Багатовікова мрія українського народу

 

Крокує літо в зелені в цвіту,
Оновлюється вся наша держава,
Своє майбутнє – зміну молоду,
Віншує щиро славна україна.

   28 червня 1996 року нарешті збулася багатовікова мрія українського народу: була прийнята Конституція незалежної держави – України.

    З нагоди 25-ї річниці Конституції України  в бібліотеці проведено для різновікової категорії  виставку – обговорення  «Оберіг нашої державності» та патріотичний марафон «З історії Конституції України», який почався з «Символів нашої держави».

Це було на світанку…

Був літній день, червневий день погожий,
Був ясен світ, і мирний труд спокійний,
І от біда – нечувана, страшна,
Вірвався зойк розпачливий – війна.
 

       Щороку, 22 червня,  ми вшановуємо світлу пам'ять мільйонів українців, життя яких обірвала Друга світова війна, що розпочалась у 1941 між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом.  

Цей день наповнений трагічними спогадами і болем. Найкривавіша в історії світу війна принесла українцям незліченні жертви і страждання, масовий терор, смерть та руйнування, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю. За даними українських істориків, прямі людські втрати України у Другій світовій війні становлять 8-10 млн осіб, загальні демографічні – понад 13 млн, економічні – 285 млн тогочасних рублів. За кілька місяців бойових дій територія України була повністю завойована. Мільйони людей опинилися в окупації, надалі з тавром "зрадників" прийнявши на себе тягар лихоліття, поки країна збиралася із силами.

Проходять роки, але ми з глибокою шаною згадуємо в нашій пам’яті тих, хто відстояв перемогу в цій жахливій війні, хто став жертвою смертельних жорен нацизму.

    У бібліотеці провели  День інформації  «Це було на світанку…», акцію "Прочитай книги про війну" та підготували книжкову виставку «Ліки від забуття», на якій представлено літературу, архівні документи,  спогади ветеранів, односельців  про війну  та наслідки цього трагічного періоду для України.

І живуть у пам’яті народу

Його вірні дочки і сини,

Ті, що не вернулися з походів

Грізної, великої війни.

Їх життя, їх помисли високі,

Котрим не судилось розцвісти,

Закликають мир ясний і спокій,

Як зіницю ока, берегти.

В. Симоненко. Пам’ять

 

Вічна пам'ять загиблим, низький уклін живим!

 

День села

 

Сьогодні ми відмічаємо свято – День села Коблеве, яке було створене у 1788 році.

 

До 233 - річчя Коблеве працівники бібліотеки підготували буклети, в яких розповідається історія створення села, та роздавали їх його жителям та гостям, виставку - знайомство "Коблеве від А до Я".

  Цікавою та кориснею була краєзнавча лотерея – вікторина  «Прокачай свій мозок». За правильну відповідь отримували подарунки.

Жителів Коблеве зі святом привітали художні колективи громади.

Подяками та подарунками були відмічені жителі та організації села.

    Ще раз вітаємо коблівчан зі святом, бажаємо здоров’я, благополуччя,  мирного неба та сонячного дня.