Заплакало
небо дощами…
Біль і
туга зійшлися клином.
Свистіли
кулі над Афганістаном,
Прощалася
мати із сином.
Є. Сохацька
15 лютого, у день свята Стрітення Господнього, відзначають скорботний День пам’яті воїнів - афганців, річницю виведення радянських військ з Афганістану. Вже стало традицією разом з цією подією вшановувати всіх учасників бойових дій на території інших держав.
1989
року для багатьох став днем, коли скінчився рахунок втратам наших
солдатів,
службовців. Важкий, сумний підсумок. Багато матерів і батьків не дочекалися
своїх синів, котрі не сказали -- «Мамо, я живий...».
Афганська війна належить до тих подій 20-го століття, які ще не знайшли свого повного та об’єктивного висвітлення та аналізу. Вона залишається «білою плямою» новітньої історії.
В бібліотеці оформлено книжкову виставку – спомин «Війна в Афгані – незагоєна
рана і застереження на майбутнє», присвячену 31-й річниці виведення військ з
Афганістану. До уваги користувачів було представлено літературу, у матеріалах якої висвітлюються вищезгадані
події, проблеми фізичної та моральної реабілітації воїнів, а також поеми та
вірші, присвячені Афганській війні. Це розповіді
про те, що людина робить на війні і що війна робить з людиною.
Мета
виставки, щоб люди зрозуміли, що найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це
війна. Ми повинні пам’ятати тих, хто її пережив, тих, хто не дожив, не доспівав,
не докохав.
За
довгих 10 років цієї війни на цвинтарях з’явилося багато свіжих могил з
фотографіями юних облич. Останки загиблих воїнів привозили в оцинкованих
гробах. І не було у батьків упевненості в тому, ховають вони свого сина чи
когось іншого… І ще довго ятритимуть душу запитання без відповіді. Навіть на
могильних плитах довго забороняли писати справжню причину загибелі. Не забудеться
це горе, не відболить ще кілька поколінь.
Від усього серця бажаємо Вам і Вашим родинам здоров’я, родинного затишку та благополуччя, впевненості в
завтрашньому дні, щастя, миру і добра.
Джерело:
Інтернетресурси
Інтернетресурси
Немає коментарів:
Дописати коментар