„... А бої колишні і тривоги вічно хвилюватимуть серця”

Все можно сокрушить, предать забвенью,

    Заасфальтировать и заковать в бетон,

                                              Взорвать собор, как лишнее строенье

                                                   На месте кладбища построить стадион.

                                                        Все можно растерять, что собрано веками,

                                                      Все можно замолчать, расправами грозя…

                                 И только человеческую память

                                            Забетонировать и истребить нельзя!

Так, нічого не можна забути. Не можна забути і Афганську війну, страшну

 неоголошену війну, що розтяглася на 10 довгих літ.

  У цій війні загинуло більше п’ятнадцяти тисяч наших солдатів, 35 тисяч було поранено, тисячі потрапили в полон.

Напередодні 26- річниці з дня виведення обмеженого контингенту радянських військ з Афганістану, в честь Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав в актовому залі школи  відбулася зустріч для молоді з воїнами – афганцями  „... А бої колишні і тривоги вічно хвилюватимуть серця”.

На святі переглянули презентацію згадали про події тієї страшної війни, про її героїв, пролунали пісні, вірші, а також болючі спогади, вистраждені в Афганістані.

 

Ветеранів привітали заступник голови Коблівської сільської ради Коц Володимир Миколайович, голова профкому ПАТ «Коблево» Шаткова Антоніна Василівна, 

мати воїна – афганця Лозенко Галина

Вікторівна.

 

 

В бібліотеці організована  виставка «Наш нестихаючий біль Афганістан».

 Ми хочемо, щоб підростаюче покоління зрозуміло, що найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна. Ми повинні пам’ятати тих, хто її пережив, тих, хто недожив, недоспівав, недокохав.

 

Вічна пам'ять полеглим солдатам!

 

А живим, і всім жителям нашої  України, ми бажаємо здоров'я, щастя, душевного спокою, злагоди, добробуту  і, найголовніше, миру.