#Культурно_мистецький_проєкт #УІК

Нові надходження!

Олександра Орлова. Бакотський скарб –К.: Портал,2024

У давнину Бакота була літописним містом із замком і скельним монастирем, згодом стала селищем на березі Дністра, а тоді назавжди зникла під водою. Ця книжка - плетиво трьох різночасових історій, об’єднаних пам’яттю і дитячими досвідами. Мал із родини ремісників, але його батько тепер служить у княжому війську. Хлопчик сумує за ним, прагне знайти скарб і опанувати власне ремесло. Ївга гостює в селі у бабусі. Тут вона зустрічає археологів і певна, що вони шукають скарб. Але що, як він не закопаний у землі, а стоїть на полиці в бабусиній хаті? Женя мріє про мандри й відкриття. З бабусею Ївгою вони їдуть до Бакотської затоки, де поховані рештки селища її пращурів, багатовікова історія і, можливо, навіть скарби…

Юлія Бережко-Камінська. Сергій Параджанов. Режисер свого життя.  -К.: Саміт-Книга, 2024

Нова книга письменніці та журналістки Юлії Бережко-Камінської про життя митця, його професійну діяльність, особливості характеру, витівки, жарти, міфи та найбільш драматичні періоди написано на основі свідчень очевидців, друзів і колег Сергія Йосиповича, численних літературних джерел. Також до співпраці залучені кінознавці, науковці і митці, розповіді яких уплетено в основну текстову канву. Видання щедро ілюстроване фотографіями Юрія Мечітова (м. Тбілісі), Юрія Гармаша (м. Київ), світлинами з державних і приватних архівів, музеїв, а також серією авторських колажів.

Олександра Войцехівська. Заблукати до монголів. -К.: Портал,2024

Чорногрив — кумедний і норовливий кінь, який жив майже вісімсот років тому.  Якось він заблукав із Прикарпаття аж у Великий степ, де зустрів монгольські племена. Там його ледь не з’їли! Після всіляких пригод Чорногрив зрештою непогано прилаштувався між войовничих монголів. Та одного дня зрозумів: ці люди йдуть руйнувати Київ, а він анічим не може зарадити. Чи може?

Аліса Гаврильченко. Валина посвідка. – К.:Портал, 2024

Валя живе в селі на Полтавщині. У неї є мама і вітчим, а ще — молодші брати й сестри, яких треба доглядати. Валя не пам’ятає свого тата: він загинув у Другій світовій війні. Вітчим дівчинки — голова колгоспу, який страшенно боїться перевірок «із центру», адже після них родину можуть заслати до Сибіру. Чоловік хоче знищити Валину посвідку про народження, бо там є інформація про її справжнього батька. Але що не так із Валиним татом?..

 

Олена Скуловатова. Щоденник моєї ма. –Харків: Віват, 2024

Аврора мешкає разом із мамою та молодшим братом у Києві. Їхній тато служить у ЗСУ та перебуває на фронті. Надворі зима, й через часті вимкнення світла мама на якийсь час завозить дітей у село. Аврорі це не до вподоби: понад усе вона любить грати в «Роблокс», а в дідуся немає інтернету. Нудьгуючи, дівчинка випадково знаходить старий мамин щоденник — і занурюється в історію давніх літніх пригод, у яких бачить маму зовсім по-новому... Дружба, перша закоханість, пошук свого місця в житті, розчарування і перемоги — ці речі існують у всіх поколіннях. Тож, можливо, старий щоденник зможе стати містком між Авророю та її мамою і допоможе їм порозумітися?

Наталя  Місюк. Паралельне життя безпритульних котів. – К.: ВД «Мамино»,2024

Пані Джаміля значну частину свого життя мешкає у Львові. Вона опікується безпритульними котиками та щедро ділиться досвідом піклування про тварин, який отримала за час волонтерства. Насправді жінка не планувала бути волонтеркою, але поклик її серця виявився сильнішим за будь-які плани. Пані Міля із тих, хто знає, як часто буває, що наче перед котиками вся планета — і на всій планеті їм немає куди йти, немає до кого, а навколо — випробування і небезпека. Чи знаєте ви, що всі кошенята різні та унікальні? Чи як доглядати за котиками або лікувати їх? І чому важливо ніколи не проходити повз чужу біду? 

Завітайте та оберіть щось цікаве для читання!