Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!

Запалімо свічу за всі душі невинні!
Пам’ятаймо про все і згадаймо їх нині...
Україна жива! Не здолати ніколи,
Бо козак був і є  мужнім воїном в полі.

Марія Яновська

 

   Щорічно в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять загиблих від Голодомору 1932-1933 років та масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років.
   За цей період  Україна внаслідок геноциду втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор 1932–1933 років був визнаний геноцидом. Нашим спільним обов’язком є гідно вшанувати вбитих голодом жертв комуністичного режиму і передати пам’ять про трагедію наступним поколінням.

  

З метою вшанування  пам’яті безвинно замучених голодом та політичними репресіями людей,  в бібліотеці організовано  книжкову виставку – інсталяцію «Ангели пам’яті», де кожен бажаючий зміг ознайомитися з літературою про Голодомор: це документи, свідчення очевидців, книжкові видання, в яких міститься інформація про страшні роки голодомору в Україні.

А також присутні переглянули презентацію «Три колоски закуті дротом», під час якої  ознайомилися з трагічними сторінками тих страшних подій української історії, зокрема і фактами Голодомору безпосередньо в нашому краї.

Страшна пам’ять про ті лихі часи живе у кожному з нас на ментальному рівні.

Цій трагічній даті присвятила свій  вірш «Колоски» читачка Коблівської публічної бібліотеки Ольга Марінчу-Бовшовець.

             Колоски

Стало чорним все навколо,

Колоски зібрали з поля.

Та пішли ті колоски

Не до того, хто зростив.

 

А до того, хто мав силу

Відібрати все у скриню.

Відштовхнути, розтоптати,

Та до влади все забрати.

Хто зростив їх, тому гірко.

Пустий стіл, а ж якось дико.

Пустий глечик і комора,

Де все повно було вчора.

 

Нема хліба, а ні крихти.

Порятунку де шукати-бігти?

Пусті діжки й казани,

Все чорніє навкруги.

 

Хоч би борошна торбинку,

Та спекти оту хлібинку,

Врятував би ласий хліб

Від страждань усіх і бід.

 

Вже й худоба вся пропала,

Яка трохи годувала.

Все забрали ті кати,

Всі спустошили хати.

 

Розростає смерть навколо.

Не бувало ще такого,

Щоб зростили руки хліб,

А його той кат загріб.

 

Гинуть села-вимирають,

Все ще їстоньки шукають.

Збожеволівши від болю

Ходять-риють в чорнім полі.

 

Та нема вже там нічого,

Все доїв той чорний ворон.

Все спустошене-згоріле,

Навіть хати стали сірі…

 

                       19.11.2022

 Ми просимо вас, друзі, приєднатися до акції «Запали свічку». Де б ви не були - вдома, в будь-якому регіоні України чи за кордоном, ввечері 26 листопада потрібно запалити вогник у вікні як вияв скорботи за загиблими та віри в перемогу українців найближчим часом.

 Джерело:
Марія Яновська. Голодомор 1930-1933 років в Україні
https://tsn.ua/ukrayina