Вічна жива пам’ять

 28 березня 2024-го року ми відзначаємо 80-у річницю вигнання нацистів із території Миколаївської області.

     До цієї знаменної дати в бібліотеці відбулась година пам’яті «Вічна жива пам’ять». Присутні переглянули  та обговорили   книжкову виставку «Миколаївщина в роки Другої світової війни»,.

   16 серпня 1941 року німецькі війська ввійшли в Миколаїв. На території області окупанти створили Генеральний округ Миколаїв (нім. Generalbezirk Nikolajew) у складі рейхскомісаріата Україна. Генеральним комісаром Миколаєва було призначено Евальда Опперманна. Німецько-фашистська окупація Миколаївщини тривала більше 30 місяців. 6 березня 1944 року на території Миколаївщини розпочалася одна з блискучих наступальнихоперацій у Великій Вітчизняній війні - Березнегувато - Снігурівська. Розгорнулися наступальні операції у південному та південно-західному напрямках.

  

    18 березня почалися наполегливі бої за місто Миколаїв, які тривали 10 днів. За наказом командування фронту в тилу окупантів висадився загін морської піхоти на чолі зі старшим лейтенантом Костянтином Федоровичем Ольшанським. Десант мав завдати удару по гітлерівській обороні з тилу, відтягнути на себе частину ворожих сил і тим самим допомогти нашим військам прискорити звільнення міста.

  У десантний загін увійшли 55 добровольців, 10 саперів і 2 зв’язківця. У ніч на 26 березня 1944 року загін десантників у складі 68 чоловік на семи рибальських човнах висадився в порту і зайняв оборону поблизу елеватора. Кровопролитний бій тривав дві доби, в результаті яких десантники відбили 18 ворожих атак, вбили і поранили більше 700 солдатів і офіцерів. Незважаючи на величезні втрати, воїни з честю виконали бойове завдання.

  Коли 28 березня 1944 року війська 3-го Українського фронту увійшли до Миколаєва ‒ на місці бою десанту було знайдено 12 поранених обгорілих бійців. Інші воїни загинули, серед них був і командир загону ‒ старший лейтенант Костянтин Федорович Ольшанський.

   Загиблі десантники були поховані 3 квітня 1944-го в центрі міста, в сквері на східній стороні площі Леніна (нині площа Соборна). За героїзм і відвагу всім 68 десантникам присвоєно звання Героя Радянського Союзу, більшій частині ‒ посмертно. У 1946 році на місці поховання був споруджений пам’ятник, у той же період був розбитий сквер, що отримав ім’я скверу Десантників. 27 березня 1974-го пройшло урочисте відкриття величного меморіалу і реконструйованого скверу. У центрі меморіальної площі була встановлена нова скульптурна група, поруч з пам’ятником горить Вічний Вогонь. 

     4 квітня було завершено визволення Миколаївської області від німецько-фашистських загарбників. 29 днів тривало визволення нашої області, починаючи з Нового Бугу і до Очакова. 160 тисяч чоловік віддали своє життя за Миколаївщину.   Всього за період окупації в Миколаєві та області від рук фашистів загинули 74662 мирних громадянина, 30699 військовополонених, 25 тисяч осіб були вивезені на примусові роботи до нацистської Німеччини.

    Минуло 80 років, а наше місто знову охоплене полум’ям війни і стійко тримає оборону. Згідно з указом Президента України Володимира Зеленського від 25 березня 2022-го року за мужність і героїзм у боротьбі з ворогом Миколаїв удостоєний Почесної відзнаки «Місто-герой України». Це заслуга всіх жителів міста і області, хто часом ціною власного життя героїчно наближає таку бажану Перемогу!

Мандрівка по книжковому місту

   На бібліотечний урок «Мандрівка по книжковому місту» до бібліотеки завітали учні Коблівського ліцею.

 Учні поринули у книжкову круговерть, познайомились із бібліотечними цікавинками, з бібліотечним фондом, довідниками, розширили знання про структуру книги, домоглися засвоєння умінь використовувати відомості про елементи книги при виборі та читанні її.

Живуть в казках дива

 

   Казка…Як багато доброго, таємного, цікавого зберігає в собі це слово. Кожен з нас, як був малюком, із задоволенням слухав, коли йому читали чи розповідали казки. Правильно говорять: «Тисячі речей забудете, а тих хвилин, коли вам люба мама чи бабуся розповідали казки, не забудете  до смерті».

   З дитинства і до старості  людина захоплюється казкою та у найпотаємніших куточках своєї душі вірить у фантастичні дива, які через століття несуть у світ добро і милосердя.

   Для членів гуртка «Джерельце» завідуюча  бібліотекою Марія  Степанівна Сидорчук    провела казкотерапію   «Живуть в казках дива». Під час заходу діти  читали казки в ролях, вгадували героїв казок, розповідали свої улюблені казки, про які чули в дитинстві, малювали до них малюнки. А також познайомилися з новими дитячими книжками, які надійшли від УІК.

   Казкотерапія  в цей важкий для країни час грає важливу роль. Казка заспокоює дитину, знижує в дітей рівень тривожності, допомагає долати різноманітні страхи, вчить дітей переборювати труднощі, уможливлює адаптацію до колективу, вчить спілкуватися з іншими – дружити, любити, ділитися. Казкотерапія дає можливість покращити емоційний стан, подолати психосоматичні розлади та зменшити напругу.