І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О, найстрашніше з літочислень
Війна — війною — до війни!
Л. Костенко

        Найбільшим  лихом ХХ століття  була  для України, як і для багатьох  інших країн світу Друга світова війна.

     Та не останньою вона була. Сьогодні, у ХХІ ст.  знову лунають на нашій землі вибухи і постріли.

     І думаєш: «Господи, чого людям треба? Адже світить в небі сонце, росте в полях хліб. Люди кохаються, народжують дітей, створюють симфонії і поеми, роблять наукові відкриття…» Тільки б служили ці відкриття миру, а не справі знищення!

   Не дивлячись на воєнний стан, люди продовжують займатися своїми звичними справами: ходять на роботу, працюють на городах, прибирають свої подвір’я, відвідують бібліотечні заклади.

     І хто б до нас не приходив, всі  щиро  вірять в нашу перемогу.  Адже сама віра у перемогу добра та любові до України, вірність своїм прагненням, сміливість допоможе  нам усім  у цей нелегкий час. Слава Україні!!!