У колі друзів

     Сьогодні настало свято, яке багато хто вважає завершальним у новорічно-різдвяний період. Мова йде про Новий рік за старим (юліанським) стилем, настання якого люди відзначають у ніч з 13 на 14 січня. Незважаючи на те, що попереду в січні ще одне велике свято - Водохрещее, саме Старий Новий Рік нерідко асоціюють з закінченням святкового періоду.

        

     14 січня – день пам’яті св. Василія Великого, архієпископа Кессарії Каппадокійської, який народився близько 330 року у родині  багатих благочестивих батьків. Все свідоме життя він проповідував вчення Ісуса Христа і користувався великою повагою серед віруючих. Українці шанують чесноти святого і увічнили його ім’я в щедрівці  такими словами: «А що другий празник – святого Василія! Радуйся, ой радуйся, земле, син Божий народився!»

   Споконвіку, напередодні старого Нового року, за давньою народною традицією, справляють Щедрий Вечір – веселе українське свято з обрядами, забавами, скоромною їжею (піст вже минув): багатою кутею на смальці, ковбасами, пирогами, варениками, млинцями, смаженими на салі тощо.

  Бібліотекарі та члени клубу «Гармонія» також підготувалися до  свята - приготували вареники, кутю, солодку випічку, щедрівки та колядки. Але його родзинкою   було  щедрування вихованців Коблівського ДНЗ «Сонечко». По - родинному затишно і весело було у колі друзів.

Історія свят

   Старий Новий Рік: історія свята сама по собі назва виглядає суперечливо. Це словосполучення нерідко вважають оксюмороном. Незважаючи на те, що святкування Старого

Нового Року не є офіційним, цієї традиції дотримуються у багатьох країнах. Ті, хто святкує Старий Новий Рік, роблять це найчастіше з переконаністю, що "тепер вже точно рік настав". Саме по собі свято являє собою історичний феномен. Це свято виникло у зв'язку зі зміною літочислення з юліанського на григоріанський календар. У першій половині 20-го століття в радянську (відповідно, українську) культуру прийшла зміна календаря. Більшовики вирішили

перейти на григоріанське літочислення, яким користувалася Європа. Різниця між новою і старою системою становила 13 днів, що створювало незручності в міжнародній політиці та економіці. Це і стало основною причиною переходу на новий стиль, який зберігається донині.
Офіційна дата переходу на новий стиль - 14 лютого 1918 року. Тоді ж почали святкувати нове, на той момент незвичне свято - Старий Новий Рік - тобто, Новий Рік за старим стилем. Святкування не відзначалися масштабністю, але все ж день перестав бути "рядовим".

Важливо зазначити, що вечір з 13 на 14 січня в Україні (а також Білорусі) - Щедрий (Васильєв) вечір. 

В українців 13 січня - Щедрий вечір, Щедра кутя.

   Святкування його походить від стародавнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем — це також день преподобної Меланії Римлянки (Меланки, Маланки, Миланки). У народній традиції обидва свята об'єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки.

   В Україні в день старого нового року – 14 січня – господарів дому, що приймає гостей і частує їх стравами, вітають щедрівкою. Щедрівками господарю бажають щастя, добробут у новому році та врожаїв.