Вербна неділя

 

Завтра Вербна неділя.

   Вербна неділя належить до двунадесятих свят - найбільш значущих у церковному календарі.

  Вербну неділю - свято Входу Господнього в Єрусалим - традиційно відзначають за тиждень до православного Великодня. Це одна з найсвітліших і найблагодатніших урочистостей у році. Розповідаємо про її традиції та заборони.

Що таке Вербна неділя 

Вербна неділя - це остання неділя перед Великоднем. У західній традиції її називають пальмовою, а в православній - вербною. У неї є і друга офіційна назва - Вхід Господній до Єрусалиму.

  Цього дня Ісус Христос верхи на віслюку виїхав із селища Віфанія - там, за переказами, він воскресив із мертвих Лазаря, а потім вирушив до Єрусалима. У місті його й апостолів зустрів радісний народ, який на знак поваги встелив дорогу перед Спасителем пальмовим гіллям. Зустрічаючі сподівалися, що Ісус звільнить їх від рабства Римської Імперії, і не розуміли, що він готується дарувати їм не земне, а небесне спасіння.

  Назва свята пішла від пальмових гілок, у нас замість пальмових головними атрибутами стали гілочки верби, тому неділя називається Вербною.
   Ісус зайшов до Єрусалимського храму і, побачивши там торговців, звинуватив їх у тому, що вони перетворили святе місце на "вертеп розбійників", а потім вигнав їх. Ніхто не посмів перечити Христу, побоюючись народного гніву, але священнослужителі задумали погубити Спасителя, який продовжував силою молитви зцілювати людей.
  Наступні дні, які назвали Страсний тиждень, будуть останніми і страшними в земному житті Ісуса.
   Вербна неділя належить до перехідних свят - залежить від дати Великодня. Тому щороку свято припадає на різні дні, але обов'язково на шосту неділю Великого посту.
   У 2024 році свято Вербну неділю відзначають 28 квітня. Ця дата однакова як для нового, так і для старого церковного календаря.

Що не можна робити у Вербну неділю
Вербна неділя - велике свято, тому слід відкласти всі мирські справи. У цей день суворо заборонено:
·       сваритися, вступати в конфлікти;
·       злитися, ображатися, лихословити;
·       веселитися і надмірно їсти;
·       працювати, займатися прибиранням та іншими домашніми справами - час необхідно присвятити духовному, а не мирському.
Чи можна садити у Вербну неділю город? Цього дня нічого не садять, оскільки вважається, що все посаджене буде погано рости і, як кажуть у народі, - "піде у вербу".
Що можна робити у Вербну неділю - традиції свята

  У свято добре піти на службу до церкви. Віряни несуть до храму гілочки верби, щоб освятити їх - вони символізують перемогу життя над смертю, тобто, Воскресіння Господнє. Освячену вербу потім зберігають удома протягом року - гілочками прикрашають іконостас.
  Тим, хто дотримується Великого посту, цього дня є послаблення: можна їсти рибу та рибні страви.
  У народній традиції існує звичай освяченою вербою злегка бити домочадців, примовляючи "Не я б'ю - верба б'є" - щоб були здорові та захищені від недоброго. Гілочки верби також ставлять біля узголів'я хворого.

Прикмети на Вербну неділю
За прикметами дня судять про погоду та врожай:
·       ясна і тепла погода стоїть - урожай буде хорошим;
·       вітряна погода - до прохолодного літа;
·       заморозки цього дня - буде багатий урожай пшениці;
·       якщо на березі вже є листочки, а на вільсі немає - літо буде сухим; а якщо навпаки - дощовим.
За однією з народних прикмет, якщо у Вербну неділю з'їсти одну бруньку освяченої верби, то зможеш знайти щастя.
 Тож будьте щасливі, друзі.

З днем народження!

  

   Сьогодні святкує свій день народження  чудова жінка, наша колега, завідуюча Новофедорівською бібліотекою – філією  Зінаїда Юріївна Караульна.

Дорога наша  Зінаїда Юріївна !

В цей прекрасний день хочемо привітати  Вас з днем ​​народження!

Зичимо   Вам міцного здоров’я, достатку,  миру, добра,  жіночого  щастя, успіхів в житті та натхнення, а також  фінансового  благополуччя!

Бажаємо, щоб рідні дарували радість, тепло та ласку, друзі оточували зі щирим розумінням та підтримкою, колеги поважали та цінували.

 Ще, звичайно ж, хочеться побажати, щоб завжди Ви залишалися такою ж неповторною і чарівною. З Днем народження!

З повагою, колектив Коблівської ЦБ.

Вічна жива пам’ять

 28 березня 2024-го року ми відзначаємо 80-у річницю вигнання нацистів із території Миколаївської області.

     До цієї знаменної дати в бібліотеці відбулась година пам’яті «Вічна жива пам’ять». Присутні переглянули  та обговорили   книжкову виставку «Миколаївщина в роки Другої світової війни»,.

   16 серпня 1941 року німецькі війська ввійшли в Миколаїв. На території області окупанти створили Генеральний округ Миколаїв (нім. Generalbezirk Nikolajew) у складі рейхскомісаріата Україна. Генеральним комісаром Миколаєва було призначено Евальда Опперманна. Німецько-фашистська окупація Миколаївщини тривала більше 30 місяців. 6 березня 1944 року на території Миколаївщини розпочалася одна з блискучих наступальнихоперацій у Великій Вітчизняній війні - Березнегувато - Снігурівська. Розгорнулися наступальні операції у південному та південно-західному напрямках.

  

    18 березня почалися наполегливі бої за місто Миколаїв, які тривали 10 днів. За наказом командування фронту в тилу окупантів висадився загін морської піхоти на чолі зі старшим лейтенантом Костянтином Федоровичем Ольшанським. Десант мав завдати удару по гітлерівській обороні з тилу, відтягнути на себе частину ворожих сил і тим самим допомогти нашим військам прискорити звільнення міста.

  У десантний загін увійшли 55 добровольців, 10 саперів і 2 зв’язківця. У ніч на 26 березня 1944 року загін десантників у складі 68 чоловік на семи рибальських човнах висадився в порту і зайняв оборону поблизу елеватора. Кровопролитний бій тривав дві доби, в результаті яких десантники відбили 18 ворожих атак, вбили і поранили більше 700 солдатів і офіцерів. Незважаючи на величезні втрати, воїни з честю виконали бойове завдання.

  Коли 28 березня 1944 року війська 3-го Українського фронту увійшли до Миколаєва ‒ на місці бою десанту було знайдено 12 поранених обгорілих бійців. Інші воїни загинули, серед них був і командир загону ‒ старший лейтенант Костянтин Федорович Ольшанський.

   Загиблі десантники були поховані 3 квітня 1944-го в центрі міста, в сквері на східній стороні площі Леніна (нині площа Соборна). За героїзм і відвагу всім 68 десантникам присвоєно звання Героя Радянського Союзу, більшій частині ‒ посмертно. У 1946 році на місці поховання був споруджений пам’ятник, у той же період був розбитий сквер, що отримав ім’я скверу Десантників. 27 березня 1974-го пройшло урочисте відкриття величного меморіалу і реконструйованого скверу. У центрі меморіальної площі була встановлена нова скульптурна група, поруч з пам’ятником горить Вічний Вогонь. 

     4 квітня було завершено визволення Миколаївської області від німецько-фашистських загарбників. 29 днів тривало визволення нашої області, починаючи з Нового Бугу і до Очакова. 160 тисяч чоловік віддали своє життя за Миколаївщину.   Всього за період окупації в Миколаєві та області від рук фашистів загинули 74662 мирних громадянина, 30699 військовополонених, 25 тисяч осіб були вивезені на примусові роботи до нацистської Німеччини.

    Минуло 80 років, а наше місто знову охоплене полум’ям війни і стійко тримає оборону. Згідно з указом Президента України Володимира Зеленського від 25 березня 2022-го року за мужність і героїзм у боротьбі з ворогом Миколаїв удостоєний Почесної відзнаки «Місто-герой України». Це заслуга всіх жителів міста і області, хто часом ціною власного життя героїчно наближає таку бажану Перемогу!

Мандрівка по книжковому місту

   На бібліотечний урок «Мандрівка по книжковому місту» до бібліотеки завітали учні Коблівського ліцею.

 Учні поринули у книжкову круговерть, познайомились із бібліотечними цікавинками, з бібліотечним фондом, довідниками, розширили знання про структуру книги, домоглися засвоєння умінь використовувати відомості про елементи книги при виборі та читанні її.

Живуть в казках дива

 

   Казка…Як багато доброго, таємного, цікавого зберігає в собі це слово. Кожен з нас, як був малюком, із задоволенням слухав, коли йому читали чи розповідали казки. Правильно говорять: «Тисячі речей забудете, а тих хвилин, коли вам люба мама чи бабуся розповідали казки, не забудете  до смерті».

   З дитинства і до старості  людина захоплюється казкою та у найпотаємніших куточках своєї душі вірить у фантастичні дива, які через століття несуть у світ добро і милосердя.

   Для членів гуртка «Джерельце» завідуюча  бібліотекою Марія  Степанівна Сидорчук    провела казкотерапію   «Живуть в казках дива». Під час заходу діти  читали казки в ролях, вгадували героїв казок, розповідали свої улюблені казки, про які чули в дитинстві, малювали до них малюнки. 

   Казкотерапія  в цей важкий для країни час грає важливу роль. Казка заспокоює дитину, знижує в дітей рівень тривожності, допомагає долати різноманітні страхи, вчить дітей переборювати труднощі, уможливлює адаптацію до колективу, вчить спілкуватися з іншими – дружити, любити, ділитися. Казкотерапія дає можливість покращити емоційний стан, подолати психосоматичні розлади та зменшити напругу.

     

 

#всеукраїнськийтижденьдитячогочитання

     Наприкінці березня в бібліотеках України щорік традиційно проходить найбільше книжкове свято року - Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Наша бібліотека також долучилася до проведення Всеукраїнського тижня дитячого читання.

   На гостину до бібліотеки  на презентацію «Читаємо сучасну    українську    книгу»   завітали наші друзі, учні 7 класу Коблівського ліцею. Завідуюча бібліотеки  Марія Степанівна Сидорчук презентувала для своїх юних читачів сучасні українські книги: Бачинський Андрій  «Неймовірні пригоди Остапа і Даринки, Канікули Остапа і Даринки», Пагутяк Галина «Лялечка і Мацько. Втеча звірівабо Новий бестіарій», Арєнєв Володимир  «Бісова душа, або Заклятий скарб». Росич Олекса  «Джовані Трапатоні», Коктюха Андрій  «Мисливці за привидами», Сайко Оксана «Кав’ярня на розі. Новенька та інші історії».

 

   

 Діти познайомилися з цікавими і яскравими книгами з виставок, з новинками книжкового фонду, а також розповіли про свої домашні бібліотечки та прорекламували свої улюблені твори.

Будьте в душі молодими...

 

Для людей похилого віку в бібліотеці відбулась бесіда - діалог «Успішне старіння»-яке воно?»  На заході мова йшла про те, що потрібно робити, щоб  старість була в радість. наскільки ми контролюємо фінал свого життя і наскільки він зумовлений. Що можна зробити  для того, щоб зупинити зниження когнітивної та фізичної активності, що супроводжує старіння? (у будь-якому віці), щоб у 70, 80 та 90 жити повним життям.
І ось, який висновок зробили  наші присутні. Треба:
Ø залишатися в хорошій фізичній формі,
Ø вести активне соціальне життя, підтримувати контакти з друзями та суспільством,
Ø стежити, щоб харчування було правильним та збалансовани,
Ø регулярно відвідувати лікаря, уважно дотримуватися його порад та призначень,
Ø спати стільки, скільки просить організм.

 Тож ми бажаємо всім довго насолоджуватися життям, залишаючись молодими в душі!

#тижденьпоезії2024

 

  Вірш Т.Г.Шевченка  "І досі сниться: під горою..." читає користувачка Коблівської центральної  бібліотеки  Суліма Ангеліна, 3кл.

Геніальна українка...

 

   Сьогодні, 19 березня, святкує День народження видатна українська письменниця, поетеса та громадська діячка Ліна Василівна Костенко. Їй виповнюється 94 роки.
   Ліна Костенко є видатною сучасною українською поетесою, своїм життям і творчістю вона засвідчує несхитну мужність, палку любов до України.

 Її вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості.
Вітаємо пані Ліну з днем народження. Бажаємо міцного здоров’я, натхнення   та миру.

Не втомлюйтесь робити добро!

   Наша бібліотека постійно проводить акцію «Подаруй бібліотеці книгу».

   Ось і тепер не залишилися осторонь наші читачі. Марія Мангул і її донечка Софійка подарували бібліотеці  чудову  серію дитячих книг італійської письменниці Барбари Кантіні про дівчинку Мортіна.

    Ми щиро дякуємо Марії і Софійці за подаровані книги.

    А наших читачів запрошуємо до бібліотеки. Вас чекають цікаві захоплюючі книги Барбари Кантіні.

В історії завжди залишаються імена...

    В історії завжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує все людство. До них належить й ім’я  великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. 

  Сьогодні, 9 березня, українці відзначають 210-річницю від дня народження великого Кобзаря Тараса Шевченка. До знаменної дати  в бібліотеці відбулись поетичні читання «Великий співець українського слова» і оформлена книжкова виставка «Великий син українського народу». Присутні ознайомились із життєвим і творчим шляхом Тараса Шевченка, з його мистецькою спадщиною, зі значенням творчості поета в розвитку світової культури. 

Ось цікаві факти про життя Тараса Шевченка.

1. Кобзар мав міцну статуру, був невисокого зросту (164 см), широкоплечим, мав проникливий погляд.

2. Його характер був запальним, але справедливим.

3. Він був не лише поетом, а  ще й прозаїком драматургом, художником, громадським та політичним діячем. 

4. Лише 12 років зі свого короткого життя Тарас Григорович був відносно вільною людиною. 24 роки він був кріпаком, 11 років перебував під слідством, на військовій службі та у засланні. 

5. Тарас любив витрачати гроші на одяг. Коли жив у Петербурзі і добре заробляв роботою портретиста, міг собі дозволити дорогі костюми. Тож він був знаним модником.

6.Улюбленою стравою національного героя був український борщ із річковими карасями та травами.

7.Тарас Шевченко віддавав перевагу каві по-віденському. Але як згадує історик Микола Костомаров, улюбленим напоєм Кобзаря був чай із ромом.

8.Тарас Григорович гарно співав і грав на гітарі. Тембр його голосу був рідкісним і приємним – тенор чи баритон з високим теноровим звучанням.

9. Улюбленими піснями Тараса Шевченка були українські народні пісні. Зокрема, «Та йшов козак з Дону».

10.Перебуваючи у засланні, Тарас Шевченко долучився до описової експедиції на Аральське море. Він виконував роботу картографа, топографа і гідрографа. Його безпосередніми обов’язками було робити замальовки та описувати узбережжя та острови, замірювати глибини. На основі зібраних матеріалів були створені карти, які використовували до 70-х років 20 століття.

11.Наприкінці життя Тарас Григорович дуже захопився ліпленням та гравіюванням. В 1860 році він отримав звання Академіка з гравіювання Імператорської академії мистецтв. Високу нагороду вручили за гравюру за полотном Рембрандта «Притча про працівників виноградника».

13. Твори Тараса Шевченка перекладені більше, ніж ста мовами світу. Зокрема мовою есперанто. 
14. Тарас Григорович дуже часто закохувався. Однак одружитися був готовий лише на одній – 20-річний Ликері Полусмаковій, наймичці. 
15. Проте весілля не відбулося. Не допомогли і дорогі подарунки, які закоханий Шевченко робив удвічі молодшій дівчині. Вона не захотіла переїжджати до Тараса. Інша версія розриву закоханих – начебто Шевченко застав Ликеру в обіймах іншого. 

  16. Шевченко, очевидно, дуже любив калину. І у “Кобзарі” вжив це слово 385 разів. 

17. Пам’ятники Шевченкові розміщені по цілій планеті. Їх налічують майже 1,5 тисячі. Звісно ж, найбільша кількість в Україні.

 18.500 м² − площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні 17-поверхового будинку за адресою проїзд Садовий, 30, і внесений до Книги рекордів України. Графіті малювали ночами протягом двох тижнів.

19. У 2002 році на території невизнаної Придністровської Молдавської республіки

оновлена 50-рублева банкнота з портретом Тараса Шевченка на лицьовій стороні. Раніше в обігу тут були купюри в 50 000 рублів із зображенням пам’ятника Тарасові Шевченку перед університетом в Тирасполі.

 

Зі святом!

 

Ти - жінка! Значить дуже ніжна!

Ти гармонійна, дивна і п'янка,

Ти дуже вишукана, дивовижна,

Для когось в світі ти одна така!

Ти - жінка! Значить духом сильна,

Ти знаєш, чого хочеш від життя,

Водночас і проста, і дуже стильна,

І загадкова, як саме буття...

Ти - жінка! Значить ти- кохана!

Хоч раз в житті ти відчувала це.

Для когось ти- найкраща і жадана,

Для когось лик святий - твоє лице...

Ти - жінка! Пам'ятай це всюди!

І як би там не склалось майбуття,

А справжня ЖІНКА завжди в шані буде,

Бо ЖІНКА - це і є творець життя!..

 (Любов Ігнатова)

Зі святом, шановні жінки!

 

    9 березня – це особлива для нас  дата -  День народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм.

   Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне.

    Він прожив лише 47 років, та маючи надзвичайну славу художника і поета, митець Т. Шевченко залишався нещасливою людиною в особистому житті.

     Завдяки емоційній та чутливій натурі Тарас Шевченко закохувався часто. Але щоразу доля позбавляла його родинного щастя та кохання, про яке мріяв поет.

Вітаємо!

 

Сьогодні свій день народження святкує відмінний фахівець, добра та чудова людина, директор Центру професійного розвитку педагогічних працівників Коблівської сільської ради Наталя Дмитрівна Панич.

              

               Шановна Наталя Дмитрівна!

    Вітаємо Вас з Днем народження та від щирого серця бажаємо здоров'я, невичерпної енергії, добробуту, щоб удача, щастя, увага друзів і тепло домашнього вогнища завжди були з Вами!
   Зичимо Вам погожих днів, прихильності долі, позитиву та ентузіазму. 
   Бажаємо, щоб у Вашому житті всього було вдосталь: усмішок, сонячних днів, цікавих ідей, професійних далекоглядних планів, витримки, стійкості та вірних друзів, а ще мирного неба над головою та спокою на серці та в родині!

З повагою, колектив КЗ «Коблівська публічна бібліотека
Коблівської сільської ради»
 

         

З першим днем весни!

 

    Настала довгоочікувана весна. Це найчарівніша пора року. Символ відродження, нового життя і сподівань.   Весна ще до прийняття християнства була символом відродження природи - такою вона залишилася і зараз. Наші предки перший день весни завжди зустрічали з особливою радістю.

   Перший день весни, або 1 березня, стародавні слов'яни дуже любили і завжди відзначали народними гуляннями - вірили, що разом із зимовими холодами з життя зникають усі хвороби і нещастя, а на їхнє місце приходять радість, достаток і удача.

  Також у слов'ян перший день весни був початком року, цього дня прославляли бога сонячного світла і родючості - Ярилу, і називали свято Ярилин день. Багато традицій і прикмет свята збереглися і після прийняття християнства. У перший день весни намагалися не працювати, а провести його якомога легше і безтурботніше. Згідно з прикметами, сніг, що випав у ніч на 1 березня - це на добро. А тала вода, зібрана в перший день весни, і зараз вважається цілющою.

   Як тільки сонячні промені стають ласкавими, починають лоскотати обличчя та викликають мимовільну посмішку, бруньки на деревах розпускаються, а пташки щебечуть, ми починаємо шукати весняного настрою на сторінках книг.

Ось і ми хочемо поділитися з нашими користувачами гарним настроєм та весняним теплом через книги, гарні вірші і картинки.

Для вашої увага 5 книг, крізь рядки яких дихає весна:

     Книга американської письменниці Сари Джіо «Фіалки в березні» – це одна з надихаючих книг про весну для дорослих. Легка і динамічна книга розважить вас і подарує кілька незабутніх весняних вечорів.

 Весняні книги про добрі вчинки надихають! Книга з класики дитячої літератури «Загадковий сад» Френсіс Бернетт оповідає історію дівчинки Мері. Вона втратила батьків і змушена переїхати до свого дядька – відлюдника Арчибальда Крейвена. Маєток містера Крейвена величезний і Мері постійно досліджує нові кімнати, але їй не дають покою чутки про загадковий сад. Вечорами вона чує дивні звуки, схожі на плач. Дівчинка знаходить ще когось, хто мешкає у великому будинку дядька.

 

   Добра і надихаюча історія з назвою «Манюня» від Наріне Абгарян точно припаде вам до душі затишного весняного вечора. Історія про дружбу двох дівчаток Нарки та Манюні переростає в справжню дружбу сімей. Весела, дитиняча, кумедна і легка книга, яка стане вам близькою.

  Книги для вечірнього читання невесні мають бути тремкими та захоплюючими, неймовірно смачними і пахучими. Такою є книга Джоан Гарріс «Шоколад». Головна героїня Віана з донькою переїжджають у французьке містечко і відкривають свою шоколадну крамничку навпроти церкви. Напередодні Великого посту священник переживає за скромність наїдків його пастви і виступає проти шоколадних утіх, які пропонує Віана своїм відвідувачам. Протистояння смакових екстазів і церкви доволі нетипове, але ж яке цікаве. 

   Роман  «Чоловік на ім’я Уве» вже встиг підкорити серця мільйонів читачів по всьому світу. Уве – відлюдник, який не бачить просвітку в житті, та раптом одна смішна і надокучлива сімейка, яка селиться по сусідству, перевертає життя Уве і так зароджуються велика дружба.

                                          Надія Красоткіна. Перший день весни

Перший день весни

Весна в зимі приходила у сни

І тішила усім серця квітками.

А от сьогодні — перший день весни,

Вона прийшла, весна сьогодні з нами!

І срібний дощик щедро пролила,

Теплом своїм земельку всю зігріла.

І квітами повсюди зацвіла,

І до життя живе все воскресила.

І я радію, що прийшла весна,

Бо знов життя чарівно забуяє.

Вона чарівна, світла і ясна,

Весна уже нових пісень співає.

До гнізд своїх вертаються пташки,

І першим звукам серденько радіє.

І затремтять на квітах пелюстки,

Як вітерець легесенький повіє.

Веселка в синім небі оживе,

А світ заграє ясно, веселково.

Теплу чарівному зрадіє все живе,

І буде в світі гарно і казково.

Весна прийшла і радість принесла,

І дощиком довкілля щедро вмила.

А в серці враз побільшало тепла,

Бо вже весна весела, світла, мила…

              Тарас Шевченко. Встала весна

Встала весна, чорну землю

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила;

І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї

Землю, убрану весною,

Вранці зустрічає.

Леся Українка. Стояла я і слухала весну

Стояла я і слухала весну,

Весна мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку, голосну

То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,

Про молодощі, радощі, надії,

Вона мені переспівала знов

Те, що давно мені співали мрії.

                               Микола  Сингаївський.

 Дзвенить на вулицях сріблінь

Дзвенить на вулицях сріблінь,

Неначе дзвоники: тінь-тінь.

Спинись, прислухайся на мить,—

На річці крига аж дзвенить.

Бурульки краплями дзвенять

І мов проміння, мерехтять.

І дзвінко десь виводить птах,

І дзвонить вітер у гілках.

Весна-красна до нас іде

І за собою дзвін веде.

А березень спиняється

                                               І з усіма вітається.

                                               Біжать до нього діти

                                                   І просять ще дзвонити..