Міжнародний день жінок і дівчат у науці

 

Щороку, починаючи з 2016 року, 11 лютого щорічно відзначається Міжнародний день жінок і дівчат у науці.

Заснуванню цієї дати передувала прийнята 20 грудня 2013 року Генеральною Асамблеєю ООН резолюція «Наука, техніка та інновації в цілях розвитку», в якій проголошувався рівний доступ жінок і дівчат будь-якого віку до досягнень і розвитку науки, техніки і інновацій як запорука забезпечення ґендерної рівноправності у цій сфері. Через два роки, 20 грудня 2015 року, Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію A/RES/70/212, якою встановила 11 лютого як Міжнародний день жінок і дівчат у науці. Понад 60 країн приєднались до ініціативи.

За даними ЮНЕСКО, жінки і дівчата, як і раніше, в науковому середовищі представлені значно менше, ніж чоловіки: в середньому лише 30% науковців в усьому світі – жінки. Українські жінки ніколи не відставали від світових тенденцій, і нам є чим пишатися. Наразі Україна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу.  Причому на даний момент в Україні жінок у науці 46% — майже вдвічі більше, ніж в середньому у світі. Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше науковиць у галузі суспільних (65,8 %), медичних (65,2 %), гуманітарних (60,3 %) наук; у технічних науках – 34,1 %.

6 жінок-науковців, які змінили хід історії

        Гіпатія Олександрійська
Роки життя: 370 – 415 рр. Галузь: математика, астрономія, механіка. 

   Гіпатія займалася обчисленням астрономічних таблиць. На жаль, її вбили фанатики-християни. Відтоді Гіпатія стала покровителькою науки, яка захищає її від натиску релігії.

 

       Марія Склодовська-Кюрі
Роки життя: 1867 – 1934 рр. Галузь: фізика, хімія

  Вона досліджувала радіоактивність у парі з чоловіком П'єром Кюрі. Проте вони не використовували жодних засобів захисту… У підсумку Марія поплатилася життям, у неї розвинулася хронічна променева хвороба, яка призвела до онкології. 

   Першу Нобелівську премію з фізики вона отримала у парі з чоловіком. А вже за 2 роки – отримала ще й премію з хімії

                   

 Розалінд Франклін

Роки життя: 1920 – 1958 рр. Галузь: біофізика

 Розалінд Франклін, жінка-біофізик з Великобританії. На початку 1950-х років вона працювала 
  над рентгеноструктурним аналізом, який дозволив візуалізувати подвійну спіраль людської ДНК. Але у 37 років померла від раку. До речі, це не всі досягнення науковиці. Вона також встигла зробити внесок у дослідження вугілля і графіту. Велике значення для науки мали її дослідження вірусів, зокрема вірусу поліомієліту. 

                    Геді Ламар

Роки життя: 1914 – 2000 рр. Галузь: біофізика.

 Ця неймовірна красуня і актриса довела: краса розуму зовсім не завада. Її математичні здібності вражали! Її винахід (у парі з композитором Джорджем Антейлом) виявився необхідним для бездротового зв'язку від докомп'ютерної ери і до сьогодні! У наші дні її винахід використовується у мобільних телефонах, Wi-Fi, GPS. Також вона запатентувала винахід, за допомогою якого можна керувати торпедами на відстані.

Елізабет Блекберн

Рік народження: 1948 р. Галузь: цитогенетика

  Вона американський науковець, цитогенетик, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини за 2009 р. спільно з Керол Грейдер та Джеком Шостаком з формулюванням «за відкриття механізмів захисту хромосом теломерами та ферменту теломерази».

Марина В’язовська

Рік народження: 1984 р. Галузь: ядерна фізика. 

  У 2016 р. В'язовська розв'язала задачу пакування куль у 8-вимірному просторі та – у співавторстві – в 24-вимірному. За роботу над найщільнішими пакуваннями куль у розмірностях 8 та 24, використовуючи модулярні форми, Марині В'язовській у 2016 р. присуджено премію Салема.     У квітні 2017 р. Математичним інститутом Клея Марині В'язовській присуджено Дослідницьку нагороду за проривну роботу над задачами пакування куль у розмірностях вісім та двадцять чотири. Того ж року Марині В'язовській індійським Університетом SASTRA (англ. Shanmugha Arts, Science, Technology & Research Academy) присуджена нагорода імені Рамануджана (англ. SASTRA Ramanujan Prize).

     У 2019 р. Марина В'язовська зі своєю командою розв'язала математичне рівняння, яке визначає, як розміщується у 8- та 24-вимірних просторах нескінченна кількість точок, що відштовхуються одна від одної. Наразі, Вʼязовська живе і працює в Швейцарії.

 Незважаючи на перешкоди, жінки від 300-х років нашої ери і до сьогодення своєю працею доводять, що жінка може все!

 Ми вітаємо чарівних, розумних, талановитих жінок з Міжнародним днем жінок і дівчат у науці. Бажаємо жінкам і дівчатам - науковцям нових творчих звершень, натхнення, любові, добробуту та жіночого щастя!

А ви, шановні читачі, можете докладніше познайомитися з видатними жінками-науковцями, прочитавши цікаві книги, які є в нашій бібліотеці: 

Катерина Халліган. 
Її історія. 50 жінок та дівчат, які змінили світ

Юлія Потерянко.

Марія Кюрі