Леся Воронина – наша сучасниця,
дитяча письменниця, журналістка і перекладач.
Народилася 21 березня 1955 року в Києві.
Онучка українського письменника Прохора
Вороніна.
1979 року закінчила філологічний факультет Київського університету (заочний
відділ).
За роки навчання встигла попрацювати
кур'єром у Спілці письменників України, лаборантом у школі, електромонтером на
деревообробному комбінаті, екскурсоводом у Музеї народної архітектури та побуту
в Пирогові та на багатьох інших роботах. Мандрувала Україною автостопом та
Польщею на байдарках (це були спливи по Мазурських озерах, польських річках і
річечках). Дружина Євгена Гуцала.З 1987 до 1991 року —
редактор відділу літератури та мистецтва журналу «Україна».
З 1991 року працює у дитячому
журналі «Соняшник». З 1997 року паралельно з роботою в журналі «Соняшник»
працювала коментатором у Національній радіокомпанії України. Автор і ведуча
культурологічних програм «Українська культура сьогодні і завжди», «Мандрівець»,
«Відлуння тисячоліть». Основна тема передач — сучасний стан української
мови та культури. У жовтні 1994 — березні 1995 на
запрошення Міністерства освіти провінції Альберта (Канада) та Канадського
інституту українських студій поїхала до Едмонтона, де взяла участь в
підготовці освітнього проекту «Мова» для двомовних україно-англійських шкіл
провінції Альберта.
Нині — ведуча програм на Радіо
Культура. На початку 2011 року очолила щойно створене дитяче видавництво «Прудкий
равлик».
До дня народження української дитячої
письменниці, журналістки і перекладачки в бібліотеці відбувся перегляд літератури «Кидай «мишку» – читай Лесину книжку!»
Книги Лесі Ворониної
§
Суперагент 000, 1996.
§
Суперагент 000. Нові пригоди,
2000.
§
Таємниця смарагдового дракона,
2001.
§
Суперагент 000. Таємниця золотого
кенгуру, 2004.
§
Таємниця пурпурової планети,
2005.
§
Таємне товариство боягузів, 2006.
§
Прибулець з країни Нямликів,
2007.
§
Нямлик і балакуча квіточка, Хлюсь
та інші, 2008.
§
Сни Ганса Християна, 2009.
§
«У пошуках Оґопоґо», 2010.
§
Планета Смугастих Равликів, 2011.
§
Слон Ґудзик та Вогняна Квітка,
2013.
§
Різдвяна казка від слона Гудзик,
2013.
§
Таємне Товариство Боягузів, або
Засіб від переляку № 9. 2015.
§
Таємне товариство брехунів, або
пастка для синьомордів. 2015.
§
Слон на ім’я Ґудзик. 2016
§
Таємне товариство ботанів, або
екстрим на горі Підстава. 2017.
§
Пригоди голубого папуги. 2018.
Леся Воронина – переможниця багатьох літературних конкурсів
2004 р. – лауреат Всеукраїнської акції
“Книжка року” (за книжку “Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру”).
2005 р. – лауреат Всеукраїнського
конкурсу романів, кіно-сценаріїв і п’єс “Коронація слова” (за книжку “Таємниця
Пурпурової планети”).
2006 р. – лауреат Міжнародного
літературного конкурсу “Дитячий Портал” (за книжку “Таємне Товариство Боягузів,
або Засіб від переляку № 9”).
2008 р. – лауреат конкурсу “Книжка року
Бі-Бі-Сі” (за книжку “Нямлик і балакуча квіточка”).
2009 р. – володар першої премії VІ
Московського Міжнародного конкурсу “Мистецтво книги” в номінації “Книга для
дітей та юнацтва” (за книжку “Сни Ганса Християна”) і Гран-прі Національного
конкурсу “Краща книга України-2009” (за книжку “Сни Ганса Християна”). Цього ж
року письменниця посіла ІІ місце на конкурсі “Книжковий дивосвіт України” (за
книжку “Сни Ганса Християна”).
2010 р. – дипломант Всеукраїнського
конкурсу романів, кіно-сценаріїв і п’єс “Коронація слова-2010” (за книжку “У
пошуках Огопого”).
2012 р. – переможець конкурсу “Книга
року Бі-Бі-Сі-2012” (за книжку “Таємне Товариство Боягузів та Брехунів”).
2019 р. – письменниця Леся Воронина
номінована на премію Астрід Ліндґрен-2020 – TheAstridLindgrenMemorialAward
(ALMA). Переможця оголосять 31 березня 2020 р. у Стокгомі та Болоньї.
Джерело:
https://uk.wikipedia.org
Немає коментарів:
Дописати коментар