Як парость виноградної лози плекайте мову

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
            Максим Рильський
      Міжнаро́дний день рі́дної мо́ви  відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня - 17 листопада 1999 року в Парижі.  Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує  зникнення,      ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги. Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10.000 особами, котрі активно розмовляють рідною мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов, котрими розмовляють менше 100 осіб не задокументовані.

1952 року тогочасна влада Пакистану проголосила урду єдиною державною мовою, рідною вона була лише для 3% населення. Це було негативно сприйнято, особливо на сході, де майже виключно розмовляли бенґальською мовою.   21 лютого 1952 року, під час демонстрації протесту в Дацці, поліція та військові вбили кількох студентів-демонстрантів. Після проголошення незалежності Східного Пакистану (Бангладеш) 1971 року, цей день відзначають в країні як день мучеників. За пропозицією Бангладеш, ЮНЕСКО проголосило 21 лютого 2000 вперше міжнародний день рідної мови.

Рiдна українська мова - це основа нашої безмежно багатої культури. Класична українська лiтература, починаючи вiд Шевченка чи навiть ще й вiд Котляревського, показала нам приклад того, як треба ставитись до народної мови, цього ясного i справдi цiлющого для художника джерела. До велетнiв української нацiональної культури безперечно належать Тарас Шевченко,Iван Франко, Панас Мирний,І.Карпенко -   Карий, Павло Грабовський, Максим Рильський. 
    Вірно кажуть мудрі люди, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім’ю. К. Ушинський відзначав: «Коли зникає мова — народу нема більше!».

 Наш поетичний  зорепад «Як парость виноградної лози плекайте мову» присвячений  Міжнародному дню рідної мови.  В ході цього заходу учні   дізналися, що мова - одне із багатьох див, створених людьми, перейнялися гордістю за красу та велич рідної мови.   

  Діти із  задоволенням  взяли участь у конкурсі. Вони декламували не тільки вірші відомих авторів, а ще читали свої твори  про рідну мову.

 

 

 

Переглянули книжкову виставу «Квітни мово, зірницею слова».

 

 

    Немеркнучим заповiтом усiм синам й донькам України стали полум'янi слова Максима Тадейовича Рильського:

Мужай, прекрасна наша мова, 
Серед прекрасних братнiх мов, 
Живи, народу вiльне слово, 
Над прахом царських корогов, 
Цвiти над нами веселково, 
Як мир, як щастя, як любов!

 

Не будьмо байдужими, давайте разом захищати найбільше наше багатство – нашу рідну українську мову!