До Дня визволення
с.Коблеве
Весна 44-го. Весна, коли нашу Березанщину
було визволено від чужоземних загарбників. Ми про неї пам’ятаємо. Про неї і про
тих, хто приніс визволення.
...Визволителі. І сьогодні вони найдорожчі, найшанованіші для нас люди. Їхній подвиг надихає нас на нові звершення, вчить долати будь-які труднощі.
Рання весна тоді вже проклюнулась зеленими травами. Радість і гордість повнили серця людей - розпочалося звільнення Березанщини від фашистської нечисті.
...Визволителі. І сьогодні вони найдорожчі, найшанованіші для нас люди. Їхній подвиг надихає нас на нові звершення, вчить долати будь-які труднощі.
Рання весна тоді вже проклюнулась зеленими травами. Радість і гордість повнили серця людей - розпочалося звільнення Березанщини від фашистської нечисті.
У
березні-квітні 1944 р. на території району у складі 3-го Українського билися війська 5-ї
ударної армії генерал-полковника В.Д.Цветаєва. Армія, після визволення
Миколаєва, повела наступ на Одесу уздовж
узбережжя Чорного моря,тобто по землях Березанського району. Тут билися
прославлені 416- Таганрозька,
86-а і 108-а гвардійські Миколаївські і 109-а гвардійська Бериславська стрілецькі дивізії.
29 березня частини 416-ї стрілецької дивізії
визволили райцентр Березанка. На наступний день, 30 березня, - села Червону
Україну і Нечаяне. 1 квітня дивізія вийшла до Тилигульского лиману біля с. Анатолівка
і форсувала його. 248-ма стрілецька дивізія 5-ї ударної армії 30 березня
звільнила х.Вольний (Березанка) і с.Красне, а гвардійці 109-ї Бериславської
і 86-ї Миколаївської дивізій – села Коблеве і Федорівку. У
цей же день частини 244-ї стрілецької
дивізії очистили від ворогів Богданівку, Комісарівку.
Бої на Тилігульському лимані придбали завзятий
характер. Противник, підтягнувши резерви, використовував природні перешкоди як черговий рубіж оборони з сильно розгорнутою
системою вогню. Особливо важко довелося 109-й
і 86-й гвардійським стрілецьким дивізіям,
якими командували І.В. Балдинов та В.П. Соколовський.
Після звільнення сіл Федорівка та
Коблеве 1 квітня два полки 109-ї
гвардійської стрілецької дивізії почали форсування лиману вбрід. Фашисти
укріпились на західному березі лиману і тримали дамбу під пересіченим вогнем.
Однак після опівночі німці відновили контратаки. До ранку вони підтягнули
15-ту румунську піхотну дивізію, і атаки посилилися. Бездоріжжя не давало
можливості нашим воїнам підтягти артилерію, а відбиватися автоматами,
перебуваючи в крижаній воді, було неможливо. Після тяжких боїв наші частини
були змушені повернутися до Коблеве.
Початок квітня, а вода в лимані ще вкрита
кригою. Мокрий сніг, сильний північно-східний вітер. Жителі села надавали
посильну допомогу: вночі приносили, привозили все, що могло триматися на воді.
За добу були викопані окопи, траншеї, землянки.
Ввечері, 3 квітня почалася сильна буря.
10-бальний вітер розгойдав поверхню лиману. Дув сильний північний вітер, йшов
мокрий сніг, часом вирувала справжня завірюха. Навіть на березі тіло коченіло від холоду. I
ось в таку негоду командування дивізії
віддає наказ: форсувати трикілометровий лиман вбрід. Це було тяжко
зробити і в літню погоду, а в холодний час - було справді героїчним подвигом.
Льодяна вода часом доходила бійцям до плечей, але вони йшли, несучи зброю над
головою. До вечора за допомогою армійської артилерії форсування лиману
відновилося. Тепер убрід йшли і гвардійці 86-ї стрілецької дивізії. Зброя,
боєприпаси, промоклі шинелі на плечах і - вогонь з усіх видів зброї з
протилежного берега. Вони падали, гинули, але йшли вперед і до настання сутінок вийшли до с.Кошари.
До 2 години 3 квітня вони захопили плацдарм і
протягом дня не лише утримали, але і розширили його. У боях за Тилігульський лиман
109-а гвардійська дивізія втратила 124 людини .
Славною сторінкою форсування Тилігульського
лиману завершились бої на Миколаївщині 4 квітня 1944 року, на 1018 день війни,
береги лиману були повністю очищені від ворога.
Війна закінчилась.. Похмура ніч окупації змінилась світлом радості і надії. Виросли
нові покоління людей, які мирно живуть, пам’ятаючи, якою дорогою ціною далось
майбутнє.
Джерело:
За матеріалами районного
краєзнавчого музею
та розповідями очевидців
Немає коментарів:
Дописати коментар