День Хрещення Русі

   День Хре́щення Ки́ївської Русі́ — Украї́ни — державна пам'ятна дата в Україні на честь Хрещення Русі, що відзначається щорічно 28 липня — у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира.

  Державне свято встановлене в Україні в рамках святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка від 25 липня 2008 року № 668/2008 «Про День хрещення Київської Русі-України». 

    З метою ознайомлення з визначною подією в історії нашої держави – 1033-річчям Хрещення Київської Русі в  бібліотеці проведено годину духовності «Хрещення Русі Володимиром Святим» та розгорнуто книжкову виставку  «Святині мого народу»,  де представлені книги  про подію, яка відбулася у 988 році на берегах Дніпра, біля стін Києва, про східнослов’янську православну цивілізацію, яка народилася в момент хрещення нашого народу князем Володимиром та про Київ, який    є містом – основоположником  історичної, культурної і духовної епохи в житті всіх слов’янських народів, центром християнства і духовного збагачення.

Як хрестили Київську Русь

        Князь Володимир Святославович до 30 років був язичником. Під час свого правління він зрозумів, що релігія з багатобожжям вичерпала себе. Тому Володимир прийняв християнство з Візантії, адже Візантія була найрозвиненішою і найсильнішою країною континенту. Прийняття християнства на Русі сприяло б розвитку країни і зміцненню зв'язку з європейськими країнами.

       Згідно "Повісті временних літ", до хрещення князя Володимира відбувалося "випробування вір". Він прийняв у себе посланців від ісламу, юдаїзму і християнства. Саме остання релігія найбільше припала йому до вподоби.

      Існує багато версій щодо часу і місця хрещення князя. Літопис говорить про 988 рік. А ось щодо місця, то найбільша суперечка існує чи в Херсонесі, чи в Києві. Після свого хрещення Володимир наказав киянам хреститися, а поганських ідолів скинути у Дніпро. Якщо хрещення киян відбулося більш-менш без насильства, то в інших удільних князівствах, як згадує літопис, княжі воєводи хрестили мечем і вогнем.

   У момент першого Хрещення нашого народу князем Володимиром, народилася східнослов'янська православна цивілізація. І саме Київ став містом-основоположником історичної, культурної, моральної й духовної епохи в житті  всіх слов'янських народів, центром християнства, центром духовного збагачення.
За наказом князя збудували чимало храмів, зокрема Десятинну церкву в Києві.

   Різноманітні джерела говорять про хрещення Київського князя Аскольда у 860 р. під час походу на Константинополь. Є припущення, що тоді ж князь намагався хрестити і киян, навіть привіз єпископів для створення церковної структури. Проте 882 р. його вбили, а релігійна реформа провалилася через сильний спротив язичників.

   Проте християнські спільноти в Києві залишилися, про що свідчить договір Русі з Константинополем, укладений при князю Ігорю в 941 р. Х ст.

     І вже нове піднесення християнства на Русі розпочалося при святій княгині Ользі, яка також рівноапостольною.

    Натомість на західноукраїнських землях християнство поширилося у ІХ-Х ст. з Моравії, де Церкву заснували рівноапостольні свв. Мефодій і Кирило.

Тому хрещення Русі князем Володимиром було продовженням тривалого процесу християнізації Київської Русі.

     Згідно з «Повістю минулих літ», 988 року Київський князь Володимир Святославич під час Хрещення народу  промовив таку молитву: Боже великий, що сотворив небо і землю! Поглянь на новії люди свої! Дай же їм, Господи, узнати Тебе, істинного Бога, як ото узнали землі християнськії, і утверди в них віру правдиву і незмінную. А мені поможи, Господи, проти врага-диявола, щоб, надіючись на Тебе і на твою силу, одолів я підступи його!

 Джерело:
Інтернетресурси

Гості бібліотеки

 

 До Коблівської бібліотеки у рамках міжрегіонального інформаційного туру завітала віце - президент національної туристичної організації України  Тетяна Олександрівна Чичкалюк з презентацією книги «Томас Кобле», яка присвячена  260 - річчю від дня народження Хоми Олександровича Кобле

Зі сторінки – на екран

     Незважаючи на розпал літа та спеку, наші любителі читання не розлучаються з книгою та бібліотекою. Адже знають, що у бібліотеці можна не лише вибрати щось цікаве для читання, а  з користю провести своє дозвілля.

  В закладі працював  бібліотечний кінозал. Бібліотекарі  розповіли про культові стрічки українських режисерів, зокрема: «Іван Сила» (режисер Віктор Андрієнко, 2013)  за книгою Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу», «Тигролови», реж. Ростислав Синько (1994) за однойменним твором Івана Багряного, «Енеїда», реж. Володимир Дахно (1991) за мотивами однойменної поеми Івана Котляревського — пародії на «Енеїду» Вергілія, «Лісова пісня. Мавка», реж. Юрій Іллєнко (1981) за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».
     Також з користувачами переглянули і обговорили уривки з цих фільмів.
   Бібліотекарі  презентували видання з книжкової виставки, які є у фонді бібліотеки, за якими створено кінострічки.
   Книга, прочитана після перегляду фільму, це нові історії, сюжети, про які навіть не згадувалось в екранізації. це зовсім інші відчуття.
   Отож, читаймо та переглядаймо фільми. Бо  фільми допомагають краще уявити образ героїв та запам'ятати головну ідею, що особливо корисно для тих осіб, які сприймають інформацію через зорові образи .

   

Джерело:
Інтернетресурси

Вітаємо з Днем народження !

 Вітаємо з Днем народження  Світлану Аркадіївну Талоху - секретаря  Коблівської сільської ради!

Шановна Світлана Аркадіївна!

Від щирого серця бажаємо Вам міцного здоров’я, подальшої активності, благополуччя і радості. Хай кожен новий день Вашого життя приносить Вам лише добро, доля буде щедрою на успіх, а тепло та підтримка близьких зігрівають Вашу душу! Нехай завжди й у всьому Вас супроводжують удача, супутниками життя будуть непохитна воля та оптимізм. А ще, бажаємо Вам сили духу, відмінного здоров’я та невичерпної спраги життя. Бажаємо, щоб не тільки в цей день для Вас все неможливе здійснювалося, а задумане ставало ближче до реальності.

Ой на Івана, ой на Купала

    7 липня, тобто сьогодні,  відзначається  свято Івана Купала. Це традиційне східнослов'янське свято, яке присвячене літньому сонцестоянню .Хоч Івана Купала має язичницьке коріння воно збігатися з християнським святом Різдва Івана Предтечі і його сучасна назва походить від церковного імені Івана Хрестителя.
     Існує безліч ритуалів для святкування Іванова дня. В одних регіонах наші пращури купалися у відкритих водоймах, в інших - навпаки - побоювалися гніву Водяного. Але всі слов'яни в цей день стрибали через багаття, тримаючись за руки, і водили навколо них хороводи. Вірили, що купальське багаття очищає.
  Історія свята дуже неоднозначна та суперечна і тому пропонуємо вашій увазі цікаві факти про Івана Купала. 

  До цього свята в бібліотеці оформлена виставка - інсталяція «Ой на Івана, ой на Купала». Література, яка  представлена на виставці, знайомить користувачів з культурою побуту українського народу, з історією виникнення свята Івана Купала, пов’язаними з цим днем обрядами, звичаями, повір’ями, прикметами та традиціями святкування.

1. В Україні, під час археологічних розкопок, виявлено свідчення святкувань Івана Купала, яким понад три тисячі років.
2. Свято Івана Купала має дуже багато інших назв. В Україні в деяких областях його також називають Купайла або Сонцекрес, за часів Київської Русі свято називали Крес, а в Білорусії його називають Купалле або Іван Відьмацький.

3. Згідно зі слов'янськими традиціями головними персонажами свята були Купало — покровитель кохання та продовження роду та Мара (Марина або Марена) — божество, яке символізує зиму і приносить недуги та голод.
4. Традиційно молоді дівчата та хлопці робили з гілок, квітів та зелені опудала головних персонажів свята і Марену спалювали або топили у воді. Це символізувало перемогу добра над злом.

5. Одним з основних атрибутів свята є величезне багаття, яке в західнослов'янських народів називалось «соботка». Мабуть, тому в Польщі свято Івана Купала в простонароді також називають Соботки (пол. Sobótki).

6. Хмиз та різноманітний непотріб для купальського вогнища збирали всім селом, а відмова в наданні матеріалів для багаття гостро засуджувалась односельцями та навіть вважалась гріхом.

7. В Україні на свято Івана Купала спалювали старі та поламані знаряддя праці, що, за повір'ями берегло від злих духів та відьом.
8. Цікавим фактом є також те, що купальське вогнище розпалювали «живим полум'ям», яке добували тертям. Багаття розпалювали після заходу сонця і дивились, щоб воно не згасло до світанку.

9. В Україні купальське багаття розпалював старший член громади, а в середньовічній Франції це робив священик. В Словенії вогнище мали право запалювати лише жінки, а білоруси для цього вибирали вповноваженого мущину — Купаліша.

10. До купальського багаття були зобов'язані прийти всі жінки, а тих, які цього не робили могли звинуватити у відьмацтві.

11. В Україні та Білорусі існує традиція на Купайла стрибати через вогнище. Молодь, а особливо закохані хлопці та дівчата, взявшись за руки парами перестрибують через багаття і за повір'ями, якщо їх руки не розійдуться, на них в майбутньому чекає міцний та щасливий шлюб.

12. Вважалось, що залишки купальського багаття мали магічну силу і могли покращити врожай та вберегти від злих сил. Вугілля та попіл зі святкового вогнища закопували в полі, а також приносили додому та в печі розводили нове багаття.

13. В українській міфології цілющі трави вирощували мавки, які знали всі їхні лікувальні властивості, а на свято Купайла будь-яка цілюща трава ставала значно сильнішою.

14. За старослов'янським повір'ям в купальську ніч оживає всяка нечисть і потрібно остерігатися витівок домовиків, водяників, лісовиків та русалок.

15. На Івана Купала дівчата збирали полин, оскільки вважали, що його бояться відьми та русалки. Полин носили на поясі, вплітали у вінки, встромляли у вікна будинків і воріт, щоб перегородити шлях відьмам.

16. Вважалось що на Івана Купала навіть кропива отримує магічну силу. На Полтавщині перед купанням в річці її кидали у воду, щоб захиститись від русалок.
17. Ще одним дуже важливим символом свята є вінки, які дівчата заздалегідь плели з різноманітних трав та прикрашали кольоровими стрічками. На Купайла дівчата пускали вінки на воду, якщо вінок пливе добре то дівчина скоро вийде заміж, а якщо крутиться на місці чи тоне, — то ще дівуватиме.
18. Також, за повір'ям, куди попливе вінок — з тієї сторони варто чекати «судженого». Купальські розваги супроводжувались піснями, в яких оспівувались дівочі мрії про заміжжя, оскільки восени традиційно наставала пора весіль.
19. Вважалось що вінки також наділені цілющою силою, а зілля, з якого їх зроблено може вилікувати від різноманітних хвороб. У вінки часто вплітали троянду, базилік, барвінок, ожину та папороть.

20. У слов'ян існувало повір'я, згідно з яким тільки один раз в році, в ніч на Івана Купала цвіте папороть. Міфічна квітка нібито дає тому, хто її зірвав можливість бачити всі скарби, ставати невидимим та навіть розуміти мову тварин.

Продаж земель сільськогосподарського призначення

   В епоху суспільства знань, коли головною цінністю стає не інформація, а знання, важливе значення набуває діяльність бібліотеки з організації заходів неформальної освіти.

    Нещодавно  в бібліотеці відбулась бесіда – консультація для членів Університету ІІІ віку  «Продаж земель сільськогосподарського призначення (ринок землі)». Бібліотекарі  надали інформацію: які саме землі відносяться до земель сільськогосподарського призначення,  хто і скільки землі зможе продати і купити на ринку, що для цього потрібно, як тут торгуватись, чи буде це вигідно та де на цьому ринку місце для шахраїв, кому можна продати і коли, яка ціна за 1 га, які документи потрібні і куди з ними іти.