Зі святом вас! З весною!

«Прислухайтесь, як дзюрчать швидкі, прозорі струмочки.  Відчуваєте? Життя починається з початку, з приходом  весни.                                                                 З ледь відчутним весняним подихом приходить до нас чудове жіноче свято – 8 Березня.   Цей день несе у світ ніжність  і красу. Адже усе найдорожче, що є у нашому житті – щастя, радість, надія, кохання, пов’язане з жінкою» - такими словами розпочалося свято, присвячене прекрасному жіноцтву, яке ми провели разом з Коблівською ЗОШ І-ІІІ ст.. На свято були запрошені члени Університету ІІІ віку.                                                                                                Директор школи Панич Наталя Дмитрівна, бібліотекарі  привітали  жінок та дівчаток  зі святом.

 

 Заступник директора школи Мушаровська Алла Анатоліївна, психолог Козлова Тетяна Петрівна та класні керівники разом з хлопчиками та юнаками підготували дуже цікаву програму. В залі звучали пісні про весну, жінок, кохання, романтична музика. Але найбільше вразили глядачок танцювальні номери  хлопців.

А в бібліотеці відбулося засідання Університету ІІІ віку на тему: "Жінка, весна, кохання".

На святковому засіданні обговорювали історію виникнення свята 8 Березня, розповідали цікаві факти з біографій великих жінок, читали  вірші, вітання,  присвячені жінкам. Всім присутнім були подаровані віртуальні букети - комп'ютерної презентації «Прекрасні квіти прекрасній жінці». Викликали інтерес рекомендаційні огляди: книжкових новинок за темою «Талановиті жінки нашої епохи», нових журналів «Только для прекрасных дам». За чаєм жіночки поділилися рецептами святкових страв, згадати прекрасні миті юності.  На нашому заході був  святковий  настрій, відчуття радості і свята, життя і затишку.

Восьмого березня жінкам прийнято дарувати листівки, квіти, подарунки. Тож в цей особливий день радості і краси члени гуртка «Екологія душі» своїми роботами  вітають  чарівну половину людства з першим весняним  святом - 8 Березня. В роботи вони  вклали своє тепло і фантазiю .

          Кушнірук Альона. Роботи з пластиліну.

                                                 

                                                    

                     Вербик Влад

                      Боднар Влад

                                     Жадана і ніжна, мила і велична

                                     На протязі всіх незліченних літ

                                     Будь, Жінко, завжди іменем окличним,

                                     Тримай в долонях цей чарівний світ.

                                                                 


             

                         
                                                  Свято юного читача


           Дружба з книгою – це  свято!                                                                                  Не  було б його у нас,                                                                                                Ми б не знали так багато                                                                                          Про новий і давній час.

           

Такими  словами розпочалося у бібліотеці свято для першокласників «Посвята у читачі». Учні  Коблівської ЗОШ І-ІІІ ст. здійснили захоплюючу подорож в казкову країну – бібліотеку, в якій зустрілися  з Королевою книг, яка привітала маленьких читачів зі святом, познайомила їх з мешканцями її книжкового королівства, правилами поводження з книгами  та  в бібліотеці. 

      

Помічники Королеви  книги  розповіли  дітям про народження книги. Першокласники  разом з своїм класним керівником Боровою Анастасією Василівною підготували подарунки – віршики про книги та  загадки.    

 

 

Королева книга з своїми помічниками  посвятила першокласників в читачі і кожному вручила  посвідчення у читачі та  «Пам’ятку поводження з Книгою».

Ми привітали учнів  зі вступом у сім’ю читачів бібліотеки, побажали подружитися з книгою, яка допоможе їм пізнати навколишній  світ, розширити свої знання.

Новини

Творчість дітей

Шановні користувачі, ми хочемо познайомити Вас з літературною творчістю дітей і  починаємо друкувати оповідання, вірші, цікаві історії.

Резніченко Олександра

Погляд у природу

Я дуже люблю дивитися у вікно в наш сад, бо в ньому на деревах живуть синички. Мені подобається слухати, як вони гарно співають, спостерігати, як вони шукають корм і зграйками кружляють в небі.                                                          А одного ранку я побачила, що нарешті прийшла матінка – зима. Все було вкрите товстим шаром льоду: і дороги, і паркани, і будинки, і дерева, і земля, і підсніжники, які невчасно розквітли.                                                                                                                                         

                                                

Нам, дітям, було весело. Ми каталися на санчатах, ковзанах.  Після катання на санчатах, я прийшла погрітися в дім і почула стук у вікно. На підвіконні сиділа синичка і дивилася на мене. Мій погляд упав на землю, вкриту крижаною ковдрою. Це було царство Крижаної королеви, в якому могли б загинути від голоду мої подружки – синички . Так ось чому підлетіла до мого вікна синичка! Вона просила допомоги!!!                                                                                       Я  звернулася по допомогу до дідуся. Він зробив годівничку, яку ми виставили  за вікно на підвіконня. В неї насипали різних зернят, вишень, нарізали яблучок і сала.

-Чому сало?- запитала я в дідуся.

-Воно їх зігріває,- відповів він.

Моя знайома синичка перша підлетіла до годівнички і почала клювати. І, дійсно, їй найбільше сподобалося сало!  Потім вона відлетіла до своєї зграйки і розповіла їм про їжу. Через деякий час вона знову повернулася до годівнички, а за нею боязко підлетіла ще одна, потім ще. Я з захопленням  спостерігала за ними. Мені дуже хотілося сфотографувати синичок, але вони злякано відлітали. І все ж таки я їх  перехитрила . Я заховалася серед квітів і сфотографувала синичок.   

      

     Пройшла непогода: розтанули сніг і лід. Синички полетіли шукати корм у поле. Сумно мені стало без них. Але невдовзі я знову побачила своїх синичок. Вони підлітали до годівнички і відлітали. Їжа була, але вони не їли. Дідусь знову поклав сало. Мабуть українське сало найсмачніше у світі, бо синички накинулися зграйкою на нього. Ми з дідусем спостерігали за ними і весело сміялися.

Ось такі цікаві епізоди з життя синичок я побачила через вікно.