#ДеньЧитання2023 #ЧитаємоСучаснеУкраїнське

 

  Коблівська центральна бібліотека долучилася до   обласної  літературної  акції «День читання «Читаємо сучасне - українське», яка проводиться з метою ознайомлення дітей і підлітків з творчістю сучасних українських письменників; популяризації кращих творів сучасної української дитячої літератури, читання і бібліотеки, а також підвищення інтересу до читання вголос у маленьких користувачів та привернення уваги громадськості до ролі читання, та ролі дитячої книги у формуванні особистості дитини.

Діти читають вірші своїх улюблених письменників.

Злата Гаркуша.

                                                             Л.Глібов "Коник - стрибунець"

Ольга Маячева. 
Л.Костенко «Вербові сережки»

Читання улюблених книг

День слов'янської писемності та культури

   24 травня - День слов'янської писемності та культури. Подія має пряме відношення до рівноапостольних братів Кирила і Мефодія, яким сьогодні віддають шану. Вони жили в далекому IX столітті і подарували алфавіт та переклади священних текстів слов'янським народам.

    Брати народилися в місті Фессалоніки і стали творцями слов'янської писемності. Вели аскетичне життя, проживали і монастирі. Саме вони створили першу слов'янську абетку, взявши за основу грецьку мову. Потім, користуючись своїм винаходом, переклали велику кількість церковних книг, зокрема і Святе Письмо. Кирило і Мефодій також активно займалися освітою слов'ян та відкривали в церквах школи. В народі свято називали Мефодієвий день.

   В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено, відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно.

   Україна є невід’ємною частиною європейської родини, бо має одні витоки зі східно – та південоєвропейськими державами, спільну історію, писемність, культуру.

   Сьогодні особливо важливо берегти свою мову та культуру, аби вона не зникла та не розчинилась серед інших. Мова – це ще одна наша зброя у протистоянні ворогу.

 Цікаві факти про слов'янські мови та писемність

·       До слов'янських відносять кілька десятків сучасних мов, на яких говорять близько 440 мільйонів чоловік. Всі слов'янські мови мають приблизно 80% загального лексикону. 

·       Імовірно, предком сучасних слов'янських мов є праслов'янська мова, яка існувала приблизно в 2-1 столітті до н.е. Ніяких її письмових пам'яток не виявлено.

·       Багато людей вважають, що найдавнішою літературною пам'яткою, написаною праслов'янською мовою, є "Веллесова книга". Однак більшість сучасних вчених впевнені, що це фальсифікація 1950-их років. Не існує ніяких матеріальних доказів існування такої книги.

·       У 9 столітті Кирило і Мефодій розробили писемність старослов'янської мови, яка була заснована на діалекті жителів сучасних Салонік. Як алфавіт для неї використовувалися кирилиця і глаголиця. Мова існувала в основному для написання книг, в побуті ж її не використовували.

·       У старослов'янській мові не було теперішнього часу, але було чотири форми минулого і три майбутнього. Також у ній було 6 відмінків, як у сучасній українській мові.

·       У наш час ентузіасти створили штучну міжслов'янську мову, яка використовує загальні для більшості слов'янських мов правила і слова. Її можуть розуміти жителі майже всіх східноєвропейських країн. Послухайте казку міжслов'янською мовою і перевірте, чи багато речень ви зрозуміли.

·       Є сучасні слов'янські мови, які не мають чіткої літературної норми, наприклад, чорногорська і сербохорватська.

·       Серед лінгвістів немає єдиної думки, чи були Кирило і Мефодій творцями глаголиці і кирилиці. Найбільш поширена думка, що брати розробили глаголицю, а кириличну абетку створили пізніше їхні учні. Глаголиця в сучасних мовах не використовується.

·       Більшість слов'янських мов використовують латинський алфавіт. Кирилична азбука використовується в українській, болгарській, македонській, сербській та чорногорській мовах.

·       Слов'яни представляли рай як вічно сонячне і тепле місце, куди на зимівлю відлітають птахи, а також душі померлих. Вони називали це місце добре відомим українцям словом "вирій".

 

З Днем української вишиванки!

Вишиванка - поема життя,
Закодована  вічність в узорах.
Їй ніколи нема забуття...
 

   Традиційно в травні в Україні та світі святкують День вишиванки. Вишиванки сприймають як символ єднання, солідарності і підтримки. Українську вишивку називають «молитвою без слів», а сорочка вишиванка – є головним оберегом людини.

В бібліотеці до Дня вишиванки організовано фото-зону «Я люблю вишиванку»  та  відбувся перегляд відеофільму «Цікаві факти про українську вишиванку».

Вишиванка - оберіг
Про людину, якій щастить, або яка дивом урятувалась в останній момент від небезпеки, кажуть: “народився в сорочці”. Справді, слов’янські обереги на вишиванках — потужний захист на енергетичному рівні.
Якщо для пересічних українців усі ці зірочки, квітки та смужки є лише прикрасами, то етнографи розрізняють понад 120 знакових систем. Усі ці символи в українську вишиванку прийшли зі слов’янських та праслов’янських часів. 

Чому вишиванка вважається оберегом?
Біоенергетики пояснюють захисну силу вишитого одягу декількома факторами.
    По-перше, натуральні матеріали (льон, коноплі, вовна) мають позитивну енергетику  впливу на
біополе людини. А вишиванки виготовлялися виключно із натуральних тканин і вишивались вовняними, конопляними нитками.
   По-друге, процес творення вишиванки-оберегу мав чимало ритуалів. Ніколи одяг не сідали вишивати не умившись, не помивши рук. Не приступали до роботи без молитви, запалювання свічки, яка очищаючим полум’ям гармонізувала простір у хаті, налаштовувала думки вишивальниці на позитивний лад.
   По-третє, усі символи вишивки - оберега мають потужну захисну містичну силу. Що означають найпопулярніші і які це обереги сонця, розкажемо нижче.

Ритуали та традиції при вишивці вишиванки оберегу
Створити вишиванку як оберіг — справа складна. Сам процес має чимало тонкощів:

• вишитий оберіг має бути без вузликів;
• нитка у процесі роботи не має рватися, перекручуватися. Якщо нитка постійно плутається, то краще повністю розпустити візерунок, розпочати знову новим матеріалом;
•  вишиванка як оберіг завжди шиється з одного виду тканини. Варіанти, де льон поєднується із мереживом чи євросіткою, краще залишити для урочистих фотосесій;
• вишиваний оберіг хрестиком від хворих нервів або переляку виконується лляними нитками;
• обереги для матерів, вагітних, породіль шилися лише в жіночі дні;
• жіночу сорочку починали шити тільки у такі дні: середу, п'ятницю, суботу, і коли на небі повний місяць. Повня у цьому сенсі символізувала вагітне лоно, достаток, міцне жіноче здоров’я, родючість;
• якщо рідна людина впритул зіткнулась із вроком, злом, підступами людей, то нададуть сил та захистять обереги, вишиті чорною вовною;
• візерунки з авторської дівочої сорочки-оберегу не можна копіювати. Інакше талан і доля перейде до тієї, яка скопіювала візерунок;
• обереги чоловікам-воїнами вишивались лише в чоловічий день — четвер. А кінці ниток обов’язково зав’язувались вузликом, аби нечиста сила не могла причаїтися у візерунку.

Кому які слов’янські обереги на вишиванках потрібні

•   Вишитий одяг підбирали для кожного віку, соціального статусу, життєвої ситуації та стану здоров’я людини.
•   Наприклад, дітям, я яких прорізуються зубки, майстри радять вишити сорочки, прикрашені білочками. 
•    Жінкам, які мають гормональні проблеми зі здоров’ям і не можуть завагітніти, підійдуть знаки Лелі й Лади на вишиванці. Вже вагітні жінки та породіллі, аби захиститися від лихого ока, вдягають вишиванки,  оздоблені рожаницею або родовим деревом.
•    На захисті чоловічого здоров’я стоїть оберіг “Цвіт папороті”, яким прикрашають вишиті сорочки, туніки.

   Нерідко для захисту сімейного вогнища вишивальниці зупиняють вибір на Макоші.       Перебуваючи в будинку або квартирі, він сприятливо впливає як на саму рукодільницю, яка є берегинею вогнища, так і на всіх членів її сім'ї. Традиційно на вишиванках, рушниках Макош зображалась або зеленими нитками, або на зеленому тлі. Якщо ви категорично не полюбляєте цих кольорів, то хоча б із вивороту вишиванки зробіть стібок зеленого кольору, він також буде Макошю-оберегом.

Методичний день

 

Сьогодні бібліотекарі нашої громади  взяли участь в обласному  вебінарі «Вивчення          бібліотечного фонду як засіб поліпшення його складу та використання», що відбувся у рамках вебкоучингу «БібліоSTUDIЕS» на платформі Zoom.  Під час вебінару розглядалися наступні питання: методи вивчення складу фондів бібліотек, використання результатів вивчення для якісного поповнення, збереження бібліотечного фонду та ефективного задоволення інформаційних потреб користувачів.

      Вебінар провела спікер Олександра Аляпіна, завідуюча відділом обслуговування користувачів Миколаївської ОУНБ.

    Також сьогодні  Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека провела  онлайн - презентацію нового видання «Дочка  Сварога». З авторкою книги,  Галиною Лозко, доктором  філософських наук, етнологом -релігієзнавцем, публіцистом, членкинею Національної спілки письменників України, авторкою чисельних монографій, навчально - методичних посібників, програм, методичних рекомендацій, науково  - популярних видань та статей, відбулось цікаве живе спілкування. Мова йшла  про задум і роботу над книгою, про відродження віри предків, про нові дослідження календаря Коло Свароже.

      Книга «Дочка Сварога» - це збірка статей, які присвячені темі рідної віри та відродженню духовної традиції наших предків. У книзі автор представляє свої нові дослідження святкового календаря Коло Свароже та священної географії храмів і святинь Рідної віри українців. Також в статтях висвітлюється філософське осмислення богослів'я Сварога та Сварожичів. Книга буде корисна для всіх, хто цікавиться відродженням традиційної української культури та духовної спадщини наших предків.

    Дякуємо організаторам заходів та  письменниці Галині Лозко за корисну інформацію та цікаве спілкування.

Родина, рід, народ....

 

Родина, рід, народ –

Які слова святі.

Це – Україна, батько, мати,

Прадід твій і дід!

Усе, що є найкраще у дитини:

Її талант, культура, доброта —

Від тата й мами йде і від родини —

Незаперечна істина свята.

    Сьогодні, 15 травня, у світі відзначається Міжнародний день сім'ї. Це свято було засноване в 1993 році Генеральною Асамблеєю ООН через заклопотаність громадськості знеціненням інституту шлюбу, для вшанування та підтримки родинних цінностей, а також для пропагування здорових та гармонійних стосунків між батьками та дітьми, чоловіком та дружиною й іншими членами родини.

    

 Сім’я, як основний елемент суспільства, була і залишається берегинею людських цінностей культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!

    У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.

      З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

      В бібліотеці діє постійна книжкова виставка  «Бібліотека+сім’я», на якій представлено літературу з дитячої психології,  сімейної педагогіки, родинних стосунків, поради для всебічного розвитку дитини.

Ось кілька цікавих і смішних фактів про сім'ї:

·            Одружені чоловіки живуть довше, ніж холостяки. Вони також частіше займають вищі посади. Що ж до жінок, то заміжні, за статистикою, заробляють на 4-5% більше, ніж самотні.

·            У німецькій мові існує слово Drachenfutter, що буквально перекладається як "корм дракона". Цим терміном німецькі чоловіки називають подарунок своїй дружині, – коробку цукерок або букет квітів – який вони змушені підносити, провинившись у чомусь, наприклад, повертаючись пізно додому п'яними.

·            Звичай поцілунку молодят у кінці церемонії одруження прийшов до нас із Стародавнього Риму. Тоді він мав дещо інший сенс – весілля розглядалася як контракт, а поцілунок служив своєрідною печаткою, що скріплює договір.

·            Традиція носити обручки на безіменному пальці прийшла до нас від древніх єгиптян, у яких її перейняли греки і римляни. Уже середньовічні автори запропонували пояснення такому звичаю: нібито через безіменний палець проходить vena amoris (вена любові), що йде прямо до серця.

·            У середньовічній Європі, особливо в німецьких народів, суперечки нерідко вирішувалися судовим поєдинком – хто в ньому перемагав, того оголошували правим. Особливим різновидом таких дуелей були поєдинки між подружжям, які вирішували таким чином свої сімейні негаразди. Щоб зрівняти шанси, для чоловіків влаштовували обмеження: наприклад, один із законів наказував чоловікові в ході такого поєдинку знаходитися в неглибокій ямі і битися дерев'яною палицею, а дружина, озброєна камінням у бойовій "панчосі", могла переміщатися навколо нього вільно.

·            У початковому тексті Камасутри сексуальним практикам відводилася тільки п'ята частина. Усе інше було присвячено сім'ї та любові загалом. Ілюстрацій різних сексуальних поз також не було, вони з'явилися тільки в 16-17 століттях, коли Індією правили Великі Моголи.

Шановні друзі, зі святом вас!

Найголовніша людина для своїх дітей

                                     Зі святом!

      Нехай вся Україна пишається матерями, щоб вони завжди були поруч, а діти відчували їхню любов. Нехай кожна матуся відчуває це світле і прекрасне почуття, а діти завжди люблять і поважають!

   Мама - найважливіша людина в нашому житті, яка завжди підтримає і любитиме свою дитину. Щороку в середині травня українці відзначають День матері, щоб подякувати мамі за все та порадувати її теплим побажанням.

    У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні - цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.

   Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.

   Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це - свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама - найголовніша людина для своїх дітей.

    День Матері,це по суті, свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама - найголовніша людина для своїх дітей.

    Безумовно, День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

    Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

    В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

   Роль материнства зараз надзвичайна, оскільки в час війни, мільйони жінок рятували і рятують своїх дітей, виїжджаючи за кордон, вони героїчно народжують у підвалах, годують малюків у метро та сховищах та навчають своїх дітей під обстрілами.

Образ матері в мистецтві

 Тарас Григорович Шевченко «Катерина»

Даян Чемберлен. Книга "Омріяна донька".

    На що ви готові заради дитини? Героїня ціеї історії ладна здійснити подорож у часі, аби врятувати ще не народжену доньку, яка має серцеву ваду. Надворі 1970 рік, і лікарі не здатні допомогти їй вижити. Та родич із загадковим минулим пропонує перенестися в інший час і спробувати дати дівчинці шанс. Будь-яка помилка може вартувати життя. Але материнське серце вхопиться навіть за цей слабкий промінчик надії...

    Книжка присвячена мамам, які тільки-но розпочинають шлях свого материнства і усім мамам, які вже виховали своїх дітей і спостерігають за їхнім дорослим життям. Книжка заохотить кожну матір бути мудрою та постійно чинити своїм дітям добро: вчити, заохочувати, втішати, лікувати й надихати їх, наполегливо прищеплювати їм моральні цінності та щодня докладати зусиль до їхнього виховання.

 

 

   Перебувати у  гармонії зі світом корисно для кожної людини. А для жінки, яка має сім’ю, дітей -  такий стан є гарантією здоров’я фізичного та духовного всіх оточуючих та її самої.

   Відома психолог, педагог та блогер Анна Бикова продовжує серію популярних книжок про «ліниву маму» цінними порадами щодо мудрої поведінки відносно роздратувань, істерик, сварок, оцінок, порівнянь із іншими, відмов та інших негативних життєвих явищ, які стають причинами неспокою.

Костянтин Ломикін  «Рідна мати моя»

Микола Івасюк «Мати»

Ілюстрації сучасних українських митців, які зобразили увесь героїзм українських матерів

 

 

  

      В 2023 році День матері в Україні припадає на 14 травня.
     Цього дня обов'язково варто зайти до матусі  у гості з подарунком чи принаймні привітати по телефону.

Читаємо українське!

   Сучасна епоха диктує нам нові правила життя: на читання книг залишається дуже мало часу, і ще менше - на відвідування бібліотек. Але життя неможливе без літератури - художньої, навчальної, пізнавальної. Рано чи пізно душа зажадає «їжі для розуму». У такі моменти варто відвідати  бібліотеку. У нас представлені кращі видавництва України - книги різних літературних жанрів, які написано  українськими й зарубіжними авторами. Погодьтеся, тримати в руках друковану версію видання куди приємніше, аніж читати на екрані планшету чи смартфону. Бо сам процес читання друкованої літератури є своєрідним таїнством, улюбленим видом дозвілля для багатьох.

     З метою популяризації сучасної  української літератури працівники бібліотеки  підготували експрес-огляд  «Делікатеси» від сучасних українських письменників та видавництв».
  Про книжкові видавництва України, вам, друзі,  пропонуємо дізнатись,  переглянувши їх список на  сайтах: https://nashformat.ua/publishers, https://nashkiev.ua  та в нашій бібліотеці
    Видавництва України зібрали  найкращі українські книги. До  переліку увійшли і сучасні письменники, і класика української літератури, і романи для дорослих, і дитячі історії та оповідання.
  Сучасна українська література – яскрава, смілива, неоднозначна. Андрухович і Забужко, Жадан і Прохасько – ці прізвища звучать далеко за межами України, прославляючи нашу країну та її культуру на увесь світ.

Популярні  видавництва:
«А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Білка», «Видавництво Старого Лева», видавничий дім «Школа», «Віват», Клуб Сімейного Дозвілля, «Лабораторія», «Наш Формат», «Портал», «Фабула», «Човен» та ін.
Друзі, до вашої уваги  українські видавництва та книги українських письменників:

«Віват»

 «Амадока», Софія Андрухович

«Танго смерті», Юрій Винничук

«А-ба-ба-га-ла-ма-га»

Мальва Ланда (оновл. вид.)

                                         Юрій Винничук

ЗІРКА МЕНЗАТЮК

Книга «Відчайдушні вершники»

«Видавництво Старого Лева»

Я бачу, вас цікавить пітьма
ІЛЛАРІОН ПАВЛЮК

Одинадцять помідорів і один маленький
ЄВГЕНІЯ КУЗНЄЦОВА

                                         

На попіл ніхто не згорів!

 

Ніхто не забутий… На попіл ніхто не згорів!

Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть… 

 І доки є пам’ять в людей і серця в матерів,

Доти й сини, що спіткнулись об кулі, живуть. 

 Ніхто не забутий! На попіл ніхто не згорів!

Війна… Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України.    Минають роки, відлітаючи у вічність… Все далі і далі відходять від нас грізні і важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам’ять про тих, хто ціною власного життя захистив нашу країну від гітлерівської агресії. «Ніхто не забутий, і ніщо не забуте!..»Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. 

    Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 рр. Не щезне в пам’яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога. Не можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших.
   Цього року Україна вдруге відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії Росії. Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва рф. 
   В бібліотеці до Дня примирення та перемоги підготовлена виставка-діалог «Ніщо не забуте – ніхто не забутий».

Дру́га світова́ війна́ — глобальний збройний конфлікт, що тривав від 1 вересня 1939 до 2 вересня 1945 року.

У війні взяло участь понад 60 країн, зокрема всі великі держави, які утворили два протилежні військові табори: блок країн Осі та антигітлерівську коаліцію («союзники»). Безпосередню участь у бойових діях брали понад 100 мільйонів осіб. Супротивні держави кинули всі економічні, промислові та наукові можливості на потреби фронту, стираючи різницю між цивільними та військовими ресурсами. Загальні людські втрати коливаються між 50 й 80 мільйонами осіб, більшість із яких були мешканцями Радянського Союзу та Китаю. Друга світова війна відзначилася численними масовими вбивствами і злочинами проти людяності, насамперед Голокостом, стратегічними килимовими бомбардуваннями та єдиним в історії військовим застосуванням ядерної зброї.

У вогнище війни було втягнуто 67 держав, 80 % населення земної кулі. Друга Світова тривала довгих 6 років. Вона пронеслася над величезними територіями Європи, Азії й Африки, охопила простори всіх океанів.
Саме на території України вирішувалася доля Другої світової війни  в Європі. У період з 1941 р. до 1945 р. Україна направила до збройних сил 7 млн людей. 
100 тисяч українців боронили рідну землю від агресора в рядах Української Повстанської армії.
Кожен другий з них загинув. У роки війни в Україні загинув кожен шостий громадянин.

   Від 9 до 10 млн. українських людей загинули під час Другої Світової війни
  Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони- святиня нашої пам’яті .
  Загарбники нещадно грабували Україну. Мільйони юнаків і дівчат віком від 14 до 18 років було вивезено на примусові роботи до Німеччини. Для винищення населення на території України було влаштовано 150 концтаборів. Сотні тисяч людей вивезено до так званих «фабрик смерті» — концтаборів Освенціму, Майданека, Бухенвальду.

    22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 8 та 9 травня днями пам’яті і примирення.
   А з  2022 року День перемоги над нацизмом у Другій  світовій війні відзначатиметься 8 травня: Верховна Рада України прийняла законопроєкт 03.05.2022 року №7297. Нам пропонують перенести вихідний день з 9 на 8 травня і саме в цей день вшановувати пам’ять полеглих і відзначати  День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
 

    Сьогодні ми віддаємо данину пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої Світової війни, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо.Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто загинув на полях битв і в таборах смерті, в містах і селах. Всі ми в неоплатному боргу перед полеглими у справедливій боротьбі за свободу і гідність людини. Віддаємо данину глибокої поваги ветеранам Другої світової війни».

   З кожним роком реальних свідків та учасників Другої світової війни стає все менше. Настане день, коли вони підуть від нас у вічність і дуже важливо не забувати до чого призводить війна, гординя і неповага один до одного, безглузда ідеологічна конфронтація та зрада елементарним людським цінностям.

І ми бачимо, що всі ті жахи, повторюються останнім часом між колись братніми народами.

 Інтернет джерело