За живе!

 

Анна Василишина

Як гарно зараз навкруги,

Все зеленіє, розквітає,

Шебечуть лагідно пташки,

Весна вже літо зустрічає..

Та не весела буде зустріч,

В нас йде кривава ця війна,

Крізь щебет пташок, плескіт моря,

Як грім доноситься пальба...

Ці кляті невгамовні орки,

Обстрілюють усі міста,

Красу всієї України

Вбивають, не боясь Христа..

Великодній святий тиждень

Весь в крові, в руїнах,

За що це все тобі рідненька,

Наша Україна???

Скільки хлопців і дівчат

Мусиш ще втрачати?

Скільки ж діток своїх мами

Будуть ще ховати???

Ця весна скінчиться скоро,

І війна за нею,

Віримо у це всім серцем

І душой своєю...

Тебе рідна Україна,

Будем захищати,

Не дамо рашистам вільно

Ми по ній гуляти!!!

Кожен крок вам смертю буде

За людей убитих,

А земля- суцільним пеклом

Вам і вашим дітям!!!

Вам не знати в нас ні щастя,

Ні життя, ні долі

Геть ідіть у свою Рашу

Там гімна до волі!!!

Ми без вас чудово жили,

Жили й жити будем,

Вам же кляті москалі

Все це не забудем!!

Розцвіте в нас квітка миру,

І настане щастя,

Слава нашій Україні,

Геть усі напастя!!!

 

 

Великий День

   Свято Великдень 2022 відзначають 24 квітня. В Україні завжди шанобливо ставилися до Воскресіння Христового, тому знати православні традиції Пасхи має кожен з нас.

  Великдень – одне з найурочистіших християнських свят року. Воно пов'язане не лише з Воскресінням Ісуса, а й з воскресінням всієї природи, її життєдайної сили та енергії. У 2022 році православні християни святкують Пасху 24 квітня.

Історія і походження свята Великдень

На теренах України святкувати Великдень як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття – із запровадженням християнства. Це свято збігалося в часі із весняним рівноденням і теж символізувало відродження життя і надій. З роками Великдень став частиною нашої культури, замінивши давні звичаї та адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.

  Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці і Воскресіння супроводжувалося великим землетрусом – янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з'явився янгол і сповістив про Воскресіння Господнє.

Походження назви
Великдень
Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва "Великдень" ("Великий День") з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства.

  Легенда говорить, що "Великдень називається так тому, що у той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, аби був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа – дні поменшали. Тепер лише царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…".

    У західно-слов'янських мовах назва свята перекладається як "Великаніч":  чеською Velikonoce, а польскою – Wielkanoc. У болгарській подібно до української назви – Великден, а споріднені болгарам македонці називають це свято Велигден.

Пасха

   У Старому Заповіті Пехас – це святкування на честь виходу ізраїльського народу з єгипетської неволі, перехід з рабства у вільне життя на дарованій Всевишнім землі. Ця назва свята дійшла і до нас, проте набула іншого правопису та особливого сенсу. Ісус Христос через добровільну смерть звершив перехід для всього людства і кожної людини зокрема з рабства гріха, зла до вічного життя, любові та добра.

Православні традиції

   Великодня субота – останній день підготовки до Христового Воскресіння та остання можливість посповідатися та причаститися, оскільки без цього неможливе духовне очищення. Уже в суботу ввечері розпочинається Великодня служба, що триває усю ніч.

Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священник сповіщає "Христос воскрес!", а у відповідь чує "Воістину воскрес!". Опісля служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починає освячення обрядових пасхальних страв: пасок, яєць (крашанок або писанок), ковбас, хрону та інших страв (залежно від місцевості).

  Ще у давнину, крім пасок та яєць, у кошик клали сало, м'ясо та сіль, бо солі приписувалося магічне значення. Також у кошику мусив бути ніж. Сьогодні це пояснюється тим, що нарізати святу паску варто освяченим ножем.

Українські звичаї і обряди на Великдень

  Після служби всі поверталися у свої домівки та починали "розговлятися". Розговляються завжди освяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок або писанок) серед освяченого може бути смаженина, ковбаса, риба, сир, часник, полин, хрін, сіль та вино, а також баранчик – символ Ісуса Христа, ягнятка Божого. Люди вірили, що покладений у кошичок баранчик гарантуватиме прихильність сил природи та оберігатиме від стихійного лиха.

   Перед тим, як з'їсти свячене самому, господар (ґазда) йшов з освяченим насамперед поміж худобу – христосався (цілувався) з нею, сповіщав "Христос воскрес!", а хтось із присутніх відповідав за худобу: "Воістину Воскрес!". Тоді господар торкався тричі свяченим кожної худобини та вимовляв: "Аби ся так не брало вівці (чи корови, чи чого), як ніщо не візьметься свяченої паски"

   Великодній понеділок зветься Поливаним. За традицією, хлопці обливають дівчат водою. Дівчата теж можуть обливати хлопців, але лише у вівторок.

Протягом всього Великодня усі навідують рідних та друзів. Діти та молодь ідуть христувати. Христувальники прославляють Воскресіння Ісуса та славлять господарів. За це отримують христування: продукти, цукерки, гроші.

    Інтернетджерело

Один з найскорботніших днів Великого посту

   Страсна або Велика п’ятниця – один з найскорботніших днів Великого посту. У 2022 році вона припадає на 22 квітня.

     

  Цей день пов’язаний з однією з найтрагічніших подій в історії християнства – сходження на Голгофу Ісуса Христа, де він приніс себе в жертву. Вважається, що тоді він розплачувався за всі гріхи людства.

    Євангеліє свідчить, що саме в п'ятницю Ісус постав перед судом Понтія Пілата, префекта римської провінції Юдея, і був звинувачений у бунтарстві. Незважаючи на те, що великий імператор знав і усвідомлював всю абсурдність і безпідставність таких звинувачень, він все одно засудив Сина Божого до страти. 

  Христоса прикували до хреста на горі Голгофа, де провисів близько шести годин. А через два дні він воскрес.

  Тому в цей день люди вшановують його жертву, а в церкві немає літургії. Лише ввечері з вівтаря виносять плащаницю із зображенням знятого з хреста Ісуса. Нею покривають стіл, що стоїть посеред храму, та читають молитви.

Що дозволено та заборонено у Страсну п’ятницю

Що не можна робити

– Не можна працювати. У цей день не дозволяється шити, прати, різати, прибирати, копати землю, саджати, готувати їжу та навіть купатись.
– Не можна святкувати. Співати, веселитись, танцювати та вести розгульний спосіб життя цього дня забороняється.
– Не можна сваритись. У Страсну п’ятницю варто втриматись від крику та лайки. Краще присвятити цей день роздумам про Ісуса Христа та його жертву заради людей.
– Не можна їсти. Страсна п’ятниця – один із найсуворіших днів Великого посту. Вживати їжу вірянам у цей день забороняється аж до вечірнього богослужіння, поки не винесуть плащаницю. Лише після цього можна з’їсти трохи хліба та випити води.
 
Що можна робити
Окрім заборон, у Страсну п’ятницю все ж рекомендують робити деякі речі. Серед них:
– Випікання паски. Попри всі заборони на готування, все ж дозволяється випікати паски – один з найголовніших атрибутів Великодня.
– Молитви. У цей день не буде проводитись літургія. Проте вечірнє богослужіння є дуже важливим, адже в такий спосіб можна подякувати Ісусу Христу за його велику жертву заради людства. Також існує традиція купити в церкві 12 свічок та розставити їх по всьому дому, щоб вони всі догоріли. За народними повір’ями вважалось, що це може принести добробут.

  Щоправда, повномасштабна війна вносить у наше життя свої корективи. Тож цьогоріч жителям регіонів, де йдуть активні бойові дії, рекомендуємо утриматися від відвідування церкви та помолитися вдома.
– Допомога нужденним. У народі вірили, що якщо в Страсну п’ятницю допомогти тим, хто цього потребує, то такий добрий вчинок обов’язково відгукнеться в майбутньому.