Автор: Ольга Марінчу-Бовшовець
Плач в сім’ї, немає їсти,
Вже давно
жнива пройшли.
В муках
помирають діти,
Гризуть голі качани.
Он, з
кори натерла тирси
Стара
мати, лиш двадцять шість,
Все пече
коржі із листя –
Змучена
малеча з’їсть.
Чим же їх вже годувати?
Що покласти на столи?
Адже справно працювали
І жнива давно пройшли.
Кропива в оладках й каші,
Стебла трухлі та стручки,
Лапи, нутрощі котячі –
Розбухають животи.
Де ж зароблене зернятко?
Працювати тяжко в полі.
Хоч би борошна горнятко,
Не сварили б люто долю…
…Темна хата і пуста.
Завітала все ж у гості
Смерть жорстока в чорнім вся –
Посікла сім’ю зі злості.
Немає коментарів:
Дописати коментар