З Днем Соборності України!

День соборності відзначить
Український весь народ,
Кожен українець щастя
У це свято нехай знайде,
Згадаймо ми сьогодні разом
Про єдність всієї країни,
Світ панує нехай в Україні,
І не буде нехай війни!

       22 січня ми відзначаємо велике державне свято – День соборності України. 22 січня 1919 року на багатолюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.

На державному рівні вперше це свято відзначили 22 січня 1999 року. Відзначаючи День соборності, ми повинні берегти світлу пам'ять незліченних жертв, принесених українським народом на вівтар Незалежності.

     

   До Дня соборності України в бібліотеці відбувся огляд літератури «Соборна  мати - Україна одна для всіх, як оберіг». Цей огляд   знайомить користувачів з книгами  та періодичними виданнями, які висвітлюють історію українського народу, його шлях до незалежності та історію цього свята.                      

Джерело:
https://24tv.ua/lifestyle/

У колі друзів

     Сьогодні настало свято, яке багато хто вважає завершальним у новорічно-різдвяний період. Мова йде про Новий рік за старим (юліанським) стилем, настання якого люди відзначають у ніч з 13 на 14 січня. Незважаючи на те, що попереду в січні ще одне велике свято - Водохрещее, саме Старий Новий Рік нерідко асоціюють з закінченням святкового періоду.

        

     14 січня – день пам’яті св. Василія Великого, архієпископа Кессарії Каппадокійської, який народився близько 330 року у родині  багатих благочестивих батьків. Все свідоме життя він проповідував вчення Ісуса Христа і користувався великою повагою серед віруючих. Українці шанують чесноти святого і увічнили його ім’я в щедрівці  такими словами: «А що другий празник – святого Василія! Радуйся, ой радуйся, земле, син Божий народився!»

   Споконвіку, напередодні старого Нового року, за давньою народною традицією, справляють Щедрий Вечір – веселе українське свято з обрядами, забавами, скоромною їжею (піст вже минув): багатою кутею на смальці, ковбасами, пирогами, варениками, млинцями, смаженими на салі тощо.

  Бібліотекарі та члени клубу «Гармонія» також підготувалися до  свята - приготували вареники, кутю, солодку випічку, щедрівки та колядки. Але його родзинкою   було  щедрування вихованців Коблівського ДНЗ «Сонечко». По - родинному затишно і весело було у колі друзів.

Історія свят

   Старий Новий Рік: історія свята сама по собі назва виглядає суперечливо. Це словосполучення нерідко вважають оксюмороном. Незважаючи на те, що святкування Старого

Нового Року не є офіційним, цієї традиції дотримуються у багатьох країнах. Ті, хто святкує Старий Новий Рік, роблять це найчастіше з переконаністю, що "тепер вже точно рік настав". Саме по собі свято являє собою історичний феномен. Це свято виникло у зв'язку зі зміною літочислення з юліанського на григоріанський календар. У першій половині 20-го століття в радянську (відповідно, українську) культуру прийшла зміна календаря. Більшовики вирішили

перейти на григоріанське літочислення, яким користувалася Європа. Різниця між новою і старою системою становила 13 днів, що створювало незручності в міжнародній політиці та економіці. Це і стало основною причиною переходу на новий стиль, який зберігається донині.
Офіційна дата переходу на новий стиль - 14 лютого 1918 року. Тоді ж почали святкувати нове, на той момент незвичне свято - Старий Новий Рік - тобто, Новий Рік за старим стилем. Святкування не відзначалися масштабністю, але все ж день перестав бути "рядовим".

Важливо зазначити, що вечір з 13 на 14 січня в Україні (а також Білорусі) - Щедрий (Васильєв) вечір. 

В українців 13 січня - Щедрий вечір, Щедра кутя.

   Святкування його походить від стародавнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем — це також день преподобної Меланії Римлянки (Меланки, Маланки, Миланки). У народній традиції обидва свята об'єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки.

   В Україні в день старого нового року – 14 січня – господарів дому, що приймає гостей і частує їх стравами, вітають щедрівкою. Щедрівками господарю бажають щастя, добробут у новому році та врожаїв.

Новорічні свята

 Святий вечір настає

Зірочка моргає,

До вечері кличе всіх

В вікно заглядає.

На столі дванадцять страв

Та з медом кутя,

Славимо колядкою

Народження Христа!

 Напередодні Різдва в ЦБ відбувся новорічний вікенд «Новорічні свята: зимова казка, легенди, традиції». Різдво Христове. Відвідувачі бібліотеки долучилися до національних українських новорічних свят. Особливо цікаво було дітям дізнатися про історію святкування Різдва та про Святвечір. Тож  вони не тільки послухали розповідь бібліотекаря, а й переглянули презентацію «Зимові свята в Україні», «Як святкують Різдво  в різних країнах» та згадали новорічні і  різдвяні колядки та  щедрівки.

Святвечір: традиції та прикмети

  Сьогодні 6 січня.

 Святий вечір, Святвечір, Вілія, Багата кутя- передріздвяний день і вечір, велике свято (6 січня). Воно припадало на останній день Пилипівського посту, тому готували виключно пісні страви.

  Це один з найбільш шанованих днів для всіх християн - і східного, і західного обрядів - та одне з найважливіших родинних свят, магічний день, коли кожна сім'я створює в оселі атмосферу затишку, достатку та злагоди. 

  За давньою традицією, належне різдвяне святкування починається ще ввечері, напередодні Різдва, з духовних і матеріальних приготувань. Вечір цей зветься Святим чи Свят-Вечором, або ж Надвечір'ям Різдва Христового, що припадає на 6 січня.

  За біблійними переказами, Ісус народився у сім’ї Марії та Йосипа у Віфлеємі. Родина втікала від Ірода, котрий, дізнавшись про прихід Месії, велів убити всіх новонароджених в царстві Юдеї. Після того, як син Божий з’явився на світ, на небі запалала зірка, а батьків відвідав Янгол.

  Слов’яни святкують Святвечір традиційно – з родиною та молитвами в храмі, та на Різдво теж. Господарі готують 12 пісних страв напередодні того, коли прийде Святвечір.

  Кутя й узвар ще зранку займали почесне місце на столі під образами — на покуті. Крім того, християни не вживають 6 січня алкоголь, заміняючи його узваром або компотом. А на столі лишають одну тарілку – для духів померлих родичів.

Служба Божа, за традицією, в храмі правиться рівно опівночі. Вночі парафіяни мають час осмислити вчинені гріхи, вибачитися за них перед Богом. Багато українців вирушають до храму цілими сім’ями. Вважається, що благодать Божа тоді точно зійде на всіх близьких. 

Однак не менш важливою була завчасна й серйозна підготовка до різдвяно-новорічних обрядів.

1.Обов'язково з пори жнив зберігали обжинкового Дідуха та відбирали пахуче

сіно. До свят завершували всю важливу роботу по господарству - від наведення ладу в хаті та обійстві до ремонту робочого реманенту, ткання полотна й вичинки шкір.

За звичаєм до свят господині ретельно прибирали в хатах, вибілювали помешкання й розмальовували  квітами комин, застеляли нові або чисто випрані скатерки, рядна й рушники. Обов'язково намагалися справити новий одяг для всіх членів родини та купити новий посуд (макітри, горшки, коцюби й макогони). Із воску власної пасіки люди виготовляли святкові свічки, приказуючи спеціальні замовляння і молитву. У підготовці були задіяні усі - і малі, і старі.

2.Перед Святвечором українці заносили оберемок сіна і стелили його під столом. Там суха трава мала лежати аж до Водохреща. Добрим знаком було, якщо в ньому переночував кіт або пес. На заході України до хати вносили плуга або ярмо чи столярське причандалля, в інших регіонах випікали тістечка у формі реманенту або збруї. 

Щойно на небі сходила зірка – всією сім’єю сідали за стіл. Першим місце займав господар. Під час Святої вечері родичі намагалися не покидати стіл і розмовляти тихцем. В областях України по-різному згадують померлих: хтось це робить на початку вечері, хтось – наприкінці. Перед тим, як почати їсти, голова сім’ї підкидав ложку куті до стелі: скільки прилипне зернин – стільки в новому році з’явиться ягнят. Тільки після цього починали вечеряти.

   Любі друзі! Ось і приходить Святвечір. Саме час зустрітися з родиною та відсвяткувати разом прийдешнє свято світлого Різдва. Адже найважливіше в житті кожного з нас — близькі та рідні люди. Не варто пам’ятати образи, а варто пам’ятати тільки щасливі дні. Зі святом!

Джерело:

https://www.unian.ua

https://maximum.fm/novini_t2