У вересні 2016 року відзначається 150-річчя від дня народження видатного
українського державного та політичного діяча, Голови Центральної Ради
Української Народної Республіки, першої у ХХ столітті незалежної Української
держави, історика і організатора української науки Михайла Грушевського.
Груше́вський Миха́йло
Сергі́йович народився 29 (17 )вересня 1866 року у м. Хелмі
(Польща). Виростав на Кавказі – спочатку в Ставрополі, а потім у Владикавказі.
Навчався у Тифліській гімназії, Київському університеті (історико-філологічний
факультет). Працював в університеті під керівництвом Володимира Антоновича.
Грушевський М.С. - український історик,
громадський та політичний діяч. Голова Центральної Ради Української Народної
Республіки (1917–1918). Член Історичного товариства імені Нестора-Літописця,
дійсний член Чеської АН (1914), почесний член Київського товариства
старожитностей і мистецтв (1917), член-кореспондент ВУАН (1923) та АН СРСР
(1929), багаторічний голова Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові
(1897–1913), завідувач кафедри історії Львівського університету (1894–1914).
Помер у Кисловодську 25 листопада
1934 року. Похований на Байковому кладовищі у Києві.
Михайло Грушевський –
це вчений світового рівня, творча спадщина якого вражає своїм тематичним
діапазоном, енциклопедичністю, універсальністю.
Його перу належать близько 2000 праць з історії,
соціології, літератури, етнографії, фольклору. Ще й досі неповною мірою
досліджено його публіцистику, епістолярний доробок. Та насамперед він увійшов у
вітчизняну історію як її великий літописець, автор фундаментальної „Історії
України — Руси”, справедливо названої метрикою нашого народу.
Створена ним цілісна концепція українського
історичного процесу увібрала в себе кращі здобутки сучасної йому української
науки, була осяяна високою свідомістю і тому стала стрижневою ідеєю
українського відродження.
Очоливши Центральну
Раду, він був глибоко переконаний, що нова українська державність має
базуватися на принципах демократії і закону. Своєю працею М.Грушевський
закладав міцні підвалини української державності. Пам’ять про нього вічна,
наукові праці – невичерпне джерело мудрості.
Джерело:
uk.wikipedia.org
dovidka.biz.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар