За живе!

 

Анна Василишина

Як гарно зараз навкруги,

Все зеленіє, розквітає,

Шебечуть лагідно пташки,

Весна вже літо зустрічає..

Та не весела буде зустріч,

В нас йде кривава ця війна,

Крізь щебет пташок, плескіт моря,

Як грім доноситься пальба...

Ці кляті невгамовні орки,

Обстрілюють усі міста,

Красу всієї України

Вбивають, не боясь Христа..

Великодній святий тиждень

Весь в крові, в руїнах,

За що це все тобі рідненька,

Наша Україна???

Скільки хлопців і дівчат

Мусиш ще втрачати?

Скільки ж діток своїх мами

Будуть ще ховати???

Ця весна скінчиться скоро,

І війна за нею,

Віримо у це всім серцем

І душой своєю...

Тебе рідна Україна,

Будем захищати,

Не дамо рашистам вільно

Ми по ній гуляти!!!

Кожен крок вам смертю буде

За людей убитих,

А земля- суцільним пеклом

Вам і вашим дітям!!!

Вам не знати в нас ні щастя,

Ні життя, ні долі

Геть ідіть у свою Рашу

Там гімна до волі!!!

Ми без вас чудово жили,

Жили й жити будем,

Вам же кляті москалі

Все це не забудем!!

Розцвіте в нас квітка миру,

І настане щастя,

Слава нашій Україні,

Геть усі напастя!!!

 

 

Великий День

   Свято Великдень 2022 відзначають 24 квітня. В Україні завжди шанобливо ставилися до Воскресіння Христового, тому знати православні традиції Пасхи має кожен з нас.

  Великдень – одне з найурочистіших християнських свят року. Воно пов'язане не лише з Воскресінням Ісуса, а й з воскресінням всієї природи, її життєдайної сили та енергії. У 2022 році православні християни святкують Пасху 24 квітня.

Історія і походження свята Великдень

На теренах України святкувати Великдень як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття – із запровадженням християнства. Це свято збігалося в часі із весняним рівноденням і теж символізувало відродження життя і надій. З роками Великдень став частиною нашої культури, замінивши давні звичаї та адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.

  Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці і Воскресіння супроводжувалося великим землетрусом – янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з'явився янгол і сповістив про Воскресіння Господнє.

Походження назви
Великдень
Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва "Великдень" ("Великий День") з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства.

  Легенда говорить, що "Великдень називається так тому, що у той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, аби був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа – дні поменшали. Тепер лише царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…".

    У західно-слов'янських мовах назва свята перекладається як "Великаніч":  чеською Velikonoce, а польскою – Wielkanoc. У болгарській подібно до української назви – Великден, а споріднені болгарам македонці називають це свято Велигден.

Пасха

   У Старому Заповіті Пехас – це святкування на честь виходу ізраїльського народу з єгипетської неволі, перехід з рабства у вільне життя на дарованій Всевишнім землі. Ця назва свята дійшла і до нас, проте набула іншого правопису та особливого сенсу. Ісус Христос через добровільну смерть звершив перехід для всього людства і кожної людини зокрема з рабства гріха, зла до вічного життя, любові та добра.

Православні традиції

   Великодня субота – останній день підготовки до Христового Воскресіння та остання можливість посповідатися та причаститися, оскільки без цього неможливе духовне очищення. Уже в суботу ввечері розпочинається Великодня служба, що триває усю ніч.

Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священник сповіщає "Христос воскрес!", а у відповідь чує "Воістину воскрес!". Опісля служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починає освячення обрядових пасхальних страв: пасок, яєць (крашанок або писанок), ковбас, хрону та інших страв (залежно від місцевості).

  Ще у давнину, крім пасок та яєць, у кошик клали сало, м'ясо та сіль, бо солі приписувалося магічне значення. Також у кошику мусив бути ніж. Сьогодні це пояснюється тим, що нарізати святу паску варто освяченим ножем.

Українські звичаї і обряди на Великдень

  Після служби всі поверталися у свої домівки та починали "розговлятися". Розговляються завжди освяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок або писанок) серед освяченого може бути смаженина, ковбаса, риба, сир, часник, полин, хрін, сіль та вино, а також баранчик – символ Ісуса Христа, ягнятка Божого. Люди вірили, що покладений у кошичок баранчик гарантуватиме прихильність сил природи та оберігатиме від стихійного лиха.

   Перед тим, як з'їсти свячене самому, господар (ґазда) йшов з освяченим насамперед поміж худобу – христосався (цілувався) з нею, сповіщав "Христос воскрес!", а хтось із присутніх відповідав за худобу: "Воістину Воскрес!". Тоді господар торкався тричі свяченим кожної худобини та вимовляв: "Аби ся так не брало вівці (чи корови, чи чого), як ніщо не візьметься свяченої паски"

   Великодній понеділок зветься Поливаним. За традицією, хлопці обливають дівчат водою. Дівчата теж можуть обливати хлопців, але лише у вівторок.

Протягом всього Великодня усі навідують рідних та друзів. Діти та молодь ідуть христувати. Христувальники прославляють Воскресіння Ісуса та славлять господарів. За це отримують христування: продукти, цукерки, гроші.

    Інтернетджерело

Один з найскорботніших днів Великого посту

   Страсна або Велика п’ятниця – один з найскорботніших днів Великого посту. У 2022 році вона припадає на 22 квітня.

     

  Цей день пов’язаний з однією з найтрагічніших подій в історії християнства – сходження на Голгофу Ісуса Христа, де він приніс себе в жертву. Вважається, що тоді він розплачувався за всі гріхи людства.

    Євангеліє свідчить, що саме в п'ятницю Ісус постав перед судом Понтія Пілата, префекта римської провінції Юдея, і був звинувачений у бунтарстві. Незважаючи на те, що великий імператор знав і усвідомлював всю абсурдність і безпідставність таких звинувачень, він все одно засудив Сина Божого до страти. 

  Христоса прикували до хреста на горі Голгофа, де провисів близько шести годин. А через два дні він воскрес.

  Тому в цей день люди вшановують його жертву, а в церкві немає літургії. Лише ввечері з вівтаря виносять плащаницю із зображенням знятого з хреста Ісуса. Нею покривають стіл, що стоїть посеред храму, та читають молитви.

Що дозволено та заборонено у Страсну п’ятницю

Що не можна робити

– Не можна працювати. У цей день не дозволяється шити, прати, різати, прибирати, копати землю, саджати, готувати їжу та навіть купатись.
– Не можна святкувати. Співати, веселитись, танцювати та вести розгульний спосіб життя цього дня забороняється.
– Не можна сваритись. У Страсну п’ятницю варто втриматись від крику та лайки. Краще присвятити цей день роздумам про Ісуса Христа та його жертву заради людей.
– Не можна їсти. Страсна п’ятниця – один із найсуворіших днів Великого посту. Вживати їжу вірянам у цей день забороняється аж до вечірнього богослужіння, поки не винесуть плащаницю. Лише після цього можна з’їсти трохи хліба та випити води.
 
Що можна робити
Окрім заборон, у Страсну п’ятницю все ж рекомендують робити деякі речі. Серед них:
– Випікання паски. Попри всі заборони на готування, все ж дозволяється випікати паски – один з найголовніших атрибутів Великодня.
– Молитви. У цей день не буде проводитись літургія. Проте вечірнє богослужіння є дуже важливим, адже в такий спосіб можна подякувати Ісусу Христу за його велику жертву заради людства. Також існує традиція купити в церкві 12 свічок та розставити їх по всьому дому, щоб вони всі догоріли. За народними повір’ями вважалось, що це може принести добробут.

  Щоправда, повномасштабна війна вносить у наше життя свої корективи. Тож цьогоріч жителям регіонів, де йдуть активні бойові дії, рекомендуємо утриматися від відвідування церкви та помолитися вдома.
– Допомога нужденним. У народі вірили, що якщо в Страсну п’ятницю допомогти тим, хто цього потребує, то такий добрий вчинок обов’язково відгукнеться в майбутньому.

Зі святом!

    Уже зовсім скоро православні віруючі відзначатимуть велике свято Пасхи 2022. А перед цим християни східного обряду традиційно відзначають Чистий четвер. У цей день починаються перші приготування до Господнього Воскресіння.

   

  Чистий четвер – один з найважливіших днів Страсного тижня.

    Цього року Чистий четвер випав на 25 квітня. Це один з найважливіших днів Страсного тижня і всього Великого посту, який дотримуються християни.

   Великий Четвер (Чистий Четвер) — перший з трьох днів яких називають «Велике тридення» в християнстві. Цього дня Ісус Христос в знак покори омив ноги своїм учням та встановив Таїнство Євхаристії на Таємній Вечері. Також в цей день Ісус молився у Гетсиманському саду, був зраджений Юдою Іскаріотом, заарештований первосвящениками і вкинутий в темницю.

  До Чистого четверга були приурочені очисні обряди. 

Чистий четвер 2022: головні традиції

Вважається, що в Чистий четвер потрібно здійснювати звичай очищення водою. Зокрема, слід купатися до сходу сонця. Для цього підійде не тільки домашня ванна, а й ополонку, річка, озеро або лазня. При цьому вмивати обличчя прийнято з срібного посуду. Підійде навіть ложка. Просто зачерпніть їй воду і полийте на обличчя.

Традиційно, як і на свят, в Чистий четвер прийнято йти в храм на урочисту літургію. 

 Також в цей день потрібно почати приготування до Великодня 2020 – пекти паски та фарбувати яйця, прати і прасувати святковий одяг, яку ви плануєте надіти на божественну літургію в неділю.
  Важливо також пам'ятати, що всі приготування повинні супроводжуватися тільки хорошими помислами. Також в Чистий четвер допомагали нужденним.

 Страсний тиждень: назва та значення кожного дня

Кожен день на Страсному тижні називається Великим. У православних церквах проводять літургії, які здавна вважають найважливішими за весь рік. Всі церковні обряди під час Страсного тижня присвячуються тільки одному святому – Ісусу Христу.

Понеділок – У перші день згадують історію зі Старого завіту про те, як патріарх Йосиф був проданий своїми братами в рабство, а також про прокляття Ісуса безплідною смоковницею, яка є символом грішної душі.

В цей день проводять ритуал, який носить назву – чин мироваріння. Так, в цей час виготовляють спеціальне масло (його називають міра), яке пізніше використовують під час помазання після хрещення.

Вівторок – У другий день тижня розповідається про те, як Ісус розмовляв з людьми в храмі Єрусалиму і про притчах Спасителя, а саме – про талант, воскресіння мертвих і Страшний суд.

Середа – На третій день згадують історію про те, як Іуда Іскаріот вирішив продати Ісуса Христа за 30 срібних монет. У середу прийнято виносити з дому все сміття, купувати всі необхідні інгредієнти для фарбування яєць, приготування пасок тощо.

Четвер –  Біблійний епізод – Таємна вечеря. Увечері четвертого дня починають одну з найдовших служб в році – «Дванадцять Євангелій» (12 частин з чотирьох Євангелій). У четвер починаються приготування до  Великодня – печуть паски, фарбують яйця, прибирають будинок, перуть. Ще цей день називають Чистий четвер. За легендою, щоб змити з себе всі гріхи і погану енергію, потрібно зкупатися до сходу сонця.

П’ятниця П’ятий день Страсного тижня вважається самим траурним, адже саме в п’ятницю розіп’яли Христа. У церкві відбувається ритуал винесення плащаниці, на якій зображений Ісус, що лежить в труні.

Субота Під час урочистої літургії розповідається про те, як хоронили Ісуса, про його перебування у гробі. В цей час священики переодягають святкове біле вбрання. Святять паски, фарбовані яйця і паски. Центральна служба усього тижня починається саме в суботу ввечері. А в Єрусалимі в храмі Воскресіння Христового сходить благодатний вогонь. Всі віруючі зустрічають Великдень.

 

 

Інтелектуальна гра

   В бібліотеці відбулась інтелектуальна гра «Логічні загадки та головоломки». Це задачі-жарти, задачі-загадки, жартівливі історії та математичні завдання, які розвивають у дітей допитливість і кмітливість, інтуїцію. Особливу розумову активність діти виявляли в ході досягнення ігрової мети.

Своєрідна терапія від стресу...

    Майже 2 місяці йде війна в Україні. Українці опинилися в дуже різних обставинах: хтось у більш безпечному місці в Україні чи за її межами, а хтось, на жаль, ні. У декого з нас є можливість повернутися до довоєнних звичок, зокрема читання, яке має шанси стати своєрідною терапією від стресу.

Знайте, книга — найкращий співрозмовник.

За живе...

Василишина Анна

Сьогодні хочу разом з усім світом,
За тебе помолитись рідний край,
За тебе моя рідна Україна,
Тримайся, дорогенька, не вмирай .
До тебе Боже всі разом звертаємось,
Ти подаруй нам цю жадану перемогу
Ні ми не просимо скарбів, грошей валізи,
Ми просим лише про допомогу..
Вкажи нам шлях, щоб він не був кривавий,
Як нам дітей від смерті захистить?
Як матерям, що діток поховали,
Навчитись далі просто якось жить....
Де взяти сил дивитись на руїни,
На ці розстріляні, згвалтовані тіла..
На ці могили братські в кожнім місті
У яких кількість вбитих чи мала...
В нас Україна - це суцільний цвинтар,
Хтось помирає просто від страху,
Когось убили десь на полі бою
А хтось і сам не витримав жаху...
Коли вже захлинеться нашой кров'ю
Ця кремльовська наволочь та кат??
Чи колись прокинеться сумління,
І прозріння путінських солдат??
Де ж ти зараз наша вільна Україна??
Де ж твої безкрайнії степи??
Де сади, лани твої квітучі,
Все це знищили путінські кати!!!
І щодня від вибухів здригаясь,
Ми стаєм сильніші день за днем,
Так ми плачимо, але вже меньше,
Хоч палаємо щодня вогнем...
Вірю я і світ у твої сили,
В справедливість вічну і любов,
Кара завжди кожного настигне,
Хто пролив чиюсь невинну кров...
Встане з попілу, розправить крила,
Україна знов у вир взлетить...
Все можливо, будемо боротись,
І поразки головне не допустить...
Хай героям буде вічна Слава,
Україні- злагода та мир,
І усі птахи над Україною,
Весело піднімуться у вир!!!

***

 

За живе...

 

Василишина Анна

Сьогодні в мене запитали,
Чи не боїшся ти писать,
Такі вірші, провокаційні,
Відверто Рашу знеславлять??
Я відповім, ні не боюся
У цих віршах нема брехні,
В них гірка правда сьогодення
Перебіг справжньої війни!!
Війну цю розпочала Раша
Себе знеславила сама,
Війной прийшла на Україну,
Яка ж їй слава- їй ганьба!!!
Вона сама себе загнала
У кут глухий, у небуття
Із нього вибратись неможна,
Із нього виходу нема..
Мостить собі із тіл убитих,
Кровавий та жорсткий топчан
Таке вчинить не кожен зможе,
А тільки нелюд і тиран!!!
Та як же я їх знеславляю?
Я пишу те що справді є,
Щодня, війну цю проклинаю,
Але надія все ж живе!!!
Я щиро вірю в перемогу,
Щодня пишу про це вірші,
В них біль всієї України
Її прекрасної душі!!!
Щодня про це писати буду,
Допоки не настане мир,
Я не устану, обіцяю,
І коли видохнеться звір,
Я не зміню ніколи думки
Що Раша- ворог назавжди
І що усім їм по дорозі
За кораблем російським йти!!!
Це не поєзія, повірте
А це історія війни!!!!
Цю гірку правду мусять знати
Усі нащадки навіки!!!
Увесь цей жах, усі страхіття
Всі катування біль і смерть,
Всі злочини лихих рашистів
Чисельну кількість справжніх жертв...
А всі зруйновані міста?
Їх назви треба пам'ятати,
Вони герої безсумнівно,
Ми не повинні забувати,
Страшні бої, невинні смерті,
Нестачу їжі та води
Як попре все вони тримались
Малі, дорослі, молоді...
Я прошу світ і тебе Боже
Врятуйте нас, допоможіть,
Ми зробимо все для перемоги,
Ви тільки шлях нам підкажіть!!!
Ми віримо, що перемога,
Вже не забаром, майже тут
Хоча не легкий і кривавий
Нас жде попереду маршрут..

За живе...

    Не секрет, що саме трагічні події надихають людей творити. Українці не стали винятком. Війна, що розгорнулася на сході нашої країни, сьогодні постає в картинах, книгах, поезії.
    Ми пропонуємо  добірку віршів  наших земляків. Це вірші про війну в Україні, про дітей і батьків, про міста і села, про нашу рідну землю.
   Вони чіпляють за живе. В них крик душі …

Василишина Анна

Ми помилялись коли звали їх братами,
Ми співчували коли в них була біда,
Коли дітей в Беслані убивали,
А наших діток їм ні грама не шкода..
Що ж ви за виродки такі, страшні створіння,
Як можна так ненавидить людей?
Своїх дітей любить, лелеять, хоять
А наших убивати як гусей...
Ми Бучу та Гостомель не забудем,
Безжально вбитий Маріуполь не простим
За всіх убитих, згвалтованих, за сиріт
Ми помстимося, скільки хватить сил..
Немає сліз, оплакувати втрати,
Чекати звістку чи живий чийсь син
Дивитись на вже виснажену мати,
А в неї він залишився один..
Вже втратила вона усе на світі,
І чоловіка, і будинок і життя
Одна надія на повернення синочка,
Але ж йому немає вороття..
Як це сказати бідолашній жінці,
Як повідомить їй цю страшну новину?
Як хочеться її сильніш обняти,
І приголубить материнську сивину...
Вам почуття такі не притаманні,
Ви мародери, вбивці, крадії,
Ви нас вбиваєте за шуби та планшети,
Невже за ради цього ви прийшли??
Про вашу армію уже весь світ говорить,
Таких злодюг іще не бачив світ,
Ви ради втіх, грабуєте вбиваєте,
Ви нашим хлібом набиваєте живіт..
Допоки гинуть люди без води,
Без ліків, без харчів і у подвалах
Ви грабите зруйновані хати
І все що можна вкрасти на завалах...
Ось в чому сила вашої орди,
Ви боїтесь піти на бій відкритий,
Ви палите по нам із кораблів,
Бо там зручніше і безпечніше сидіти..
Ви з Криму нашого стріляєте по нам,
Ракетами, снарядами та іншим,
Ви боїтесь піти до нас самі,
Бо знаєте - ми вас злочинців знищим!!
Не боїмося голоруч на вас іти,
Ми захищатись можем і без зброї,
Наш рід козацький- дух наш не зламать
У нас усі справжнісінькі герої!!!
За Бородянку, Ірпінь та Херсон
За всі міста що знищили Рашисти,
Їх кара жде, їх всіх накаже Бог,
Або ж прийдуть до них якісь фашисти!!!
Колись все це вони сповна відчують,
Та вже не буде співчувати їм весь світ,
Вони самі себе колись спаплюжать,
Себе самі загонять під свій гніт!!
Ваш головний не буде жити вічно,
Но вічно буде знати увесь люд
Що ви на завжди в пам'яті народу
Купка бидла, орків і паскуд!!!
Хоч зараз в нас життя - це справжнє пекло,
Ми не припинно віримо у мир!!!
Йдемо до тебе- наша перемога,
А там й по тебе божевільний звір!!

***

Як хочеться мені ще жити, мамо,

Я ще не можу просто так піти,

Ще не закінчилась війна, я тут потрібен,

Я недозволю щоб страждала ти...

Синочок мій единий, мій хоробрий,

Ти тільки прошу нас не покидай,

Загояться усі страшенні рани,

Життя своє благаю, не втрачай..

Сидить у ліжка сина бідна мати,

Тримається, а сил уже нема...

В її синочка відірвало ноги,

В усьому винна клята ця війна...

Як же сказати справжньому герою,

Що він не чує своїх ніг, бо їх нема..

Ніколи вже він не пройде    ногами,

Скінчилась назавжди його війна...

Синочку мій, мій лицар, мій герою,

Ти врятував багато вже життів,

Віддав за це ти Богу свої ноги,

І поламав ти не одну катів..

Бої нажаль і досі ще тривають..

Ці нелюди продовжують вбивать,

Продовжують звичайних Українців

Отак спокійно у полони брать...

Стріляють в спину, як не покорився,

А інколи стріляють прям в лице..

У них "сафарі" й дивлячись у очі

Вони вбивають, взявши нас в кільце..

Не довго ще терпітиме країна,

Як вона встане, а за нею ми,

То вже тримайся наволоч кремлівська,

Такої сили ще не бачили вони..

Підем разом, із силою такою,

Якої ще не бачив жоден кат,

Ми звільним і збудуєм  Україну

Запам'ятай це путінський солдат:

Тебе як дурня просто обманули,

Нацистів клятих серед нас нема,

Ми вільні незалежні українці

Нам не потрібна путінська війна,

За те, що ви тут наробили,

Прийдеться всім за це відповідать,

Суровим буде суд цей, пам'ятайте,

І всі ви також будете страждать,

А в нас колись розквітне квітка миру,

Засвітить сонечко яскраве над Дніпром,

Вернеться мир і оживе природа

Знов завирує в нас життя кругом!!!

Далі буде...

Благую вість народження Христа 

Марії сповістив архангел нині 

в знаменний день, коли з-під рук Творця 

зійшло найбільше диво — це людина!

Коли весни чарівний промінець 

всміхнувся пелюстками первоцвіту, 

простив Адама з Євою Творець 

й спасіння нам зіслав у своїх дітях.

Цим він ще раз увірив нас у тому, 

що з кожним подихом Господньої любові 

дань вдячності всилаємо йому 

й стає навіки божим тіло й слово.

 

   Сьогодні, 7 квітня, одне з найбільших свят православної церкви – Благовіщення Пресвятої Богородиці,   Ця дата  не змінюється. За старим стилем свято випадає на 25 березня. Але зараз Благовіщення відзначається православними 7 квітня щорічно.

      Цього дня архангел Гавриїл сповістив Діві Марії про майбутнє народження Ісуса Христа. 

    У народі вважають, що Благовіщення навіть більше свято, аніж Великдень.

 У звичаях європейських народів асоціювалося з приходом весни, початком нового землеробського року. В англійській традиції свято називалося «Днем Марії» (англ. Lady Day) і позначало початок англійського Нового року до 1752 року. Одна з провідних тем у християнському іконописі та європейському живописі. Від слів благої звістки Гавриїла походить християнська молитва «Ave Maria». 

Традиції

  На день Благовіщення категорично заборонена будь-яка фізична робота, а праця на городі – взагалі гріх. З давніх-давен вважали, що від Введення, 4 грудня, до Благовіщення земля спить, і турбувати її не можна. Є така приказка в цей день: «Птах гнізда не в’є, дівка косу не плете», – робота в цей день буде недолугою і пустою.

   Можливо ви чули легенду про зозулю? Вона пов'язана саме з Благовіщенням. Кажуть, що в цей день зозуля звила гніздо, не прислухавшись до веління не працювати. Тепер зозуля не вміє вити гнізда і їй доводиться підкидати свої яйця іншим птахам.

   Благовіщення це свято, в яке необхідно насолоджуватися природою, творіннями Божими. Також необхідно в цей день мріяти і міркувати про своє місце і призначення в світі.

На наступний день після Благовіщення обов’язково всім садівникам і городникам потрібно зайнятися посівними роботами. Адже існує думка, що це принесе небувалий урожай.

   За погодою на Благовіщення намагалися вгадати, яким буде урожай та чи порадують теплом і сонцем літні місяці.

  День вітряний, з ранковим туманом і інеєм обіцяв врожайна літо. Благовіщенський дощ йшов до великої кількості грибів і хлібів. До хорошого збору ярих, огірків, груздів був мороз; до теплих літніх дні і до великої кількості горіхів - гроза.

Міцного здоров'я!

 

7 квітня відзначається Всесвітній День здоров’я.

Напередодні цієї дати,  для своїх користувачів,   працівники бібліотеки провели  зустріч - спілкування «В країну здоров`я». Під час зустрічі мова йшла  про  ставлення до свого здоров’я,  вікові зміни в організмі та як з ними боротися, про секрет здорового довголіття.

      Всесвітня організація охорони здоров’я була створена на підставі принципу, згідно з яким передбачається, що всі люди повинні мати можливість для реалізації свого права на володіння найвищого досяжного рівня здоров’я. У нашій суспільній свідомості вітає одна дуже проста думка, безпосередньо пов’язана з питаннями здоров’я і проблемами його відсутності. «Буде здоров’я - решта все, додасться», - так звучить це багатовікове спостереження. І дійсно, наявність або відсутність у людини цього найціннішого стану, докорінно визначає його повсякденне життя, соціальне і суспільне оточення. Здоров’я - це справжнє багатство, наявність якого ми з вами інколи ігноруємо. Здорові люди здебільш рідко замислюються про те, як правильно і розумно влаштувати свій побут і життєдіяльність, щоб їх здоров’я залишалося міцним і надійним на тривалу перспективу. Наше власне здоров’я дуже легко втратити. Люди, що страждають тими чи іншими, особливо хронічними захворюваннями, на практиці кажен день стикаються з масою проблем, які активно відволікають їх від справжнього повноцінного життя.

     Міжнародний святковий день, спрямований на залучення широкої громадської уваги до цих проблем і питань - Всесвітній день здоров’я, відзначається щорічно 7-го квітня. Це свято увійшло в традицію, за даними проекту DilovaMova.com, з середини минулого століття. Дата святкування Всесвітнього дня здоров’я приурочена дню створення Всесвітньої організації охорони здоров’я, відомої нам під абревіатурою «ВООЗ», а точніше дню прийняття статуту цієї організації. Статут ВООЗ було прийнято 7-го квітня 1948-го року, тоді ж, на першій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я і виникла ідея проводити це міжнародне свято (WHA/A.2RES.35). До 1950-го року цей день відзначався 22-го липня, в день, коли сталася масштабна ратифікація запропонованого Статуту ВООЗ, потім День закріпився за нинішньою датою.

 Будьте здорові!

Джерело:
Інтернетресурси

 

 

 

 

Війна очима дітей»

 

Стогне  ненька - Україна, сльозами вмивається…

В бібліотеці відбувся конкурс малюнків «Війна очима дітей». Наші діти бачуть горе, бачуть сльози, і малюють ту Україну, яка є зараз. Але все ж таки мріють про мирну,  квітучу та вільну країну і висловлюють  захисникам нашої країни свою вдячність та підтримку.

Ми віримо в перемогу!