Чужа та непотрібна війна

  З кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Офіційно афганська війна тривала з 25 грудня 1979 року до 15 лютого 1989 року. Цього дня останній солдат перетнув афгансько-узбецький кордон біля містечка Термез. Відтоді ця дата увійшла в новітню історію як День пам’яті воїнів - інтернаціоналістів, День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

  15 лютого 1989 року для багатьох став днем, коли скінчився рахунок втратам наших солдатів, службовців. Важкий, сумний підсумок. Багато матерів і батьків не дочекалися своїх синів, котрі не сказали -- «Мамо, я живий...».

  Тридцять чотири роки тому сотні сімей, родин, де підростали майбутні солдати, з полегшенням зітхнули.

 Тільки з України в Афганістані воювало 120 тисяч солдатів і офіцерів. З них 3360 не повернуться додому ніколи, рани отримали 8000 чоловік, 6 тисяч стали інвалідами, ще 72 залишились у полоні або пропали безвісти.

 А тих, хто і зостався живим, моральне каліцтво супроводжуватиме все життя. Та вони не нарікають на долю, не вважають себе героями, хоч рани Афганістану не залікуєш нічим і ніколи.

  Надзвичайно жорсткі та виснажливі умови підготовки, перемінливий клімат, щоденні думки про смерть і переживання за своє життя робили перебування у «гарячій точці» просто неможливим. Таке зрозуміють тільки ті, хто воював і вижив у ті жахливі роки. Та найстрашніше те, що ці хлопці не знали, що буде з ними в майбутньому, чи знайдуть вони собі місце у новому житті, житті без війни і смерті.

 Афганська війна належить до тих подій 20-го століття, які ще не знайшли свого повного та об’єктивного висвітлення та аналізу. Вона залишається «білою плямою» новітньої історії.

 З метою відзначення Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав, 34 - річниці виведення військ з Афганістану в бібліотеці відбувся перегляд документального  фільму  «Афган. Чужа та непотрібна війна». Під час заходу ми згадали своїх односельців, воїнів-інтернаціоналістів, жителів нашої сільської ради, які проходили строкову службу на території Афганістану, всіх тих, хто віддав своє життя. 

   Ми схиляємо голови перед їхньою світлою пам’яттю. Будучи взірцем військової доблесті та героїзму, вони вічно будуть жити в серцях нинішніх і майбутніх поколінь.

В бібліотеках нашої громади зберігаються тематичні папки, в яких зібрані матеріали про воїнів-афганців. На запити користувачів бібліотекарями надаються інформаційні довідки.

  День 15 лютого – це не тільки данина пам’яті загиблим, але і вираз глибокої вдячності всім, хто повернувся додому, хто чесно і мужньо виконав і виконує свій військовий і громадянський обов’язок. Виявлені вами стійкість і мужність – кращий приклад служіння Батьківщині.

Шановні ветерани війни в Афганістані, члени сімей воїнів-афганців! 

    Шановні учасники бойових дій на території інших держав!
   Від усього серця бажаємо вам і вашим родинам здоров’я, родинного затишку та благополуччя, впевненості в завтрашньому дні, щастя, миру і добра.

З повагою, колектив Коблівської ЦБ.

Джерело