камерах більше людей, ніж будь-хто за всю історію війни.
На початку Другої світової німецький промисловець Оскар Шиндлер відкрив у Кракові фабрику з виробництва емальованого посуду. Найдешевшою робочою силою були євреї з гетто.

Танґо смерті» Юрій Винничук
Роман Юрія Винничука має два часові зрізи. Зокрема, в ньому описано події, які відбуваються у Львові перед війною і під час війни. Чотири друга: українець, поляк, єврей і німець переживають різні — веселі й сумні — пригоди.
Другий часовий зріз — це вже початок XXI сторіччя. Професор Ярош вивчає літератури, написані мертвими мовами. Він у процесі роботи дізнається про містичну практику переселення душ, яка стає можливою, якщо в момент смерті звучала відповідна музика. Загадкові ноти — і це історичний факт — звучали і в Янівському концтаборі на території Львова: «Танґо смерті», або танґо «Остання неділя» виконував під час розстрілів оркестр із в’язнів гетто.

Берхард Шлінк «Читець»
«Читець» — бестселер німецького письменника Бернхарда Шлінка.
Розповідь охоплює майже 40-річний період від 1958 по 1990 роки в Західній Німеччині. За сюжетом 15-річний школяр Міхаель Берг знайомиться з 36-річною кондукторкою трамвая Ханною Шміц. Між ними виникає роман. При цьому Ханна регулярно просить Міхаеля читати їй книжки. Потім жінка раптово зникає.
Через 8 років студент-юрист Міхаель потрапляє на показовий процес над наглядачками Освенцима. Серед підсудних він упізнав Ханну.
Роман описує розрив між поколіннями та осмислення молодими німцями злочинів періоду Голокосту.
За романом знято однойменний фільм, у якому Ханну зіграла Кейт Вінслет.

Пам’ятаймо про це! І хай пам'ять житиме вічно!