День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу

 

  В Україні щорічно 18 травня відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Відповідну Постанову Верховна Рада прийняла у 2015 році. 

     Цього дня ми згадуємо понад 200 000 кримських татар, яких примусово вивезли з Криму в 1944 році. Для багатьох із них заслання обернулося поневірянням, голодом і врешті - решт смертю.

   

   Відвідувачі бібліотеки долучилися до вшанування пам'яті жертв геноциду: переглянули і обговорили відеоролик про депортацію кримських татар та   історико - драматичну стрічку «Чужа молитва» про життя кримських татар у період Другої Світової війни. Режисер фільму - Ахтем Сеітаблаєв

А я іду по світу в вишиванці...

 Встає над світом щире сонце вранці

І землю гріє променем ясним.

А я іду по світу в вишиванці.

Я — українець! І горджуся цим.

В нас обереги вишивають здавна.

Така традиція в народі прижилась.

                             Вона прадавня, вічна й дуже славна.

В культурі й до сьогодні збереглась.

Ані вікам, ні моді не здолати...

Вона в людському серці і в душі.

У ній любові, мрій, надій багато

І ти традиції забути не спіши.

  Сьогодні ми відмічаємо День вишиванки. Це свято, присвячене збереженню традицій українського національного одягу. Для українців вишванка – справжня національна святиня, що символізує красу, силу, щасливу долю та родинну пам’ять. У цей день кожен охочий долучаєься до свята, одягнувши вишиванку.

Цього дня на всіх українців чекає загальнонаціональний флешмоб — Одягни вишиванку. Неважливо, куди ти йдеш — на роботу, прогулянку, відпустку чи просто у крамницю. Дістань із шафи свою вишиванку і продемонструй єднання з іншими українцями.

Працівники  нашої бібліотеки також долучилася до флешмобу.

З Днем сім'ї!

     День сім'ї - одне з найзворушливіших свят. Довгий час день сім'ї Україна відзначала 8 липня, але цього року дата святкування змінилася.

28 липня 2023 року указом президента України №455/2023замість Дня сім'ї 8 липня був встановлений День сім'ї 15 травня - тобто, в один день із Міжнародним днем сім'ї, заснованим ООН 1993 року.

   Сім'я - найдорожче, що є в житті. Особливо її цінність відчуваєш зараз, у нелегкий воєнний час. 

      З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона -
джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

     Головне завдання цього дня - приділити увагу дорогим серцю людям. Влаштуйте у свято сімейний

обід або вечерю, вирушайте разом на пікнік, згадайте всі разом своє генеалогічне дерево. А якщо немає можливості зустрітися з рідними, то постарайтеся зателефонувати їм і сказати "Люблю" і "Спасибі" за все світле і хороше, що вони подарували нам.

    Наша бібліотека запрошує приєднатися до святкування Дня сім’ї (День родини) та ознайомитися з нашою книжковою виставкою «Читаємо всією родиною», адже бібліотека – це частинка великої читаючої родини.

Святкуємо День Матері

 Сьогодні, 12 травня, ми святкуємо День Матері.
 День Матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

   Образ матері в культурі українського народу є найбільш яскравим і поетичним. Він відображений у народній творчості, молитвах, піснях, віршах, прозових творах тощо. Образ Матері в українській культурі тривимірний і триєдиний: насамперед це рідна ненька, яку треба шанувати і берегти; другий вимір – батьківщина-мати, яку треба  цінувати й охо роняти; третій – Матір Божа, яка сама є покровителькою українців. 

  Жінка, як символ самого Життя, була об’єктом поклоніння в українців ще з часів Трипільської культури. Про це свідчать наукові роботи, побудовні на основі археологічних знахідок, зокрема Б. Михайлова. Oбраз жінки трипільці пов'язували з  культом плодючості, праматері всього живого, наділеної магічними властивостями. Найвиразніший її образ представлено на кам'яномогильських петрогліфах у печерах «Чаклуна» і «Кози», де жіночі обриси розміщені поблизу тварин і «хижки».

  Архетип матері зафіксований у словах: матінко рідна, пані-матко, ненька; образних виразах: мама світла, наче в небі сонце; мамин усміх – сонечко з неба; руки мами – крила лебедині; прислів’ях: «При сонечку – тепло, при матінці – добро», «Одна мати вірна порада», «Нема того краму, щоб купити маму», «Нема у світі цвіту цвітішого від маківочки, нема ж і роду ріднішого від матіночки»; народних казках «Матері свої діти найкращі», «Мати й мачуха». Читаючи дітям дошкільного віку українські народні казки, розповідаючи їм про працю людей на землі, ми часто використовуємо словосполучення «земля - матінка», «матінка - природа»,  «Батьківщина-мати».

   Значний вплив на формування шанобливого ставлення до матері здійснює українська  художня література. Образ жінки-матері представлений у творах Т.Шевченка «Катерина», «Наймичка», «Сова», «Марія», де вона зображена як безталанна жінкa-страдниця. Для Т. Шевченка жінка-матір - це уособлення і Пречистої Діви Марії, і матері-України. У його творах вона постає простою, доброю, гарно вихованою, красивою, з мужнім характером. Мати кориться своїй долі і палко бажає щастя своїй дитині. 
  У творчості І.Франка образ матері передається через образ природи. Він персоніфікований через передачу динаміки та краси, що спричинена весняним оживленням (цикл «Веснянки», збірка «Sеmреr tіrо», «Із літ моєї молодості», «Із днів журби»). Разом із красою і динамічністю І. Франко у філософію образу природи-матері вкладає спокій, здатність лікувати душу і загоювати рани.

  Широко відомі в Україні твори Андрія Малишка про матір — «Пісня про рушник», «Не стій, мати, коло хати».  В них передані образи жінки-трудівниці, що вболіває за долю дитини. У поезії Бориса Олійника Мати постає як зразок всього доброго й чесного у житті («Пісня про матір», «Сива ластівка», «Мати сіяла сон», «Наша мати – сивая горлиця»).

   В образотворчому мистецтві України тема матері також є однією з основних. Вона представлена в роботах відомого живописця Миколи Івасюка («Мати», 1908), Олекси  Новаківського («Жінкa з дівчинкою», «Жінкa з дитиною», 1912), «Молодa матір з дітьми» (1930-ті роки), десятках олійних етюдів й ескізів до творів «Мадонна» та «Матір Милосердя». Йосип Бокшай (1891–1975) і дав йому назву «Материнство» (1942). На малюнку зображено матір з хлопчиком над головами яких ледь-ледь помітні білі лінії ореолу. Цей твір знаходиться у Івано-Франківському художньому музеї. Відомий своєю ліногравюрою «Материнство» (1950) Олекса Шатківський, а Григорій Боня картиною «Мати-земля» (1960), Софія Караффу-Корбут гравюрою «Едельвейс» (1970), Вітольд Манастирський картиною «Щаслива мати» (1974), Михайло Мороз твором «Материнство»

   Свій вклад у розвиток образу матері внесли театральне мистецтво, і мистецтво кіно, змальовуючи його в усій повноті та різноплановості: «Вовк і семеро козенят», «Мама», «Дванадцять місяців», «Дюймовочка»та інші
    Шановні наші користувачі, цінуйте своїх мам і бабусь. Ніколи не забувайте, що ви діти й онуки допоки живі ваші матусі й бабусі, щастя й злагоди вашим родинам.  Привітайте своїх матусь і бабусь. Подаруйте їм свою любов.
 

Джерело:
Інтернет ресурси

День Європи

 Усвідомлюючи європейську ідентичність Українського народу, з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру, безпеки й стабільності на Європейському континенті, засвідчуючи відданість ідеалам та цінностям демократії, підтримуючи ініціативи молодіжних та інших громадських об’єднань 8 травня 2023 року був пидписаний Указ Презедента Укаїни №266/2023, в якому День Європи в Україні, тепер відзначається щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу. Указ Президента України від 19 квітня 2003 року № 339/2003 «Про День Європи», згідно з яким свято відначалось в третю суботу травня, втратив чинність.

   У бібліотеці організовано виставку – діалог  «Що я знаю про Європу?», де можна ознайомитись з історією, культурою, національними традиціями, пам’ятками історії та культури країн ЄС. 

 З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначався День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.

    Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана.9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.

  Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи».

   У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

До речі. У 1887 році в Закарпатті (яке тоді перебувало у складі Австро-Угорщини) у Верхнетісянській улоговині на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи.

Координати цього географічного центру Європи: 47 ° 563" північної широти і 24 ° 1130" східної довготи.

Джерело:

Інтернет ресурси

Ніхто не забутий, і ніщо не забуте!

 

    Минають роки, відлітаючи у вічність... Все далі і далі відходять від нас грізні і важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам’ять про тих, хто ціною власного життя захистив нашу країну від гітлерівської агресії. «Ніхто не забутий, і ніщо не забуте!..»
  Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога. Не можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших.

    Минулого року Верховна Рада України Законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановила 8 травня як День пам’яті та перемоги – єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні.
    Сьогодні по всій Україні вкриваються весняними квітами і величні пам’ятники, і скромні обеліски. Це означає, що пам'ять народна жива, що подвиг загиблих – незабутній.
     Минають роки і віддаляють нас від воєнних буремних літ. Для історії – це небагато, а для людини ціле життя. Люди самі творять історію. То ж тим, хто поліг у пеклі боїв, тим , хто кров’ю своєю скропив землю, тим, хто пройшов крізь бої, голод  і холод, тим, хто все ж таки вижив у тій смертельній війні, всім мертвим і живим присвячується виставка - пам'ять «Перемога в серці кожного живе»і краєзнавча година пам'яті «А завтра була війна»

Цього року Україна втретє відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії Росії. Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва РФ. Нині, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором.

   Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. 

Ми вітаємо всіх зі святом великої Перемоги!

Живіть здорові в щасті і в теплі!

Бажаєм всім любові, щастя, миру

На нашій рідній і святій землі!

 

З Великоднем!

Весна – це сонця перемога!
У Великодній світлий час
Ми наближаємось до Бога,
Бог наближається до нас!    

   Великдень – це одне з найбільших свят християн. Святкується в Україні ще з Х століття навесні й пов’язане з воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день, або Великдень. 

    Це світле і добре свято несе з собою віру, надію і любов. В даний час Пасха займає дуже важливе місце в житті багатьох людей. Всі ми чекаємо цей день з великими  надіями та сподіваннями, що нарешті настане мир і спокій на нашій рідній землі.

  

     

    Українці, відроджують та свято бережуть свої національні традиції, уявлення про весняне  пробудження, про невмирущість вічно живого духу нашого народу.

   До Великодних свят  працівники бібліотеки разом з членами гуртка «Джерельце» підготували виставку –інсталяцію "Великдень іде – свято в душі несе!"

   Шановні наші друзі, щиро вітаємо вас із наступаючим світлим  святом Воскресінням Хрестовим. І хай світлий Великдень принесе у ваш дім добробут і радість. Нехай Господь збереже вас і вашу родину. Добра вам і щастя.