Історія свята

 

Багато людей у всьому світі святкують Новий рік у ніч з 31 грудня на 1 січня. Проте так було не завжди.

Історія свята

 У більшості давніх народів святкування Нового року збігалося з початком відродження природи й відбувалося зазвичай до березня.

Усі язичницькі народи ознаменовували його службовими обрядами богам урочистими приношеннями, а також забавами. Давні єгиптяни відзначали початок нового року святом відродження Осіріса. У давній Греції народ і жерці, надягнувши на себе маски, влаштовували на вулицях ходу з піснями й танцями. Жінки на про́ханих вечорах ворожили.

В Україні саме у січні найбільше релігійних свят. Це пов'язано із новорічними обрядами і з тим, що взимку люди менше працювали коло землі.

   Як і у більшості давніх народів, початок Нового року в давній Русі асоціювали з початком весняного відродження природи. Найімовірніше, Новий рік святкували з появою нового Місяця в перші весняні дні, найближчі до весняного рівнодення. При цьому рік міг мати як 12, так і 13 місяців. Свято отримало назву «Нове літо».

З насильницьким впровадженням християнства у древній Русі запровадили Юліанський календар, а святкування Нового року встановили на 1 березня, що, за переказами, відповідало даті створення світу. 

На українських землях використовували календар, що мав 13 місяців, які збігалися з місячними фазами, а його рік починався 1 березня. Згодом Новий рік перенесли на 1 вересня відповідно до ухвали Візантійської церкви, а літочислення вели від Створення світу.

Новий час

  У 1582 році папа Григорій XIII увів нову календарну систему, яку назвали григоріанською або «новим стилем». Православна церква на Константинопольському соборі 1583 року, визнавши неточність юліанського календаря, все ж не побажала переходити на григоріанський через те, що за новим стилем християнський Великдень іноді збігається з юдейським песахом або настає раніше, що заборонено «Апостольськими правилами». Водночас протестантські країни перейшли на григоріанський календар лише у 18 ст., отож тривалий час Новий Рік у православних і протестантських країнах наставав на 11 днів пізніше від католицького.

  Раніше Новий рік у наших пращурів розпочинався 1 вересня.

  На терени Київської Русі традицію святкування Нового року 1 січня приніс цар Петро І 1700 року, запозичивши її в Голландії та інших країн Західної Європи.

20 (30) грудня 1699 року (на той час 20 грудня 7208 року) за указом царя Петра I Новий рік у Російській Імперії святкують, за прикладом усіх християнських народів, 1 січня, причому як і раніше — за юліанським календарем. Тим самим Петро І відкинув 5508 років слов’янського літочислення. 

XX століття

   У 1918 році декретом Раднаркому «…з метою встановлення однакового майже з усіма культурними народами обчислення часу…» ухвалено перехід на Григоріанський календар і Новий Рік знову почав збігатися з європейським. Натомість Російська, а також Сербська та Єрусалимська православні церкви не побажали переходити на новий стиль, через що всі нерухомі церковні свята, а також Новий рік святкують за старим стилем. Отже, утворилося таке рідкісне історично-культурне явище, як Старий Новий рік. Як додаткове свято, старий Новий рік і понині святкують в Україні, рф, Білорусі, Сербії, Чорногорії та окремих районах Швейцарії.

В сучасній Україні

  В українців протягом тривалого часу традиційним святковим символом Нового року вважалася, як не дивно, не зелена ялинка, а «дідух». Він виготовлявся з першого стисненого в цьому році снопа. Окремо соломою обплітали декілька десятків пучків, робивши пишний сніп, який повинен був мати широку основу, щоб «дідух» міг стояти. Виріб потім прикрашали різнокольоровими стрічками, паперовими чи сухими квітами. У будинку прикрашений «дідух» ставили напередодні Різдва. Свою обрядову роль він виконував протягом усіх різдвяних свят і символізував зв’язок з родом, і предками.

   Зараз Новий рік в Україні зустрічають в ніч з 31 грудня на 1 січня. Традиційно накривають святковий стіл з безліччю страв.

  Не можна уявити новорічну ніч без вибухів салюту, без шампанського, олів’є і мандарин. А ще важливим атрибутом є святково прикрашена ялинка. 

Аромат сосни або ялинки – теж незмінна частина Нового року практично в кожному будинку.
 

 Джерело:
https://uk.wikipedia.org/wik
https://kievpereklad.com.ua/