Був літній день, червневий день погожий,
Був ясен світ, і мирний труд спокійний,
І от біда – нечувана, страшна,
Вірвався зойк розпачливий – війна.
22 червня 1941 рік. Неділя, 4 ранку. Цей ранок – найтрагічніша сторінка мільйонів українців. У цей день розпочалася найжахливіша війна в історії нашого народу, яка забрала життя кожного п'ятого українця.
Пройшли роки і трагедія знову повторилась. Зараз, в період
повномасштабної війни з росією, ця дата набула нового, ще більш трагічного,
сенсу.
В бібліотеці
до Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні відбувся День
інформації «Національна трагедія 1941
року» та оформлена книжкова виставка-досьє «З пам’яттю про незабутнє»
День пам'яті сьогодні - історія виникнення
День скорботи
і вшанування пам'яті жертв війни́ — день пам'яті в Україні. Відзначається
щорічно 22 червня, у день початку німецько-радянської війни. День встановлено в
Україні «…з метою всенародного вшанування пам'яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої
Вітчизняної війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності … на підтримку
ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв
нацистських переслідувань…» згідно з Указом Президента України «Про День
скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні» від 17 листопада 2000 р. №
1245/2000.
У
цей день необхідно поставити свічку за всіх тих дочок і синів України, які
загинули заради свободи і незалежності нашої держави.
22 червня-що
сталося і навіщо про це пам'ятати
82 роки тому, о 04:00 ранку, незважаючи на
підписаний Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом,
німецькі війська атакували кордони СРСР. Так почалася війна,
яка забрала за собою мільйони життів і доль.
У розгромі нацизму брали участь українські воїни в лавах Радянської армії (понад 6 млн), вояки УПА (понад 100 тис.).
Друга світова війна для України не обмежувалася лише
бойовими діями та окупацією її сучасної території, а й включала участь
українців у бойових діях на всіх воєнних театрах. Українці і вихідці з України
перебували у військових з'єднаннях інших держав: Польщі (120 тис. у 1939 р.),
США (до 80 тис. у 1945 р.), Канади (до 45 тис. у 1945 р.), Франції (до 5 тис. у
1940 році). З різних причин українці воювали і по інший бік: у військах Німеччини
(від 600 осіб у 1939 році до 250 тис. у 1941–1945 рр.), Румунії (24 тис.),
Угорщини (до 20 тис.), Словаччини (до 2 тис.), Хорватії (1,5 тис.).
За даними українських істориків, прямі людські втрати
України у Другій світовій війні становлять 8-10 млн осіб, загальні демографічні
– понад 13 млн, економічні – 285 млн тогочасних рублів. За кілька місяців
бойових дій територія України була повністю завойована. Мільйони людей
опинилися в окупації, надалі з тавром "зрадників" прийнявши на себе
тягар лихоліття, поки країна збиралася із силами.
В День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни ми згадуємо мирних жителів та бійців
на фронті, які загинули в ті страшні роки.
Наш український народ
під час Другої світової війни і зараз, показує
силу духу і готовність боронити свою землю.
Наймасштабніша війна століття стала великою трагедією та
надзвичайним випробуванням для українського народу, який зробив великий внесок
в перемогу над нацизмом у Європі.
Сьогодні,
потерпаючи від кривавої військової російської
агресії, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки.
Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках,
захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.
Слава Україні! Героям слава!
Немає коментарів:
Дописати коментар