середа, 21 вересня 2022 р.

Мир не кров'ю, а дружбою й любов'ю



Людина створена природою
для миру, а не для війни,
народжена для радості,
а не для горя…
        /Франсуа Рабле/

 

 

 

     Мир, яке коротке, але змістовне слово. Це слово звучить по – різному на континентах Землі, але скрізь воно означає прості й одвічні істини: яскраве сонце і блакитне небо, радісну працю і теплий хліб, радісний сміх дітей та усміхнені обличчя дорослих.
    21 вересня весь світ відзначає День миру, як день глобального припинення вогню та відмови від насильства. У всіх куточках світу проходять заходи, спрямовані на залучення уваги до того, як багато в нашому світі агресії і зла, безглуздих смертей і ненависті. 
    До Міжнародного дня миру в Україні люди ставляться з глибокою пошаною і усвідомленням того болю, який завдає війна. У наш час, коли на території  нашої  держави лунають постріли та проливається людська кров, це свято особливе. Цього дня низько схиляємо голови перед тими людьми, які   підтримують  найцінніше на цій планеті – мир, людське життя, право мати над головою мирне небо.
   В цей день, коли всі люди Землі відзначають Міжнародний день миру, Коблівська центральна бібліотека  провела День інформації «Право на мир». Користувачі дізналися про історію виникнення Міжнародного дня миру; про людей, які внесли вклад для збереження миру. Усі присутні переглянули літератури до Дня миру, а діти з любов’ю виготовляли білих голубів, символ миру,  створили плакат «Хай буде Мир у нашій  Україні!» та малювали малюнки.




Нехай усі ми навчимося розуміти і поважати одне одного, нехай почнеться на Землі нова історія — історія Людства, яке не знає війни.  З Міжнародним днем миру!

З вершини синіх гір
Чи з літака, що у політ
Прямує аж до зір,
І крикнуть: Люди на землі!
Озвіться — хто за мир?
Промчать слова — сто вітрів
За гори і ліси,
І враз з усіх країн земних
Озвуться голоси...
За мир!
За мир!
Відкажуть матері —
Не треба лити кров!
За мир!
Підхоплять школярі
На сотні різних мов.
Ми жити хочемо й рости.
Навіщо нам війна?
І, наче струмінь з висоти,
Покотиться луна.
Шахтар в підземній глибині,
На полі селянин озвуться
з гнівом...
Смерть війні!
Не хочемо руїн!
Коли ж так вимовлять усі,
Що досить слів і мук,
Зіллються сотні голосів,
Зметнуться сотні рук.
І світ од грому задвигтить,
Як пінить хвилю вир,
Доволі!..
Людям треба жить!
Землі потрібен мир!

Інтернет-джерело

Немає коментарів:

Дописати коментар