Великий День

   Свято Великдень 2022 відзначають 24 квітня. В Україні завжди шанобливо ставилися до Воскресіння Христового, тому знати православні традиції Пасхи має кожен з нас.

  Великдень – одне з найурочистіших християнських свят року. Воно пов'язане не лише з Воскресінням Ісуса, а й з воскресінням всієї природи, її життєдайної сили та енергії. У 2022 році православні християни святкують Пасху 24 квітня.

Історія і походження свята Великдень

На теренах України святкувати Великдень як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття – із запровадженням християнства. Це свято збігалося в часі із весняним рівноденням і теж символізувало відродження життя і надій. З роками Великдень став частиною нашої культури, замінивши давні звичаї та адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.

  Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці і Воскресіння супроводжувалося великим землетрусом – янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з'явився янгол і сповістив про Воскресіння Господнє.

Походження назви
Великдень
Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва "Великдень" ("Великий День") з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства.

  Легенда говорить, що "Великдень називається так тому, що у той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, аби був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа – дні поменшали. Тепер лише царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…".

    У західно-слов'янських мовах назва свята перекладається як "Великаніч":  чеською Velikonoce, а польскою – Wielkanoc. У болгарській подібно до української назви – Великден, а споріднені болгарам македонці називають це свято Велигден.

Пасха

   У Старому Заповіті Пехас – це святкування на честь виходу ізраїльського народу з єгипетської неволі, перехід з рабства у вільне життя на дарованій Всевишнім землі. Ця назва свята дійшла і до нас, проте набула іншого правопису та особливого сенсу. Ісус Христос через добровільну смерть звершив перехід для всього людства і кожної людини зокрема з рабства гріха, зла до вічного життя, любові та добра.

Православні традиції

   Великодня субота – останній день підготовки до Христового Воскресіння та остання можливість посповідатися та причаститися, оскільки без цього неможливе духовне очищення. Уже в суботу ввечері розпочинається Великодня служба, що триває усю ніч.

Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священник сповіщає "Христос воскрес!", а у відповідь чує "Воістину воскрес!". Опісля служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починає освячення обрядових пасхальних страв: пасок, яєць (крашанок або писанок), ковбас, хрону та інших страв (залежно від місцевості).

  Ще у давнину, крім пасок та яєць, у кошик клали сало, м'ясо та сіль, бо солі приписувалося магічне значення. Також у кошику мусив бути ніж. Сьогодні це пояснюється тим, що нарізати святу паску варто освяченим ножем.

Українські звичаї і обряди на Великдень

  Після служби всі поверталися у свої домівки та починали "розговлятися". Розговляються завжди освяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок або писанок) серед освяченого може бути смаженина, ковбаса, риба, сир, часник, полин, хрін, сіль та вино, а також баранчик – символ Ісуса Христа, ягнятка Божого. Люди вірили, що покладений у кошичок баранчик гарантуватиме прихильність сил природи та оберігатиме від стихійного лиха.

   Перед тим, як з'їсти свячене самому, господар (ґазда) йшов з освяченим насамперед поміж худобу – христосався (цілувався) з нею, сповіщав "Христос воскрес!", а хтось із присутніх відповідав за худобу: "Воістину Воскрес!". Тоді господар торкався тричі свяченим кожної худобини та вимовляв: "Аби ся так не брало вівці (чи корови, чи чого), як ніщо не візьметься свяченої паски"

   Великодній понеділок зветься Поливаним. За традицією, хлопці обливають дівчат водою. Дівчата теж можуть обливати хлопців, але лише у вівторок.

Протягом всього Великодня усі навідують рідних та друзів. Діти та молодь ідуть христувати. Христувальники прославляють Воскресіння Ісуса та славлять господарів. За це отримують христування: продукти, цукерки, гроші.

    Інтернетджерело