За живе...!

 

О. Маринчу (Бовшовец)

              Коханому 

Ти повертайсь скоріш додому.

Мій чоловік – коханий, ніжний.

Я знаю, відчуваєш сильну втому,

Впораєшся з усім, ти сильний!

 

Тебе чекати буду скільки треба.

Свою любов до тебе збережу.

Пробач, що інколи сварила,

Переступала часто я межу.

 

Коли прийдеш, я зацілую-закохаю!

Віддам всю душу, вірність і тепло!..

Лиш повертайся – я благаю!

Живим… що б серце не ревло!

                           27.03.2022      

     Україно, моя Нене!

Україно, моя Нене!
Скільки крові ти пролила?
Скільки у землі твоєї
Діточок в могилі?
 
Скільки буде це тривати,
Руйнування міст і сіл?
Скільки сльози проливати,
Будуть на землі твоїй?
 
Не для того ти Вкраїно!
Щедра, тепла і багата,
Що б зробити тут руїни
Від сусіда, ніби «брата»?
 
Не для того тут земля
Квітла й мирно жила,
Що б прийшов до нас москаль,
Показати силу.
 
Не піде на брата брат.
Ні за що у світі.
Хай від дурня той наказ,
Кинь же  зброю, брате!
 
Не вбиватимеш дітей,
Ні жінок, нікого,
А прийдеш у гості, ще й
Пригостити зможем.
 
Щедрі ми на сало, фрукти.
А баштан у нас який!?
Хай не буде більше трупів,
Хай же мир настане  вжеш. Мир!
 
Бо багато Україна
Крові напилася.
Вона в нас одна-єдина,
Звідси геть, москалю, забирайсь!

                             27.03.2022