середа, 19 березня 2025 р.

#тижденьпоезії2025

  Одна із найшанованіших українських авторок, поетеса і письменниця Ліна Василівна Костенко сьогодні відзначає свій 95- й день народження. 


    До ювілею поетеси в  бібліотеці відбулись поетичні читання «Краса – і тільки, трішечки краси, душі нічого більше не потрібно». 

Ми щиро вітаємо Ліну Василівну з днем народження, зичимо міцного здоров'я, бадьорості духу, миру та подальшої творчої наснаги.

(відео від 19.03.24)

Ліна Костенко "Страшні слова, коли вони мовчать"

Страшні слова, коли вони мовчать,

коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

               *  *   *

Вечірнє сонце, дякую за день!

Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.

За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.   

        *   *   *

Усе моє, все зветься Україна

Усе моє, все зветься Україна
Буває часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,- 
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є - дорога, явори,
усе моє, все зветься - Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.



Джерело:
https://photographers.ua/
https://marisam.com.ua/

Немає коментарів:

Дописати коментар