Зі святами!

 1 січня за новим церковним календарем православні відзначають велике свято - Обрізання Господнє, а також згадують Василя Кесарійського (Великого). У народному календарі - Василів день.

 Святителя Василя Великого вважають покровителем землеробства,  який тісно пов’язаний із традицією засівання будинків пшеницею. Гості не шкодують зерна, при цьому вимовляючи добрі побажання мешканцям будинку. Він також був філософом і богословом. До нього звертаються з молитвами ті, чия діяльність пов’язана з просвітництвом.

Історія свята

   1 січня (14 січня за старим стилем) - день пам'яті святого Василя Великого (Кесарійського).

Василь жив у IV столітті в Кесарії Каппадокійській, походив зі знатної та багатої християнської родини. Навчала Василя бабуся - її вважали освіченою християнкою. Після смерті батька Василь переїхав на навчання до Константинополя, а потім - до Афін. Відомо, що він досконало знав математику, фізику, астрономію, філософію, медицину, риторику. Коли Василь повернувся додому, то спочатку викладав риторику, пізніше його висвятили в сан диякона і пресвітера. Це були часи гонінь на християн, але він, не боячись переслідувань, захищав православну віру і виступав із проповідями, за що здобув високу повагу і велику любов.

Після себе Василь залишив богословські праці - бесіди на різні псалми, твори на захист вчення про Святу Трійцю, книги про Хрещення та інші. Також святому приписують винахід іконостасу, авторство численних проповідей і молитов.

***

   Обрізання Господнє вважається в православній церкві великим святом. Цього дня згадують, як Діва Марія та Йосип Обручник принесли немовля до храму і там разом із нареченням імені здійснили обряд обрізання. Він був обов'язковим за старозавітним законом для всіх хлопчиків на восьмий день життя. Тому за новим календарем свято припадає на 1 січня - на восьмий день після свята Різдва Христового.

Традиції свята Дня Василя

За традицією вранці, 1 січня, заведено готувати кутю, яку сім’я повинна з’їсти і не залишити ні крихти. Раніше діти після церковної служби ходили по домівках, щоб засівати – нерідко дітей знайомих запрошували до столу. За це вони засівали дім зерном – пшениця, жито та овес.
 Цього дня посівальників вважають найбажанішими гостями. До того ж першим у новому році має зайти чоловік – такі традиції.
До речі, дівчатам засівати заборонено – вважається, що вони принесуть нещастя. Ба більше, свято Василя – єдиний день у році, коли жінкам не можна ходити по гостях.
Засіяним у хаті зерно заведено було годувати курей і давали худобі, щоб вони були здоровими. Можна також навесні засіяти зерно, щоб урожай був хорошим.
Але змітати його можна тільки після Водохреща, 6 січня.

 Давні традиції різдвяно - новорічних свят відроджуються, і з кожним роком стають все більш популярними.  До різдвяно-новорічних свят у бібліотеці оформлена книжкова виставка «Серце вірить в чудеса», яка знайомить наших відвідувачів з творами українських та світових письменників: традиції святкування Різдва, легенди, різдвяні вірші, казки, притчі, оповідання, теплі родинні історії …