11 квітня Міжнародний день визволення в’язнів фашистських
концтаборів
11 квітня 1945 року в'язні
концтабору у Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців. В березні 1945 року
німецьке командування й основна частина охорони втекли з табору перед загрозою
бути схопленими американськими військами.Тоді, безпосередньо перед прибуттям американців, на території
Бухенвальду (найбільшого
концентраційного табору) спалахує збройне повстання, організоване силами самих
ув'язнених.
Коли в концтабір Бухенвальд увійшли
американські війська,
повсталі вже перебрали на себе контроль над табором смерті, над табором було
піднято
червоний прапор. 11 квітня —
день входження американців на територію Бухенвальду — і був прийнятий як
дата, коли відзначається «Міжнародний день визволення в'язнів нацистських
концтаборів».
Всього на території Німеччини та окупованих нею країн
діяло більше 14 тисяч концтаборів. За визнанням самих есесівців, в’язень,
тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже
півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку.
За роки другої світової війни через табори смерті пройшли
18 мільйонів чоловік, з них 5 мільйонів - громадяни Радянського Союзу.
Концентраційні табори Третього Рейху у нацистській Німеччині
Арбайтсдорф • Берген-Бельзен • Бергермоор • Берлін-Марцан • Брайтенау • Бухенвальд •
Веббелін • Гельзенберг • Гросс-Розен • Дахау • Дора-Міттельбау • Заксенгаузен •
Кауферінг • Мальхов • Маутгаузен • Нідерхаген • Ноєнгамме • Оранієнбург •
Ордруф • Равенсбрюк • Узедом • Флоссенбюрг • Хаммельбург • Хінцерт •
Хохенасперг • Шталаг • Штуттгоф • Естервеген
Окуповані
території
Карта України
Амерсфорт
• Баниця • Бардуфосс • Бєлжец • Богданівка • Больцано • Бретвет • Вайвара •Вапнярка • Вернет •Вестерборк • Герцогенбуш • Гріні • Дарниця • Дзялдове •
Дрансі • Дрозди •Кауен • Клоога • Ковно • Кременчук • Майданек • Малий
Тростенець • Нацвейлер-Штрутгоф • Олдерні • Аушвіц (Освенцим) — (1, 2, 3) • Плашув • Понятова • Полтава • Рига-Кайзервальд • Рівальт • Рісьєра-ді-Сан-Сабба • Сайміште • Саласпілс • Сергіївка[ru] • Собібор • Сирець • Терезієнштадт •
Травники • Треблінка • Умань • Фелстад • Форт Бреєндонк
• Форт де Роменвіль•
Фоссолі • Фюнбруннен • Хелмно • Црвені Крст • Юнгфернхоф • Янівський (Львів)
На окупованій території України було понад 20 шталагів,
серед яких найбільш Дарницький табір військовополонених під
Києвом, Володимир-Волинський на Волині, «Богунія» на Житомирщині, «Гросс-лазарет»
у Славуті, «Цитадель» у Львові, «Уманська яма» на Київщині, «Хорольська яма» на Полтавщині. У шталагах проводилися регулярні фільтрації для знищення
непрацездатних і хворих військовополонених. Працю полонених використовували на
роботах через додаткові табори або відділення шталагів. В'язні працювали
переважно на шляхових роботах, у шахтах, на інших важких або небезпечних
роботах, закопували трупи після розстрілів.
Для
таборів пристосовували випадкові приміщення або майданчики просто неба,
огороджені рядами колючого дроту зі сторожовими вишками, харчування
було жахливим, умови утримання — нестерпними. Окрім радянських
військовополонених, у таборах на території України утримувалися французькі та
італійські військовополонені у Львівському таборі «Цитадель», французькі та
бельгійські — у Рава-Руському таборі, голландські та сербські військовополонені
— у Станіславському таборі.
Умови утримання в таборах суттєво відрізнялися залежно від громадянства військовополоненого. Найбільш жорсткі умови були по відношенню до військовополонених. Посилання на неприєднання СРСР до Гаазької конвенції про порядок ведення війни (1907) та відмову від ратифікації Женевської конвенції з прав військовополонених (1929) не виправдовують порушення елементарних норм міжнародного права, неприпустимі умови утримання радянських військовополонених у таборах, незабезпечення їх медичною допомогою, використання примусової праці, масові страти. Смертність військовополонених від голоду, хвороб, тортур у таборах становила до 60 %.
Якщо на Заході діяли переважно трудові концтабори, де
працю ув’язнених використовували німецькі промисловці, то в Східній Європі,
зокрема на території Польщі, розташовувалися переважно табори смерті (нім.
Vernichtungslager — табори знищення), призначені для масового знищення різних
груп населення. Тобто конвеєрні фабрики вбивства.
Убивство людей у таборах смерті поставили на потік. Були
табори, призначені для масових убивств євреїв і циган: Хелмно, Треблінка,
Белжець, Собібор, Майданек та Освенцим. Два останніх були також «звичайними»
концтаборами на території окупованої Польщі. У Німеччині такими таборами смерті
були Бухенвальд, Дахау і Равенсбрюк (перший жіночий концентраційний табір). Для
вбивств німці застосовували спочатку розстріли, пізніше — газові камери. Трупи
спалювали у крематоріях.
Система нацистських концтаборів була ліквідована разом з
розгромом гітлеризму та засуджена за вироком Міжнародного військового трибуналу
в Нюрнберзі, як злочин проти людяності. У Міжнародний день визволення в’язнів
фашистських концтаборів ми згадуємо усіх, хто був за колючим дротом
гітлерівських катівень, хто навіки залишився там – у безіменних могилах чи
печах крематоріїв, і тих, хто вижив усім смертям всупереч, живучи за мертвих.
Пам’ятаймо про це! І хай пам'ять житиме вічно!
Джерело:
dilovamova.com
вікіпедія
Немає коментарів:
Дописати коментар