31 жовтня Міжнародний день Чорного моря

 

31 жовтня відзначається Міжнародний день Чорного моря. Саме у цей день 1996 року шістьма причорноморськими країнами було підписано стратегічний план з реабілітації та захисту Чорного моря та вирішено заснувати відповідне екологічне свято.

Для України Чорне море не просто своє, рідне... Воно оспіване в народних піснях, має неймовірно важливе економічне значення, завдяки йому наша Україна є морською державою і має вихід до Світового океану. Одним словом,Чорне море -наша рідна і дуже важлива водойма.

 Ось  деякі цікаві факти про наше Чорне море:

- вперше  Чорне море згадується в давньогрецьких документах V століття до нашої ери,

- Понт Аксинський  - це давньогрецька назва моря, що означає "Негостинне море". Море було назване так через труднощі з навігацією,

- скат-хвостокол і морський дракончик  - це найнебезпечніші риби Чорного моря,

- Чорне море "парить". Коли температура повітря різко падає нижче 10 градусів, то над морем стоїть густа пара, і здається, що море "парить",

- особливістю Чорного моря є повна відсутність життя на глибинах понад 150-200 м (за винятком деяких бактерій),

- рівень Чорного моря непостійний. За 100 років його берегова лінія зміщується в середньому на 20-25 см.

- приблизно 9000 років тому Чорне море було гігантським прісноводним озером, схожим на Каспійське море,

- поверхня Чорного моря серпневими ночами іноді світиться. Це "світіння" створюють специфічні одноклітинні тварини - ночесвітки, 

- є цікава версія, що море назвали Чорним через жахливі шторми, під час яких вода в морі темніє.

   Мета цього дня - привернути увагу населення планети до необхідності дбайливого ставлення до природи.

З'ясувалося, що Чорне море досить забруднене сміттям:

- 83 % морського сміття складає пластик

- Дунай та Дністер несуть в море від 6 до 50 одиниць сміття за годину

- кількість морського сміття в Чорному морі майже вдвічі перевищує аналогічну цифру для Середземного моря

    Міжнародна  допомога та співпраця дуже важливі, але кожен із нас також може здійснити свій внесок у збереження екології Чорного моря.

   Ми можемо зменшити використання пластикових упаковок, не викидати сміття в не передбачених для цього місцях, брати участь у прибиранні берегів, а також не купувати миючі та косметичні засоби із фосфатами й фосфонатами, що призводить до "цвітіння" води і не будемо байдужими, знаючи про факти скидання неочищенних стічних вод.

    Працівники бібліотеки  провели вікторину  "Скарби Чорного моря", оформили виставку - вернісаж  "А воно таке, різне, мінливе, Чорне море моє" , на якій представлені книжки, роботи членів гуртка "Джерельце" .А  світлини Чорного моря подарували нашій бібліотеці Красюк Віктор Петрович і родина Куліш.

   

Присутні з зацікавленістю слухали повідомлення про Чорне море, про його неповторний та таємничий  світ,  активно відповідали на запитання вікторини.

Шануймо Чорне море не лише у його міжнародний день!

 

 

Інтернет джерело

 

З Днем визволення України від фашистських загарбників

 

Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі. Є суд історії. Вже майже досконально вивчені всі масштаби цієї згубної війни. Її причини, її наслідки. Перемога. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості і одночасно сльози горя. Це не можна описати простими словами. Не можна висловити те, що відчували наші батьки і діди, матері і бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті. Не можна висловити, але ми і не маємо права забути те, що розповідали нам свідки, які так чи інакше брали участь в цьому. Інакше це може повторитися. І ми говоримо: «Ніхто не забутий!», «Ніщо не забуто!». Будемо пам’ятати і навчимо своїх нащадків!

    День визволення України від фашистських загарбників відзначається 28-го жовтня. Це святковий день, коли з нашої землі були остаточно вигнані війська нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни. Це кульмінаційний результат ряду наступальних операцій, найбільш значимі з яких: Донбаська - з 13-го серпня по 22-е вересня 1943-го року, Корсунь-Шевченківська операція - з 24-го грудня 1943-го по 17-е лютого 1944 - го року, Львівсько-Сандомирська - з 13-го липня по 29-е серпня 1944-го року і заключна Східно-Карпатська операція, яка була розпочата військами і з’єднаннями радянської армії з 8-го вересня 1944-го року і призвела до остаточного звільнення та вигнання останніх гітлерівських загарбників з території України 28-го жовтня 1944-го року.

  У бібліотеці відбулась до Дня визволення України від фашистських загарбників книжкова виставка - факт «І пам’ять серця, і вічний смуток». Завідуюча бібліотеки  Марія Степанівна Сидорчук розповіла про історичний екскурс визволення України від фашистських загарбників

На виставці представлена історична література та художні твори про події 1944 року, про Другу світову війну, про мільйони українців, які стояли до останнього на передовій і за лінією фронту.

У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення! Добра пам’ять про вас завжди буде жити в наших серцях.

З Днем визволення України!

 

Джерело:
https://www.dilovamova.com/

 

У рідному слові велика сила

 

   Щороку восени відзначають День української писемності та мови — у пам'ять про святого Нестора Літописця. Свято започаткували 6 листопада 1997 року. Тодішній президент України Леонід Кучма підтримав ініціативу громадських організацій та видав указ № 1241/97 "Про День української писемності та мови". До 2023 року його відзначали 9 листопада — у день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця - за юліанським календарем, за яким церква жила донедавна. Через реформу церковного календаря ПЦУ 2023 року подію було перенесено. Україна вперше відзначала День української писемності та мови 27 жовтня. 28 липня 2023 року Президент України підписав указ про зміну дати святкування з 9 листопада на 27 жовтня.

  Свято нагадує про давність української мови, яка є єдиною державною, про історію її абетки, розповідає про розвиток української писемності та популяризує українську мову в Україні та за кордоном.

Хто такий Нестор Літописець

  Нестор (1056–1114) - монах Києво - Печерської лаври. Вважається, що саме він є автором першої писемної історії українських земель - "Повісті врем'яних літ". ЇЇ створили в XI - на початку XII століття Нестор та інші літописці. Вона починається з порушення проблеми "Звідки пішла Руська земля і хто в ній найперший почав правити". Пам'ятка не збереглася до нашого часу, але існує в Лаврентіївському (1377) та Іпатіївському (Іпатському, друге десятиліття XV століття) списках - коли пам'ятку переписали, на той час це було своєрідне  "перевидання"  рукописних творів.

  Доктор історичних наук Михайло Брайчевський називає Нестора одним з найбільших письменників раннього європейського середньовіччя. А з "Повістю врем'яних літ" пов'язують початок історії української літератури.

 

   

  Нещодавно  бібліотекарі завітали до Коблівського ліцею. Нас радо зустрічали  учні 1-го класу.

  З нагоди Дня української писемності та мови ми  разом з вчителем Валентиною Володимирівною Царук провели для учнів 1-го класу  Коблівського ліцею мовну карусель «У рідному слові велика сила».

   Учні здійснили невеликий екскурс в історію української мови, взяли участь у мовознавчій вікторині «Живи, розквітай, рідне слово!»,  відгадували загадки, декламували вірші про мову, грали у гру  «Відгадай  казку». На згадку про захід ми першокласникам подарували дитячі журнальчики.

  Для відвідувачів бібліотеки ми підготували книжкову виставку «У ріднім слові – цілий світ».  На виставці представлена література, яка розкриває перед відвідувачами історію походження української мови, велич та красу рідної мови, знайомить з сучасною літературною мовою, словниками та періодичними виданнями,  збірками віршів великих українських поетів та усною народною творчістю.

   Тож, запрошуємо вас, шановні  користувачі, до нашої бібліотеки ознайомитись з книжковою виставкою та вибрати цікаву книгу.
 

//радіодиктант2024

 

 Сьогодні, 25 жовтня, об 11:00 годині стартував найбільший українськомовний флешмоб – Радіодиктант національної єдності. Його мета — об'єднати українців в любові до українського слова і вивчення мови.

Працівники Центру професійного розвитку педагогічних працівників та бібліотекарі Коблівської громади  долучилися до написання Радіодиктанту національної єдності. Він присвячений Дню української писемності та мови, який відзначають 27 жовтня.

   Цьогоріч авторкою Радіодиктанту національної єдності стала відома українська письменниця Оксана Забужко. Текст, який має назву «Магія голосу», читав письменник, музикант і військовий Павло Вишебаба.

ЄДИСАН від А до Я

 

  Від Громадської організації «ЕКО (Екологія, Культура, Освіта) Березань» бібліотеки КЗ «Коблівська публічна бібліотека Коблівської сільської ради»  отримали в подарунок альманах «ЄДИСАН від А до Я».

Дякуємо за подаровані краєзнавчі книги.

"Німецька полиця" у нашій бібліотеці

    «Німецька книжкова полиця в Україні» - частина проєкту в межах «Обміну між німецькою та українською книжковою та літературною індустрією», що фінансується Уповноваженою федерального уряду Німеччини з питань культури та засобів масової інформації та реалізується Гете-Інститутом, Німецькою асоціацією видавців та книгорозповсюджувачів і Українським інститутом книги. 

  Мета проєкту — забезпечити у 2024 році публічні бібліотеки України новими виданнями книжок німецьких авторів, перекладених українською мовою. Книжки отримають 1000 публічних бібліотек.  Серед них і наша бібліотека, яка вже отримала комплект з 14 нових книжкових видань.

   Це книжки, що представляють різноманітні жанри сучасної німецької літератури. Серед них твори авторів – Урсули Познанські, Ніно Харатішвілі, Бертольда Брехта, Томаса Манна, Імануеля Канта,  Даніеля Кельмана, Бернгарда Шлінка, Юдіт Германн, Іріса Ганіки, Альфреда Дебліна, Вольганга Шивельбуша, Бернгарда Шлінк, Бов Б’єрга Арно Шмідта. Це книги для дорослих

У наших читачів з’явилася можливість докладніше познайомитися з німецькою літературою, культурою та історією.

  Дякуємо Український інститут книги, Goethe-Institut Ukraine та Німецькій асоціації видавців та книгорозповсюджувачів за подаровані книги.

 

Увага! Конкурс!

 

Недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень» оголосив Всеукраїнський конкурс есе для молоді на тему: «Свобода народам! Свобода людині! – Історія та перспективи боротьби поневолених росією народів» в рамках Бандерівських читань. Конкурс молодіжних есеїв є можливістю дослідити історію призабутих та відверто замовчуваних етапів боротьби поневолених росією народів.

Положення

Конкурс есеїв

на тему:

«Свобода народам! Свобода людині!

–Історія та перспективи боротьби

поневолених росією народів»

в рамках ХІІ Бандерівських читань

   Російсько-українська війна відкрила для поневолених росією народів унікальну можливість скинути ярмо московського колоніалізму та імперіалізму та нарешті стати господарями своєї долі на своїй землі. Конкурс молодіжних есеїв є можливістю дослідити історію призабутих та відверто замовчуваних етапів боротьби поневолених росією народів.

1.1. Метою Конкурсу є залучення молодих інтелектуалів до дослідження історії визвольної боротьби поневолених росією народів, розкриття форм боротьби народів проти російського імперіалізму, окремі повстання чи есе про лідерів визвольної боротьби, досвіду відновлення незалежності та військового опору.

1.2. Завданням для молодого покоління українських інтелектуалів є формування національної стратегії, спрямованої на розвал росії, підтримки поневолених націй і набуття Україною статусу світового лідера.

ІІ. Тематика Конкурсу:

• Витоки та історія визвольної боротьби народів, поневолених росією.

• Історія національно-визвольних рухів поневолених росією народів.

• Лідери та постаті визвольних рухів: роль та значення.

• Національне самовизначення, створення національних автономій та проголошення незалежності держав у ХХ столітті.

• Воєнні конфлікти та війни як етапи боротьби за незалежність.

• Автономні рухи сучасної росії, яку ведуть до розпаду імперії.

• Перспективи визвольної боротьби поневолених росією народів. Можливості економічного і людського розвитку народів після розпаду імперії.

• Російський колоніалізм: його суть та місце в історії

• Методи та інструменти російської колоніальної політики

Назви робіт мають відрізнятися від вищенаведених напрямків.

3. Умови та вимоги Конкурсу

3.1. До участі запрошуються молоді дослідники - молоді військовослужбовці, студенти вищих навчальних закладів, магістранти, аспіранти, молоді вчителі та науковці, представники поневолених народів до 33 років.

3.2. До Конкурсу приймаються оригінальні, неопубліковані раніше роботи у вигляді науково-публіцистичних есе, що містять власні обґрунтовані міркування, грунтуються нанаціоналістичних ідеях, у яких розкриваються тема та проблематика Конкурсу і які маютьтеоретичну і практичну цінність.

Робота має бути виконана українською мовою.

3.3. Вимоги до оформлення есе: обсяг до 15 тис. знаків (8 стор.). У правому верхньому кутку першого аркуша – П.І.П. автора, місце, навчання/праці/громадської організації. Назва документа має виглядати: Конкурс_Прізвище автора

При наявності посилань на використану літературу, оформлення здійснювати у форматі прикінцевих виносок.

3.4. Термін подання робіт на Конкурс – до 01 грудня 2024 року в електронній формі

(файл прикріпити до реєстраційної форми).

3.5. Реєстраційна форма: http://surl.li/ldcpbz

Контакти: nac.ussd.2024@gmail.com

4.2. Подані на Конкурс роботи оцінюються за такими критеріями:

- відповідність темі та напрямкам Конкурсу;

- творчий підхід, предметна аргументація та рівень опрацювання теми;

- логічність і послідовність викладу;

- обґрунтованість та новизна поданих висновків.

4.3. До конкурсу не допускаються роботи, які містять плагіат, без дотримання вимог Конкурсу (п.3.3)

Журі залишає за собою право відхиляти матеріали, які не відповідають тематиці

Конкурсу.

4.4. Журі Конкурсу:

- здійснює оцінку робіт, представлених на Конкурс;

- визначає переможців Конкурсу: 1,2,3 місце;

- може відзначати окремі роботи додатково.

5. Нагородження переможців

5.1. Організатором конкурсу є Недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень»

5.2. Переможці Конкурсу будуть відзначені нагородами та призами від військових.

Призовий фонд Конкурсу:

1 місце – 10 тис грн

2 місце – 5 тис грн

3 місце – 3 тис грн

5.3. Підбиття підсумків та нагородження переможців Конкурсу відбудеться у лютому 2025 року під час проведення ХІІ Бандерівських читань.

Положення на сайті:

Наш сайт: ussd.org.ua,

Подія у соцмережах:

Ussd@org.ua,

Facebook: https://www.facebook.com/nac.ussd/,

https://www.facebook.com/bandera.chyt/.

YouTube:https://www.youtube.com/@NAC_UkrainianSSD/featured

 Успіху всім учасникам.

Увага! Конкурс!

Інститут політико-правових та релігійних досліджень з нагоди відзначення Дня Соборності України проводить Всеукраїнський конкурс творчих робіт «Національнопатріотичне становлення молоді».

ПОЛОЖЕННЯ про Всеукраїнський конкурс творчих робіт «Національно-патріотичне становлення молоді України»

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Всеукраїнський конкурс творчих робіт «Національно-патріотичне становлення молоді України» (далі – Конкурс) заснований та проводиться Інститутом політико-правових та релігійних досліджень.

1.2. До участі в організації Конкурсу можуть залучатися партнери (органи державної влади, дипломатичні установи, громадські організації, приватні компанії, заклади вищої освіти, наукові установи) на підставі рішення голови

Організаційного комітету.
1.3. Метою Конкурсу є сприяння утвердженню української національної та громадянської ідентичності, поширення патріотичних ідей, виявлення і підтримка обдарованої молоді, заохочення до патріотичної творчості захисників і захисниць України через участь у мистецьких проектах, підвищення рівня обізнаності про історію становлення сучасної української культури й мистецтва, створення умов
для її творчого зростання.
1.4. Пріоритетні напрямки Конкурсу:
- зміцнення національної єдності;
- консолідація українського суспільства;
- відновлення і збереження історичної пам’яті українського народу;
- національно-патріотичне виховання молоді;
- суспільний діалог задля національної ідентичності;
- героїчне протистояння Українського народу;
- свобода світогляду, віросповідання та капеланство;
- формування громадянської позиції, патріотичної свідомості, української та європейської ідентичності молоді засобами мистецтва;
- інша тематика, виходячи з пріоритетних напрямків.
1.5. До участі у Конкурсі запрошуються учні, члени Малої академії наук України, студенти закладів вищої освіти, аспіранти закладів вищої освіти та наукових установ України, молодь, інші зацікавлені особи.
1.6. Конкурс проходить щорічно з 10 жовтня по 22 січня.
1.7. Основні етапи Конкурсу:
Прийом конкурсних робіт здійснюється з 10 жовтня по 06 січня.
Оцінювання конкурсних робіт експертною радою – до 18 січня.
Оголошення переможців – 22 січня
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ

2.1. Загальне керівництво Конкурсом здійснює Організаційний комітет Конкурсу, персональний склад якого затверджується Президентом Інституту політико-правових та релігійних досліджень за поданням заінтересованих органів.

2.2.До Організаційного комітету можуть входити за згодою: Президент Інституту політико-правових та релігійних досліджень, представники Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, дипломатичних установ, місцевого самоврядування, закладів вищої освіти, релігійних громад, громадських організацій, неурядових міжнародних проектів,засобів масової інформації та інші заінтересовані особи.

2.3. Організаційний комітет забезпечує організаційний, методичний та інший супровід Конкурсу.

2.4. Організаційний комітет може покласти адміністрування Конкурсу на третю особу.

2.5. Участь у роботі Організаційного комітету та експертної ради Конкурсу здійснюється на громадських засадах.

3. ПОРЯДОК ПОДАННЯ КОНКУРСНИХ РОБІТ

3.1. На Конкурс подаються індивідуально підготовлені конкурсні роботи, пов’язані з загальною тематикою Конкурсу.

3.2. Електрона версія конкурсної роботи повинна мати назву «прізвище та ім’я, назву ЗВО/наукової установи» державною мовою (наприклад,Петренко_Петро_НАН).

3.3. Конкурсні роботи повинні бути виконані на актуальну тему.

Есе – невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання, і не претендує на вичерпне і визначальне трактування теми.

До участі в Конкурсі допускаються роботи у друкованому варіанті обсягом не більше двох аркушів формату А4 у форматі Microsoft Office Word, шрифт і розмір літер всіх частин есе – Times New Roman, 14, міжрядковий інтервал – 1,5; поля сторінок: верхнє – 2 см., нижнє – 2 см., ліве – 2,5 см., праве – 1,5 см.; нумерація сторінок – у верхньому правому куті.

Творча робота передбачає наявність титульної сторінки, на якій відображається інформація про автора. Загальна нумерація сторінок починається з наступної сторінки. Есе повинно бути написано українською мовою. Роботи не

можуть порушувати авторські та будь-які інші законні права будь-яких фізичних осіб чи господарюючих суб’єктів.

3.4.Конкурсні роботи разом з заявкою (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові конкурсанта, дати народження, контактного телефону, назви конкурсної роботи, повне найменування навчального закладу (наукової установи), та згодою на збір та обробку персональних даних), заявка на участь у конкурсі заповнюється конкурсантом у друкованому вигляді (текстовий редактор MS Word) та підписується ним особисто, яка разом із скан-копією і твором одночасно надсилається на е-адресу направляються на е-адресу Інституту політико-правових та релігійних досліджень (e-mail: institute2014@ukr.net), вказавши у темі повідомлення «На Конкурс».

3.5.Про прийняття роботи для розгляду у Конкурсі її автор повідомляється електронною поштою.

Конкурсні роботи, надіслані на Конкурс із порушенням вимог цього Положення не розглядаються.

Кожен учасник може подати не більше 1 конкурсної роботи.

3.6. При поданні конкурсної роботи конкурсанти погоджуються на обробку відповідної інформації, в тому числі персональних даних, визнають результати

Конкурсу.

3.7. Подаючи організаторам заявку на участь у Конкурсі із своїми данними, фізична чи юридична особа тим самим надає згоду на обробку персональних даних учасника Конкурсу.

3.8. Листування з авторами не ведеться, конкурсні роботи не рецензуються, та не повертаються.

4. ОЦІНЮВАННЯ РОБІТ, ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ

4.1. Оцінювання конкурсних робіт здійснюють члени Експертної ради.

4.2.До Експертної ради можуть входити за згодою: представники Інституту політико-правових та релігійних досліджень, представники Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, релігійних громад, громадських організацій, науковопедагогічні працівники, та інші особи.

4.3. Головою Експертної ради є Президент Інституту політико-правових та релігійних досліджень, за посадою.

4.4. Персональний склад Експертної ради затверджує Президент Інституту політико-правових та релігійних досліджень за поданням заінтересованих органів.

4.5.Для оцінювання конкурсних робіт встановлюються наступні критерії: актуальність; відповідність назви конкурсної роботи її суті; оригінальність викладених думок та креативність.

4.6. При оцінювання конкурсної роботи членом Експертної ради максимальна оцінка складає 5 балів.

4.7. На підставі отриманих оцінок членів Експертної ради, організаційний комітет Конкурсу створює рейтинг (рейтинговий показник).

4.8. На підставі рейтингового показника встановлюються переможці, які нагороджуються дипломами 1, 2, 3 ступенів.

4.9.Дипломи підписуються Президентом Інституту політико-правових та релігійних досліджень.

4.10. Учасникам конкурсу видається сертифікат участі у конкурсі.

4.11. Дипломи переможців та сертифікати участі у конкурсі видаються в електронному вигляді.

4.12. За рішенням Організаційного комітету кращі роботи можуть бути  видані в електронному виданні.

4.13. Результати Конкурсу остаточні та не підлягають оскарженню.

4.14. Результати Конкурсу публікуються на офіційній веб-сторінці Інституту політико-правових та релігійних досліджень (www.facebook.com/institute2015).

Заявка на участь у конкурсі заповнюється конкурсантом за покликанням:

https://cutt.ly/zwmpRNHN

 Бажаємо успіху.

Жінка-осінь

  Золота осінь – одне з найбільш цікавих і гарних пір року. Правда, не всі погодяться з цим фактом – у деяких людей осінь асоціюється зі старінням, і в світі вистачає людей, що віддають перевагу іншим порам року. Але хіба не прекрасні осінні ліси і парки, з їх жовто - золотим  і червоним листям? А хіба жінка не буває схожою на осінь?!
«Осінь – це пора року, коли люди повинні зігрівати один одного своїми словами, своїми почуттями, своїми губами… І тоді ніякі холоди не страшні!»- так говорила Синтія Барнетт.
  Так, осінь – це пора змін, і вже теплі дні змінюються на холодні, непривітні. Тож і настрій також міняється. Порятунком стають улюблені вірші, які перечитуєш  десятки разів , бо вони ніколи не набридають.
Недарма саме осінь надихала багатьох поетів, письменників і художників. 

ЛІНА КОСТЕНКО.

А жінка буває на осінь так схожа:
То тиха й привітна, а то й непогожа.
То скропить сльозою, то сонцем засвітить.
То прагне зими, то вертається в літо.
А жінка, як осінь, плодами багата
На ніжність, добро, материнство і святість.
Як вересень тихий, зігріє душею,
Не страшно морозу чекати із нею.
А жінка буває тривожна, як осінь.
То дихає вітром, то ласки попросить,
То болю завдасть, а то вигоїть рани,
Листочком у світ полетить за коханим.
А осінь в природі - це завжди, як диво,
Так само і жінка: буває вродлива.
Буває примхлива, буває зрадлива...
Нехай тільки кожна з них буде щаслива.
Промінь сонця запалить ранкову росу, -
І заграє вона, забринить веселково.
Скільки мовлено вже про одвічну красу,
Тільки я про жіночу скажу своє слово.
Ніжний погляд і довга русява коса
Та смаглявого личка привабна родзинка...
І, хоч кажуть, що світ порятує краса.
Та врятує його тільки жінка.

Володимир Сосюра.
Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.
В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.
В’яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.
Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
і берізка гола мерзне за вікном.

Ліна Костенко

Шипшина важко віддає плоди.

Вона людей хапає за рукава.

Вона кричить: – Людино, підожди!

О, підожди, людино, будь ласкава.

Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!

Одна пташина так мене просила!

Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.

І просто осінь щоб була красива

 

Автор: Н-А-Д-І-Я

Як пахнуть запізнілі літні квіти!

Не те, що квіти ранньої весни.

Холодною росою часто вмиті,

І сняться їм осінні ніжні сни.

Це осінь наступає їм на  п’яти,

І перший морозець надав страху.

Та за життя тримаються завзято,

Хоч по осінньому ідуть уже шляху.

Краса осіння завжди неповторна.

Осіння жінка.. Бачили таку?

У  осені велична, непоборна.

Погляньте - ще солодка,  до смаку.

Хода урівноважена і плавна,

А очі  - життєдайний ніжний блиск.

Вона  іще кохає,  ніжна, славна,
Хоч не така, яка була колись.
Вже може оцінити почуття,
Цей досвід здобула вона з роками.
Шалене має ще серцебиття,
Коли  торкається він ніжними руками.
Ще задивляються услід чоловіки,
Бо так чарує ця осіння жінка!.
Вас любить Бог, чарівні ви жінки!
Ви - осені малесенька сльозинка.

Ніна Зубенко.
Осіння жінка,як достигле жито,
прожиті роки зв'язані у сніп.
Та у душі квітує тепле літо
і не важливо скільки їй вже літ.
Осіння жінка,як вино ігристе,
адже в очах ще вогник не погас..
З її років можна плести намисто,
та все ж красива в профіль і в анфас.
Вуста ще не забули поцілунку,
ніжності й обіймів сильних рук.
Ти з них напитися п'янкого можеш трунку,
її серцебиття відчути стук.
Осіння жінка,як зоря вечірня,
така далека і така близька.
                                                                         В ній чаша мудрості,в ній чудодійне зілля,
                                                               як мед солодка,як полин гірка.

                                 

        Інтернет джерело