понеділок, 26 квітня 2021 р.

Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій Землі



Чи буде квітень, як завжди
Дарунком весняної здоби.
Чи власним іменем біди
Ми назвемо його Чорнобиль?
Чи може викреслим його
З календарів своїх допоки
Нас теплий грітиме вогонь
Ще не відкритих ізотопів?
Безмежна мисль, немає меж
Її спинити годі!
І ти, Чорнобилю, ти теж
Не маєш меж сьогодні.

   Чорнобиль… Мертва зона… Сьогодні такі слова гірким болем відлунюються у наших серцях. Заростають деревами, кущами, травою опромінені села. Вони порожні, мертві. Поступово руйнуються хати. Разом з ними руйнуються, зникають неповторні цінності поліської давнини.
…Стогне дзвін. Та найгіркішими нотами звучать у ньому голоси Чорнобиля, катастрофи, яка ніколи не зітреться з людської  історії, не згасне у віках.

     З метою згадати про трагедію віку — вибух на ЧАЕС, визначити негативний вплив аварії на стан навколишнього середовища та здоров’я населення; виховувати особисту стурбованість кожного жителя Землі за все, що відбувається навколо,  сприймати чужу біду, чужий біль як власний, бібліотека пропонує ознайомитися з книжковою виставкою - інсталяцією  «Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій Землі». 

                    Виставка  присвячена  35-річниці дня пам’яті Чорнобильської трагедії.

  Чорнобильська катастрофа-техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території  України (колишньої УРСР), в ніч на 26 квітня 1986 року.
  Руйнування мало вибуховий характер, реактор було повністю зруйновано і в довкілля викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся викид потужністю 300 Хіросім.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики[1][2][3][4], як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 осіб евакуйовано із зон забруднення.

Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР і світу. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії змінювався з часом і повністю єдиної думки не існує досі.


Джерело:
Інтернетресурси


 

субота, 24 квітня 2021 р.

Зі святом Вербної Неділі!

 

У неділю Вербну природа оновлюється,
Теплотою і радістю серце наповнюється,
Гілочки верби здоров'я нам дають,
Коли легенько ними б'ють.
З прекрасним святом вас я вітаю,
Приємних емоцій побільше бажаю,
Нехай все, що ви задумали, збувається,
Нехай в житті все легко вдається!



Вербна неділя у 2021 році припадає на 25 квітня. У цей день заведено вітати не тільки з релігійним святом, а й з пробудженням природи. "Не я б'ю – шутка б'є. Від нині за тиждень буде Великдень", – лунає по всій Україні.

Любі друзі, Коблівська бібліотека вітає вас з Вербною Неділею! З усього серця бажає здоров'я всім членам вашої родини, щастя вашому дому і світлої весни! Нехай всі нещастя і прикрості обійдуть вас стороною, а радість і добро знайдуть до вас дорогу!

З історії свята…

     Вербна неділя (лат. Dominica in Palmis de passione Domini) — неділя, яка припадає за 7
до Великодня. Великий Тиждень, який ще називається Страсним, розпочинається Вербною неділею. Багатьма мовами світу вона називається Пальмовою неділею — з огляду на гілки пальм, що їх стелили на дорогу під час в'їзду Господа Ісуса в Єрусалим. Однак на слов'янських територіях, де пальми не ростуть, а весна настає з цвітінням верб, пальмові гілки люди замінили вербними, які починають зеленіти і цвісти, та відповідно і назва свята змінилася: біл. Вербніца, рос. Вербное воскресенье, Неделя Цветоносная, болг. Връбница, Цветница, серб. Цвети, словац. Kvetná nedeľa (у деяких місцевостях України Вербну неділю також називають Квітною чи Цвітною).

Євангелія[

У Вербну неділю християнами відзначається вхід Ісуса Христа у Єрусалим. За описами у Євангеліях народ зустрічає його як царя і кидає йому під ноги пальмові листки[1][2][3]. У середземноморському регіоні пальми вважались знаком життя і перемоги, а у Ізраїлі символом незалежності та перемог ізраїльського царя[4][5]. Ослиця (осел) за єврейською традицією[6] є символом скромності царя і його ненасильницької влади

Євангеліст Матвій (Матей) так описує Вхід Господній до Єрусалима:

    А коли наблизились до Єрусалиму, прийшли вони у Витфагію, коло гори Оливної. Тоді послав Ісус двох учнів, сказавши до них: “Ідіть у село, що перед вами; відразу ж знайдете прив'язану ослицю й осля з нею; відв'яжіть і приведіть до мене. А як хтось скаже вам щось, ви відповісте, що Господь їх потребує, але він незабаром поверне їх назад.” Сталось це, щоб збулося слово пророка, який говорив: “Скажіть дочці сіонській: Ось цар твій іде до тебе; лагідний і верхи на ослиці, – на осляті, синові підяремної.”

    Учні ж пішли і зробили так, як Ісус звелів їм: привели ослицю та ослятко, поклали на них одяг й Ісус сів на неї. Народ же, якого було багато, простеляв свою одіж по дорозі, а інші зрізували з дерев гілки і розкладали по дорозі. Люди, що йшли перед ним і ззаду, кликали: “Осанна Синові Давида! Благословен той, що йде в ім'я Господнє, осанна на висоті!” І коли він увійшов у Єрусалим, заметушилося все місто, питаючи: “Хто це такий?” Народ же казав: “Це пророк, Ісус із Назарету в Галилеї.” Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, що продавали й купували в храмі; перевернув столи міняйлів, а й ослони тих, що продавали голубів, і сказав їм: “Написано: Дім мій домом молитви буде зватись, – ви ж чините з нього печеру розбійників.” І підійшли до нього в храмі сліпі та кульгаві, і він зцілив їх.Первосвященики ж та книжники, побачивши чуда, які він творив, і дітей, що кричали в храмі: “Осанна Синові Давида!” – обурилися і мовили до нього: “Чуєш, що оці кажуть?” А Ісус відповів їм: “Атож, хіба ви ніколи не читали: Устами немовлят та ссущих ти вчинив собі похвалу.” І покинувши їх, вийшов з міста у Витанію і там заночував”[7]

Вербна неділя 2021: що не можна робити цього дня

    Вербна неділя — це останній день перед Страсним тижнем, коли у християн найсуворіший піст. Цього дня віруючі повинні обмежувати себе не тільки в їжі, але і в побутових справах. Цьогоріч Вербна неділя припадає 25 квітня.
У Вербну неділю не можна садити в землю гілочки минулорічної верби, жінкам не можна шити, в’язати, вишивати і взагалі займатися рукоділлям. Крім того, не слід виконувати хатню роботу або поратися на городі.

Але найголовніше — цього дня треба підготуватися до Страсного тижня – періоду найсуворішого посту, який завершиться найрадіснішим святом — Світлим Воскресінням Христовим.

Гілочки пухнастої верби є головним символом Вербної неділі, їх прийнято приносити в цей день до церкви і освячувати, щоб надалі вони захищали будинок і приносили добробут. Також гілочками верби християни б’ють один одного, примовляючи «Не я б’ю — верба б’є!». Особливо ця традиція подобається дітям, адже вони вірять, що кожен удар Вербної гілочки вбереже від поганого ока.

 

 Так само, вербі приписують цілющі властивості і освячені «котики» застосовуються для лікування лихоманки, безпліддя, недуг у домашньої худоби, а чоловіки носили їх з собою для збільшення фізичної сили.
Освячена в церкві вербна гілочка може захистити будинок від блискавки і пожежі, а господарів — від злиднів та інших неприємностей. Добрі господарі, повернувшись з освяченою вербою з церкви спочатку садили пару гілочок у себе в городі, і тільки потім несли її додому до святих образів.

Що не можна робити у Вербну неділю

 Категорично забороняється у цей день займатися важкою фізичною працею.
Вживати міцний алкоголь та влаштовувати гучні гуляння.
Напередодні Страсного тижня не рекомендується встрявати у сварки та думати про погане.
Їсти м’ясо, яйця та молочні продукти. Їжа на столі повинна бути скромною. Виняток становлять риба, рослинна олія та трохи кагору.
Не можна у Вербну неділю проводити поминальний обід.

Прикмети у Вербну неділю

Безплідній жінці треба зранку треба зрізати гілочку верби, освятити в церкві та принести додому. Цю гілочку треба зберегти в потаємному місці. За прикметами, жінка зовсім скоро відчує радість материнства.
Вперше навесні виганяти худобу на пасовисько варто саме свяченою вербою — “щоб нечисть не чіплялася до тварин”
Якщо у Вербну неділю тепло і сухо – влітку буде великий урожай фруктів.
У Вербну неділю вдарив мороз – рік принесе багато пшениці.
Якщо в цей день вітер дме сильно, то літо буде вітряним
 


Джерело:
Інтернетресурси
 


пʼятниця, 23 квітня 2021 р.

23 квітня - Всесвітній день книги і авторського права


 Читайте! Читайте! Читайте!
Читайте не поспішаючи, щоб не втратити
жодної краплі змісту книги.
Читайте! Нехай не буде жодного дня,
коли б ви не прочитали хоча б однієї
сторінки з нової книги!

К. Паустовський


Сьогодні, 23 квітня, світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання.

     Всесвітній день книги та авторського права (англ. World Book and Copyright Day, ісп. Día Mundial del Libro y del Derecho de Autor, кит. 世界图书与版权日, фр. Journée mondiale du livre et du droit d'auteur) — відзначається щорічно 23 квітня, починаючи з 1996 року.
    Уперше спробу пов'язати 23 квітня з книгами було зроблено 1923 року продавцем книг у Каталонії (Іспанія) [[1] ]. Початкова ідея належала валенсійському письменнику Вісенту Клавелу Андресу, який запропонував у такий спосіб вшановувати письменника Мігеля де Сервантеса, спочатку 7 жовтня, в день його народження, а потім — 23 квітня, у день його смерті.

У 1995 році ЮНЕСКО вирішило святкувати Всесвітній день книги та авторського права 23 квітня, оскільки цей  день є датою смерті Вільяма Шекспіра та Інки Ґарсіласо де ла Веґи, а також днем народження декількох інших видатних авторів, таких як Моріс Дрюон, Халлдор К. Лакснесс, Володимир Набоков, Жозеф Пла і Мануель Вальєхо [1].  Історично збіглося так, що  Шекспір і Сервантес померли 23 квітня 1616 р., — але не в той самий день, тому що на той час Іспанія користувалася  григоріанським календарем, а Англія — юліанським. Сервантес фактично помер на 10 днів швидше за Шекспіра.

     Всесвітній день книги та авторського права було проголошено на 28-й сесії ЮНЕСКО 15 листопада 1995 року (Резолюція № 3.18). Рішення прийняте з метою просвіти, для подальшого розвитку усвідомлення культурних традицій, а також з урахуванням того, що книги є найвагомішим засобом поширення знань та найнадійнішим способом їхнього збереження. Це найчудовіший винахід для обміну ідеями за межами людського простору та часу, а також найпотужніша сила викорінення бідності та мирного будівництва . В резолюції відзначається також доцільність проводити в цей день книжкові виставки та ярмарок

     Приймаючи таке рішення, враховували досвід ряду країн та організацій, які вже й раніше проводили «День книги». Зокрема, в Іспанія у 1926 році король Альфонс XIII підписав декрет про святкування в Іспанії Дня іспанської книги. Після деякої полеміки, було вирішено, що цим днем стане 23 квітня — день смерті Мігеля Сервантеса. У Барселоні цей день збігся зі святом на честь заступника Каталонії Святого Георгія, коли книготорговці влаштовували грандіозний книжковий ярмарок. Саме там, з 1931 року, з'явився звичай дарувати троянду кожному, хто придбає книгу.

      Одна з традицій Всесвітнього дня книги та авторського права – обрання міста, що на рік стане Світовою столицею книги. Ця традиція, яка, окрім того, є дієвим способом популяризації книг і читання загалом, запроваджена 2001 року. Тоді столицею було обрано Мадрид. Щороку ЮНЕСКО спільно з міжнародними організаціями, що представляють три напрями книжкової галузі, – Міжнародним союзом видавців, Міжнародною федерацією книготорговців і Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій – обирають Світову столицю книги. 


     Зі свого боку міста зобов’язуються всіляко сприяти розвитку книговидання і промоції читання. З 2001 року світовими книжковими столицями вже побували Александрія, Нью-Делі, Антверпен, Монреаль, Боґота, Бейрут, Любляна, Буенос-Айрес, Єреван, Бангкок, Вроцлав та ін. Цьогоріч нею стало місто Конакрі (Ґвінея). Цьогоріч книжковою столицею ЮНЕСКО стала столиця Грузії – Тбілісі.



    Шановні користувачі!

Фонд бібліотеки  поповнився новими виданнями для підлітків, люб'язно наданими Українським інститутом книги. Представлені на виставці книги доповнені анотаціями,

 

 

 


Джерело:
Інтернетресурси