Це було на світанку…

Був літній день, червневий день погожий,
Був ясен світ, і мирний труд спокійний,
І от біда – нечувана, страшна,
Вірвався зойк розпачливий – війна.
 

       Щороку, 22 червня,  ми вшановуємо світлу пам'ять мільйонів українців, життя яких обірвала Друга світова війна, що розпочалась у 1941 між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом.  

Цей день наповнений трагічними спогадами і болем. Найкривавіша в історії світу війна принесла українцям незліченні жертви і страждання, масовий терор, смерть та руйнування, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю. За даними українських істориків, прямі людські втрати України у Другій світовій війні становлять 8-10 млн осіб, загальні демографічні – понад 13 млн, економічні – 285 млн тогочасних рублів. За кілька місяців бойових дій територія України була повністю завойована. Мільйони людей опинилися в окупації, надалі з тавром "зрадників" прийнявши на себе тягар лихоліття, поки країна збиралася із силами.

Проходять роки, але ми з глибокою шаною згадуємо в нашій пам’яті тих, хто відстояв перемогу в цій жахливій війні, хто став жертвою смертельних жорен нацизму.

    У бібліотеці провели  День інформації  «Це було на світанку…», акцію "Прочитай книги про війну" та підготували книжкову виставку «Ліки від забуття», на якій представлено літературу, архівні документи,  спогади ветеранів, односельців  про війну  та наслідки цього трагічного періоду для України.

І живуть у пам’яті народу

Його вірні дочки і сини,

Ті, що не вернулися з походів

Грізної, великої війни.

Їх життя, їх помисли високі,

Котрим не судилось розцвісти,

Закликають мир ясний і спокій,

Як зіницю ока, берегти.

В. Симоненко. Пам’ять

 

Вічна пам'ять загиблим, низький уклін живим!